Ухвала суду № 67658716, 05.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 492/32/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Черевата В.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу судді Арцизького районного суду Одеської області від 13 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім» про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2017р. Управління ДАБК Одеської міської ради, після повернення йому Одеським окружним адміністративним судом від 21.11.2016р. аналогічного позову з підстав непідсудності, звернулося до Арцизького районного суду Одеської області із адміністративним позовом до ТОВ «СК Фамільний дім», в якому просило суд зобов'язати відповідача допустити головного спеціаліста інспекційного відділу №2 Управління ДАБК до проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, 2-й провулок Сурикова,2.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 11.01.2017р. відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Далі, ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 13 лютого 2017 року дану адміністративну справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою судді 1-ї інстанції від 13.02.2017 року, представник Управління ДАБК ОМР 23.03.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану вище ухвалу судді Арцизького районного суду Одеської області від 13.02.2017р. та направити дану справу № 492/32/17 до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду по суті.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Так, приймаючи рішення про передачу даної справи Одеському окружному адміністративному суду, суддя 1-ї інстанції, посилаючись на приписи п.2 ч.2 ст.18 КАС України, виходив з того, що дана справа не підсудна Арцизькому районному суду Одеської області.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи, вважає вказаний вище висновок суду 1-ї інстанції помилковим.

До такого висновку судова колегія приходить з огляду на наступне.

Так, згідно ч.1 ст.1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами ч.3 ст.6 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Як видно з приписів ч.2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007р. визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Положеннями ч.ч.1,2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно приписів ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

За змістом ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розповсюджується на діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які здійснюють державний нагляд (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом проведення планових та позапланових заходів, що визначені вказаним Законом.

Відповідно до вимог п.1 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» (затв. Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011р.), Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, основним завданням якого є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

П.6 вказаного Положення передбачено, що Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

А у відповідності до «Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради» (затв. рішенням ОМР від 27.04.2016р. №579-VII), Управління ДАБК Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м.Одеси. Тобто позивач є виконавчим органом ОМР.

За визначенням ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Аналогічні норми містяться у п.11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року.

З врахуванням наведеного, колегія суддів звертає увагу, що Держархбудінспекція та її територіальні органи здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, який складається з сукупності заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Таким чином, позивач при виявленні порушень, допущених суб'єктом господарювання у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, повинен керуватись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та діяти відповідно до повноважень, визначених цим Законом.

Аналіз викладених вище норм свідчить, що зупинення робіт з будівництва можливо не лише за рішенням суду, а й за допомогою видачі відповідного припису, який у свою чергу є обов'язковим до виконання.

У той же час, за правилами ст.18 КАС України, адміністративний суд розглядає вимоги про зупинення робіт, тільки в тому випадку, якщо такі роботи можуть бути зупинені лише за рішенням суду.

Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та самого позову, позивач, який є виконавчим органом Одеської міськради, звернувся до суду із позовом про допуск його посадової особи для здійснення позапланової перевірки, однак, за рішеннями якої, відсутні заходи реагування, які можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, а отже і посилання суду 1-ї інстанції на п.2 ч.2 ст.18 КАС України є невмотивованими та безпідставними.

До того ж, згідно із ч.1 ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про передачу даного адміністративного позову до окружного суду є помилковими.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ї інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, судова колегія приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення, відповідно до ст.204 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.195,197,199,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити.

Ухвалу судді Арцизького районного суду Одеської області від 13 лютого 2017 року - скасувати та направити дану справу № 492/32/17 до суду першої інстанції - для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко