Постанова № 67659671, 06.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року Справа № 911/4182/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Іванової Л.Б, Самусенко С.С.,

за участю представника відповідача Кудрявцева О.М. дог. від 4 червня 2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Житлоінбуд-1" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року у справі Господарського суду Київської області за позовом ПАТ "Фінростбанк" до ТОВ "Житлоінбуд-1" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ПАТ "Фінростбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінростбанк" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Житлоінбуд-1" (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу за кредитними договорами № 44-КЛ/КРВ від 28 листопада 2012 року, № 58-КЛ/КРВ від 19 лютого 2013 року та № 74-КЛ/КРВ від 17 липня 2013 року у розмірі 100000 гривень 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов кредитних договорів, договори банківського вкладу, якими забезпечено виконання зобов'язань за цими кредитними договорами, розірвано та перераховано кошти на поточний рахунок майнового поручителя, що суперечить постанові Правління Національного банку України № 350/БТ від 12 червня 2014 року, що свідчить про нікчемність правочину про погашення боргу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року позов задоволено повністю.

З ТОВ "Житлоінбуд-1" на користь ПАТ "Фінростбанк" стягнуто 100000гривень 00 коп. боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Житлоінбуд-1" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Житлоінбуд-1" просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Наполягає, що станом на 25 червня 2016 року в повній мірі та вчасно погасив борг за кредитними договорами та перестав бути боржником позивача.

Зазначає, що матеріали справи не містять рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про нікчемінсть правочинів щодо погашення відповідачем боргу за кредитними договорами, що не досліджено судами, у тому числі щодо того, які саме правочини визнані нікчемними.

Вважає, що, у порушення ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_5 не було залучено до участі у справі, однак, рішення суду у даній справі безпосередньо впливає на його права та обов'язки.

Вказує, що, у порушення вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не наведено доводів та мотивів, за яких суд відхилив докази відповідача.

Стверджує, що, наявність права на дострокове погашення кредиту, а також сплати процентів та їх розмір за користування кредитом у разі дострокового його погашення передбачено п. 3.5 та п. 7.2 кредитних договорів, п. 2.4.2 договору застави також передбачає відповідне право і заставодавця на виконання кредитних зобов'язань відповідача, що узгоджується з приписами ст.528, ч. 1 ст. 593, ст. 599, ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України.

Вважає, що судами попередніх інстанцій не повно встановлено обставини, що мають значення для справи, не надано їм юридичної оцінки.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ПАТ "Фінростбанк" та ТОВ "Житлоінбуд-1" (позичальник) укладено наступні кредитні договори: 28 листопада 2012 року кредитний договір № 44-КЛ/КРВ; 19 лютого 2013 року кредитний договір № 58-КЛ/КРВ; 17 липня 2013 року кредитний договір № 74-КЛ/КРВ.

Відповідно до п. 1.1 договору № 44-КЛ/КРВ банк надає позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 800000 гривень 00 коп. строком користування з 28 листопада 2012 року по 20 листопада 2013 року зі сплатою 30 % річних.

20 листопада 2013 року укладено додаткову угоду № 1 до договору № 44-КЛ/КРВ, якою збільшено строк кредитування з 20 листопада 2013 року до 19 листопада 2014 року та зменшено процентну ставку на період з 20 листопада 2013 року по 19 листопада 2014 року на рівні 24,5 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Житлоінбуд-1" за договором № 44-КЛ/КРВ, на підставі договору № 44-Z застави банківського вкладу (депозиту) від 28 листопада 2012 року ОСОБА_5 передано в заставу АТ "Фінростбанк" всі належні йому грошові кошти за договором про строковий вклад із щомісячною сплатою процентів "Гарантований осінній зріст" № 646-Д від 21 листопада 2012 року, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав АТ "Фінростбанк" в депозит грошові кошти в розмірі 819000 гривень 00 коп. на строк до 21 листопада 2013 року під 28 % річних.

20 листопада 2013 року укладено додаткову угоду № 1 до договору № 44-Z застави, якою внесені зміни до договору щодо продовження строку кредитування до 20 листопада 2014 року.

Відповідно до п.1.1 договору № 58-КЛ/КРВ банк надає боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальні кредитної лінії з лімітом заборгованості 800000 гривень строком користування з 19 лютого 2013 року по 17 лютого 2014 року зі сплатою 30 % річних.

17 лютого 2014 року укладено додаткову угоду № 1 до договору № 58-КЛ/КРВ, якою збільшено строк кредитування з 17 лютого 2014 до 16 лютого 2015 року.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Житлоінбуд-1" за договором № 58 КЛ/КРВ на підставі договору № 58-Z застави банківського вкладу (депозиту) від 19 лютого 2013 року ОСОБА_5 передано в заставу АТ "Фінростбанк" всі належні йому грошові кошти за договором про строковий вклад № 938-Д від 18 лютого 2013 року "Гарантований зимовий зріст VIР" зі сплатою процентів щомісячно без можливості поповнення, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав АТ "Фінростбанк" у депозит грошові кошти в розмірі 311000 гривень 00 коп. на строк до 18 лютого 2014 року під 28 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Житлоінбуд-1" за договором № 58-КЛ/КРВ на підставі договору № 58-Z-2 застави банківського вкладу (депозиту) від 7 березня 2013 року ОСОБА_5 передано в заставу АТ "Фінростбанк" на підставі договору № 58-Z-2 застави банківського вкладу (депозиту) від 7 березня 2013 року всі належні йому грошові кошти за договором про строковий вклад № 937-Д від 18 лютого 2013 року "Гарантований зимовий зріст" зі сплатою процентів щомісячно без можливості поповнення, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав АТ "Фінростбанк" в депозит грошові кошти в розмірі 500000 гривень 00 коп. на строк до 18 лютого 2014 року під 28 % річних.

