Ухвала суду № 67658694, 06.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

06 липня 2017 р.м. ОдесаСправа № 814/2552/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Федусика А.Г.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - Руснакової Т.А. (довіреність від 06.10.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо проведення атестування та складання рішення (висновку) Атестаційної комісії №3 стосовно начальника сектору кадрового забезпечення Снігурівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3; визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо начальника сектору кадрового забезпечення Снігурівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3, що міститься в протоколі засідання атестаційної комісії №3 ОП №15.00004501.0021494 від 10.03.2016 року та атестаційному листі від 17.03.2016 року, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

В обґрунтування позову зазначено, що ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівень позивача є достатніми для перебування на посаді в органі поліції. Проте, за результатами атестації поліцейського апарату, атестаційна комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та про наявність підстав для звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що вчинені з грубим порушенням законодавства щодо порядку і правил проходження служби в поліції, а прийнятий атестаційною комісією висновок необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення (висновок) Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо начальника сектору кадрового забезпечення Снігурівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3, що міститься в протоколі засідання атестаційної комісії № 3 ОП №15.00004501.0021494 від 10.03.2016 року та атестаційному листі від 17.03.2016 року, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». В решті позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції України в Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ з грудня 2003 року.

Наказом Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області від 07.11.2015 року №1о/с ОСОБА_3 відповідно до п.п. 9, 12 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 року призначений на посаду начальника Центрального відділу патрульної поліції ГУНП в Миколаївській області, з присвоєнням спеціального звання «майор поліції».

10.03.2016 року відносно ОСОБА_3 складений атестаційний лист, згідно якого за висновком прямого керівника - ОСОБА_3 «займаній посаді відповідає», результати тестування - «тестування загальних навичок 42/60, професійне тестування 30/60».

Також, у розділі ІV Атестаційного листа визначено, що за результатами атестування ОСОБА_3, атестаційна комісія прийняла рішення (висновок): « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження висновку Комісії, подавши скаргу Голові апеляційної атестаційної комісії, проте 17.03.2016 року скарга була відхилена, висновки Комісії залишені без змін.

Не погоджуючись із висновками атестування, посилаючись на відсутність правових підстав для видання рішення про невідповідність позивача займаній посаді, ОСОБА_3 звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що атестування позивача проведено без достатніх правових підстав, висновки атестування є необґрунтованими, у зв'язку із чим суд вбачав всі підстави для скасування рішення атестаційної Комісії.

Також, розглядаючи справу, суд першої інстанції вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду з поважних причин, у зв'язку із чим не вбачав підстав для залишення його без розгляду відповідно до ст.ст. 100, 155 КАС України.

Колегія суддів вважає, що такого висновку суд першої інстанції дійшов у зв'язку із неправильним застосуванням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з цим, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 99 КАС України).

За правилами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Зазначені правила кореспондуються і з приписами п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Аналіз наведених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною або встановлюються судом на підставі позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому, загальні правила, закріплені у вищенаведеній нормі адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.

Водночас, у разі вирішення спору у досудовому порядку, обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналась про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду відповідної скарги.

Так, предметом спору у цій справі є протиправність висновку (рішення) Атестаційної комісії при Головному управлінні Національної поліції України в Миколаївській області, складеного 10.03.2016 року, про не відповідність ОСОБА_3 займаній посаді, через що підлягає звільненню зі служби в поліції.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення із позовом, зокрема, став протиправний висновок Комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді при фактично успішному проходженні тестування (загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички позивача склали 72 балів).

Колегія суддів враховує, що відповідно до п. 5 Розділу VI Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС від 17.11.2015 року №1465, поліцейський, зокрема, щодо якого атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений п.п. 4 п. 15 Розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Тобто, для позивача передбачена можливість досудового порядку вирішення спору.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження висновку Комісії, подавши після ознайомлення із Висновком 14.03.2016 року відповідну скаргу.

Отже, враховуючи адміністративне оскарження рішення органу поліції, для звернення до суду із цими вимогами за захистом свого права та інтересу у сфері проходження, звільнення з публічної служби позивачу відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України встановлено місячний строк з дня ознайомлення із рішенням про результати розгляду його скарги.

При цьому, відповідно до п. 15 Розділу VI Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС від 17.11.2015 року №1465, скаржник ознайомлюється з висновком апеляційної атестаційної комісії, зазначає дату та підпис.

Так, згідно відомостей атестаційного листа із результатами апеляційної комісії щодо розгляду скарги позивач ознайомлений 23.03.2016 року, проте із цим позовом звернувся 28.11.2016 року, тобто із пропуском строку, визначеного ч. 4 ст. 99 КАС України.

Разом з цим, судом першої помилково не враховано ту обставину, що позивач не зазначає наявність поважних причин, що йому перешкоджали оскаржити рішення Комісії після перебування на лікарняному у період з 22.03.2016 року по 25.10.2016 року і на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення із позовом позивач не надає жодних доказів.

Колегія суддів зазначає, що перебування позивача на лікарняному у вказаний період не перериває строк звернення до суду, такі обставини можуть підтвердити лише поважність причин порушення строку звернення до суду.

Разом з цим, як показали обставини справи, позивач після того, як у нього відпали обставини, що перешкодили вчасно звернутись до суду із цим позовом, своїм правом не скористався, чим допустив несвоєчасне звернення із позовом без наявності поважних причин його пропуску.

При цьому, як вбачається із відомостей несення поліцейськими служби за період, зокрема, з 17.10.2016 року позивач перебував на службі Одеському державному університеті внутрішніх справ.

При цьому, згідно даних особового рахунку працівника Одеського державного університету внутрішніх справ позивачу у період з серпня по грудень 2016 року нараховувалась заробітна плата та відповідні листи непрацездатності позивач за місцем проходження служби не подавав.

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про відсутність у позивача перешкод для своєчасного звернення із цим позовом та дотримання правил адміністративного процесуального законодавства.

Враховуючи, що позивачем не наводяться та зі змісту позовної заяви і доданих до неї матеріалів справи не вбачаються поважні причини щодо пропуску строку звернення із цим позовом, колегія суддів вважає, що зазначені обставини позбавляють суд можливості застосувати приписи п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України в частині визнання причин пропуску строку поважними та свідчать про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Оскільки позивачем не обґрунтовано причини пропуску строку звернення до суду із позовом, а з матеріалів справи не вбачається, що цей строк пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки вказаній нормі процесуального права, отже відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення позову без розгляду.

Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.07.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

А.Г. Федусик