Рішення № 6765171, 12.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2009Справа №2-2/2953-2009 за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а) в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (м. Євпаторія вул. Лінейна, 10) до Комунального підприємства "Заозерненський ЖЕК" (смт. Заозерне, м. Євпаторія, вул. Садова, 5)

про стягнення 298 101,75 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Пан – ю/к Євпаторійського філіалу, довіреність у справі.

Від відповідача: Кушева – ю/к, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 01.10.2008 р. по 01.5.2009 р. у сумі 286123грн.49коп., пені у сумі 10152грн.40коп., 3% річних у сумі 1825грн.86грн., а всього – 298101грн.75коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір від 01.8.2006 р. №322 на відпуск теплової енергії до 01.8.2007 р., відповідно до умов вказаного договору споживач повинен здійснювати оплату за теплову енергію щомісячно до 20 числа кожного місяця. Порушуючи вимоги договору, відповідач зобов’язання за договором виконував не належним чином, у результаті чого виникла заборгованість, несплата якої стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.

12 жовтня 2009 р. на адресу ГС АР Крим від КП "Заозерненський ЖЕК" надійшов відзив від 09.10.2009 р. №279, у якому зазначено, що підстави для початку розрахунків, а саме, для пред’явлення рахунків позивачем та зобов’язань по їх сплаті відповідачем починаються з часу підписання договору №322, тобто з 20.10.2006р. Крім того, відповідач зазначає, що заборгованість у сумі 272202грн.75коп., яка визнана відповідачем, повністю оплачена, що підтверджується платіжними дорученнями. Вказаним відзивом відповідач просить суд в частині стягнення 286123грн.49 коп. припинити провадження по справі, в іншій частині позовних вимог позивача відмовити.

13 жовтня 2009 року судове засідання відбулося за участю представників позивача Пан – ю/к Євпаторійського філіалу, Щербак А.О. – старший ю/к Євпаторійського філіалу (довіреності у справі), а також за участю представника відповідача - Кушева – ю/к (довіреність у справі).

Представник позивача 13.10.2009р у судовому засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 09.10.2009 р. №2590, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість по розрахункам за відпуск теплової енергії в сумі 25034грн.80коп, пені у сумі 10152грн.40коп., 3% річних у сумі 1825грн.86коп., а всього - 37013грн.06коп., провадження в частині стягнення 261088грн.69коп припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні оголошувалися перерви на 05.11.2009р та 12.11.2009р, після перерв судові засідання були продовжені.

5 листопада 2009 року інтереси позивача у судовому засіданні представляла Пан – ю/к Євпаторійського філіалу, а інтереси відповідача - Кушева – ю/к.

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 05.11.2009р, надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 04.11.2009 р. №2894, якою просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 10152грн40коп. та 3 % річних у сумі 1 825грн86коп., а всього 11978грн.26коп., провадження в частині стягнення боргу у розмірі 286123грн49коп. припинити.

10 листопада 2009 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій до 0,00грн на підставі, того, що до населення, яке не у повному об’ємі та не своєчасно оплачує отримані послуги, відповідач не може застосувати штрафні санкції. Крім того, відповідач має складне економічне та фінансове становище. Також у своєму клопотанні відповідач просить суд розподілити судові витрати з урахуванням п.6 Інформаційного листа ВГСУ №01-8/482 від 13.8.2008р «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушенні у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

12 листопада 2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву №956 від 12.11.2009р про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 9985грн15коп пені та 1791грн45коп річних, всього 11776грн60коп, на підставі того, що до подачі позовної заяви до суду відповідачем була проведена оплата у розмірі 15800,00грн.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Між ОП «Кримтеплокомуненерго», як поставщиком, та Комунальним підприємством "Заозерненський ЖЕК", як споживачем, було укладено договір № 322 від 01.8.2006р., відповідно до п.1.1 якого поставщик бере на себе зобов’язання відпускати споживачу теплову енергію у вигляді теплоносія для опалення та підігріву води у договірних об’ємах, а споживач зобов’язується прийняти теплову енергію у об’ємах визначених договором та оплатити її по встановлених тарифах у строки, передбачені договором. Сторони зобов’язуються керуватися Законом України «Про житлово – комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та іншими нормативно – правовими актами діючого законодавства України та АР Крим.