17 лютого 2014 року укладені додаткові угоди №1 до договору № 58-Z застави та договору № 58-Z-2 застави, якими внесено відповідні зміни до договорів щодо збільшення строку кредитування, а також строку, на який розміщено вклади, до 18 лютого 2015 року.

Відповідно до умов договору № 74-КЛ/КРВ АТ "Фінростбанк" надає ТОВ "Житлоінбуд-1" грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом боргу 814500 гривень 00 коп. строком користування з 17 липня 2013 року по 15 липня 2014 року зі сплатою 23,5 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Житлоінбуд-1" за договором № 74-КЛ/КРВ на підставі договору № 74-Z застави банківського вкладу (депозиту) від 17 липня 2013 року ОСОБА_5 передано в заставу АТ "Фінростбанк" всі належні йому грошові кошти за договором про строковий вклад № 1510-Д від 16 липня 2013 року "Яскраве літо+" зі сплатою процентів щомісячно без можливості поповнення, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав АТ "Фінростбанк" у депозит грошові кошти в розмірі 886000 гривень 00 коп. на строк до 16 липня 2014 року під 22 % річних.

Відповідно до п. 3.1 кредитних договорів надання траншів по кредиту за цим договором проводиться після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок боржника в АТ "Фінростбанк".

Судами встановлено, що на виконання кредитних договорів позивач належним чином виконав зобов'язання з видачі кредиту, що підтверджується відповідними виписками за позичковими рахунками ТОВ "Житлоінбуд-1".

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що, у порушення п. 2.1.6 договорів банківського вкладу, 24 червня 2014 року усі договори банківського вкладу достроково розірвано, а кошти за ними перераховані на поточний рахунок ОСОБА_5 При цьому погашення боргу за всіма кредитними договорами відбулось 25 червня 2014 року за рахунок коштів відповідача, що суперечить постанові Правління Національного банку України №350/БТ від 12 червня 2014 року, якою останнього віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження у діяльності банку, у зв'язку з чим правочини щодо погашення боргу є нікчемними відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правочин щодо погашення боргу за кредитними договорами є нікчемним у результаті проведеної відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірки, оскільки погашення цього боргу відбулось за рахунок коштів відповідача, що суперечить постанові Правління Національного банку України №350/БТ від 12 червня 2014 року з огляду на те, що, у порушення п. 2.1.6 договорів банківського вкладу, 24 червня 2014 року усі договори банківського вкладу, якими забезпечувалось виконання зобов'язань за кредитними договорами, достроково розірвано, а кошти за ними перераховані на поточний рахунок ОСОБА_5, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується борг за укладеними сторонами кредитними договорами у сумі 2414500 гривень 00 коп., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Втім, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає їх передчасними та такими, що прийняті за неповного встановлення істотних для справи обставин, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у зв'язку зі створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції на час прийняття постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ "Фінростбанк" до категорії проблемних, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків - шість місяців. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

За вимогами ч. 1 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку згідно якої Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

Договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань.

В оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій зазначено, що на виконання вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою Фонду проведена перевірка правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, в результаті якої, як зазначає позивач, встановлено нікчемність погашень заборгованості ТОВ "Житлоінбуд-1" 25 червня 2014 року за кредитними договорами № 44-КЛ/КРВ від 28 листопада 2012 року, № 58-КЛ/КРВ від 19 лютого 2013 року та № 74-КЛ/КРВ від 17 липня 2013 року.

Проте, місцевим та апеляційним господарськими судами наведену обставину не перевірено, не витребувані відповідні документи, не з'ясовано та не надано правової оцінки діям уповноваженої особи Фонду щодо діяльності комісії з перевірки правочинів та прийняття рішення про визнання нікчемним правочину про погашення боргу за кредитними договорами, тобто, наявності правових підстав для задоволення позову.

Суди попередніх інстанцій не дослідили та не з'ясували, чи дійсно спірна сума боргу за кредитними договорами була погашена у повному обсязі, коли саме та ким здійснено сплату цього боргу.

Також, відхиляючи доводи відповідача про те, що погашення боргу за кредитними договорами відбулось за рахунок грошових коштів, залучених останнім з інших джерел ніж ті, що були розміщені в проблемному банку, а саме, за рахунок зовнішніх коштів іншої особи, місцевий та апеляційний господарські суди не перевірили доводи ТОВ "Житловик-1" в цій частині та не з'ясували, якою особою та яким чином відбулось погашення боргу останнього за укладеними з позивачем кредитними договорами.

Крім того, поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишились дослідження та встановлення обставин щодо того, чи відображалась в обліку позивача операція з погашення кредитного боргу відповідачем та чи була сума кредитного боргу відновлена в обліку банку на рахунку відповідача як боржника банку на час визнання нікчемним правочину щодо погашення цього боргу, а також, яким чином позивач обліковував та розпорядився коштами, що надійшли у рахунок погашення боргу за вказаними кредитними договорами, які підстави для виконання цих облікових операцій.

Враховуючи, що вказані обставини мають суттєве значення для юридично правильного вирішення спору, судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа, з урахуванням меж перегляду справи у суді касаційної інстанції, встановлених ст. ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи, надати їм належну правову оцінку і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну каргу задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року та рішення Господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року.

Справу передати до Господарського суду Київської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Іванова

С. Самусенко