Відповідно до п.10.1, 10.3 та 10.4 договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 30.10.2006р до договору №322 від 01.8.2006р договір вступає у силу з дати підписання та діє впродовж одного року. Припинення дії договору не звільняє споживача від зобов’язання повної сплати за спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо у продовж місяця до скінчення строку його дії заява про його припинення, подана однією зі сторін не буде письмово узгоджена обома сторонами.

Розрахунки за споживану теплову енергію здійснюються у грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі відповідно до встановлених поставщиком тарифів у залежності від груп споживачів у строк до 20 числа наступного за розрахунковим місяцем. Оплата за споживану теплову енергію здійснюється споживачем відповідно до об’ємів вказаних у п.2.1. При зміні вповноваженими органами влади, місцевого самоврядування, організаціями та іншими структурами цін не енергоносії, воду, матеріали, теплову енергію, споживаємо населенням, зміні податкового та іншого законодавства, настання інших причин, що впливають на собівартість теплової енергії, відповідно автоматично змінюється ціна на теплову енергію, що відпускається, 2-їй групі споживачів, про що поставщик сповіщає споживача (п.4.2.3) з посиланням на відповідний документ. Теплова енергія оплачується споживачем щомісячно, до 20 числа місяця включно, наступного за розрахунковим. У випадку не надходження грошових коштів до вказаного строку споживач за кожен день прострочення платежу сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.(п.6.1, 6.5 договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 30.10.2006р до договору №322 від 01.8.2006р).

У виконання узятих за договорами зобов'язань позивач, у встановлених договором об’ємах та якості, постачав відповідачу теплову енергію у вигляді опалення та гарячої води, що не заперечується відповідачем.

Тоді як відповідач у порушення умов договору №322 від 01.8.2006р на відпуск теплової енергії та вимог діючого законодавства зобов'язання по оплаті спожитої енергії належним чином не виконав, оплату здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі, в результаті чого за відповідачем за період з 01.10.2008р по 01.5.2009р. виникла заборгованість, що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, відповідно до відзиву №279 від 09.10.2009р.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

У частині стягнення боргу у розмірі 13947грн42коп., суд вважає за необхідне у позові відмовити, оскільки при зверненні позивача з позовом до суду вказана сума була необґрунтовано включена до суми позову про стягнення боргу за договором №322 від 01.8.2006р на відпуск теплової енергії, тому як дана сума не являється боргом у рамках вказаного договору виходячи з того, що позивач при зверненні з позовом до суду вказав, що датою укладення договору №322 являється 01.8.2006р, яка відповідно, на думку позивача, являється підставою для початку розрахунків та для пред’явлення позивачем відповідачу рахунків на оплату спожитих послуг, але відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 30.10.2006р, датою укладення договору являється 20.10.2006р. та, відповідно, зобов’язання по оплаті рахунків пред’явлених позивачем у відповідача починається з моменту підписання договору №322, а саме з 20.10.2006р.

У рамках договору №322 від 01.8.2006р на відпуск теплової енергії позивачем при зверненні з позовом до суду була заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 272202грн75коп станом на 01.5.2009р, яка, як встановлено судом, сплачена відповідачем у повному об’ємі, що визнається позивачем у його заявах про уточнення позовних вимог, які знаходяться у матеріалах справи, у зв’язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 272202грн75коп боргу провадження у справі підлягає припиненню у в’язку із відсутністю предмету спору.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення 9985грн15коп пені та 1791грн45коп річних, які не підлягають задоволенню у зв’язку з неправомірністю нарахування.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача з суму 243100,00грн, яка була погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується матеріалами справи та відображено у протоколі судового засідання, в іншій частині на позивача.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 17.11.2009р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,77,п.1-1ст.80,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Прийняти заяву позивача №956 від 12.11.2009р про уточнення позовних вимог.

2.          Стягнути з Комунального підприємства "Заозерненський ЖЕК" (смт. Заозерне, м. Євпаторія, вул. Садова, 5, р/р 26006485465161 у Євпаторійському відділі КРФ АКБ Укрсоцбанк ЗКПО 34371169, МФО 324010) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3 «А», р/р 26000010043603 у Обєднаному Комерційному банку, МФО 324485, ЄДРПОУ 03358593) в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (м.Євпаторія, вул..Лінейна, 10, р/р 2600911058 у ВАТ у Банку «Морський банк» м.Севастополь, МФО 324742, ЗКПО 26178681) 2431,00грн. держмита, 254грн.84коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 272202грн75коп боргу припинити провадження по справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

4.          У частині стягнення 13947грн42коп боргу, 9985грн15коп пені та 1791грн45коп річних відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.