Рішення № 67647836, 06.07.2017, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 136/531/15-ц Провадження № 88-ц/772/4/2017Головуючий в суді першої інстанції Кривенко Д.Т.Категорія 6 Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Луценка В.В., Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника відповідача Рожкова О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування,

В с т а н о в и л а:

23 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування в сумі 392 798,00 грн., посилаючись на невиплату йому відповідачем страхового відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку внаслідок викрадення сільськогосподарських культур. Просив стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 26 травня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто із ПрАТ «Гарантія» на користь ОСОБА_3 70 632,96 грн. невиплаченого страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції.

У задоволенні решти позовних вимог відмолено.

Стягнуто з відповідач в дохід держави 657,72 грн.; судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 996,28 грн. компенсовано за рахунок держави, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

09.06.2015 року відповідач ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Зазначив, що судом першої інстанції визнано встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи та на підставі них прийняте незаконне рішення.

12.06.2015 року позивач подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги його задовольнити, а саме: стягнути з відповідача на його користь суму невиплаченого страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції в розмірі 322 166,00 грн. за настання страхового випадку по факту викрадення урожаю кукурудзи.

Зазначив, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не відповідає вимогам законності й обгрунтованості, оскільки судом невірно застосовані норми матеріального права, що містяться у статтях: 979 ЦК України і 8, 16 Закону України «Про страхування».

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2015 року апеляційні скарги відповідача і позивача задоволені частково.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 травня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року задоволено частково касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2015 року скасовано; справу передано на новий апеляційний розгляд.

За наслідками нового апеляційного розгляду 14 квітня 2016 року Апеляційним судом Вінницької області постановлено рішення про задоволення апеляційних скарг позивача і відповідача. Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 травня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування в сумі 392 798,00 грн., відмовлено.

4 липня 2016 року позивач ОСОБА_3 подав заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області віл 14 квітня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявленими обставинами зазначив ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 червня 2016 року, якою скасовано рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2016 року, а рішення Липовецького районного суду від 30 листопада 2015 року залишено в силі. Скасоване рішення апеляційного суду стало підставою для ухвалення рішення, яке позивач просить переглянути.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 11 жовтня 2016 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволено частково.

Апеляційну скаргу ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» задоволено.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 травня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судовий збір в сумі 3 654,00 грн. компенсовано за рахунок держави, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволена частково.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 11 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином розглядається заява позивача ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні представник відповідача заяву про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами визнав такою, що може бути задоволена; свою апеляційну скаргу підтримав і просить її задовольнити, а апеляційну скаргу позивача просить залишити без задоволення.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.

З'явився представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, який діяв згідно довіреності від 14 травня 2014 року, дія якої закінчилася 14 травня 2017 року (том 2 а. с. 107). Іншої довіреності представник не надав.

Відповідно до частини 1 ст. 365 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30.03.2012 року, наданих у пункті 18, заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні з повідомленням заявника та осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. Неявка цих осіб при їх належному повідомленні не є перешкодою для розгляду заяви.

Заява підлягає розгляду в одному провадженні зі справою, в якій ухвалено судове рішення.

Особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник і дає пояснення першою. Інші особи, які беруть участь у справі, при розгляді заяви мають той процесуальний статус, що вони мали під час розгляду справи, судове рішення в якій просить переглянути заявник.

Колегія суддів, перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що заява підлягає до задоволення за таких підстав.

Підставою для перегляду судового рішення у порядку, передбаченому главою 4 розділу V ЦПК України, можуть бути лише обставини, передбачені в статті 361 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для такого перегляду є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 3 постанови «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК України).

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У пункті 6 зазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. 362, 364 ЦПК України.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення 14 квітня 2016 року про часткове задоволення апеляційних скарг позивача і відповідача та про відмову у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування, апеляційний суд виходив із того, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування визначені законодавчо, а також умовами укладеного між сторонами договору комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур від 1 липня 2014 року.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур, укладеного 1 липня 2014 року.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» задоволено. Рішення Липовецького районного суду від 30 листопада 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» задоволено, визнано недійсним договір комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур від 1 липня 2014 року, укладений між ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» та ОСОБА_3 (том 1 а. с. 244-245).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 червня 2016 року задоволено касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5: рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2016 року скасовано, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2015 року залишено в силі (том 2 а. с. 34-36).

У пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30.03.2012 року, роз'яснено, що скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

З урахуванням того, що підставою для ухвалення рішення суду від 14 квітня 2016 року стало судове рішення - рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2016 року, яким визнано недійсним договір комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур, укладений 1 липня 2014 року між ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» та ОСОБА_3 і яке в послідуючому було скасовано ухвалою суду касаційної інстанції, що визнається нововиявленою обставиною, передбаченою пунктом 3 частини 2 статті 361 ЦПК України і як наслідок є підставою для скасування рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року.

Таким чином, заява позивача ОСОБА_3 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30.03.2012 року надано роз'яснення про те, що у разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами ухваленого судом апеляційної або касаційної інстанції нового рішення справа розглядається ними на загальних підставах за раніше поданими апеляційними або касаційними скаргами.

Оскільки статтею 307 ЦПК не передбачено права суду апеляційної інстанції передавати справу на новий розгляд, після скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами при новому розгляді справи суд керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главами ЦПК щодо апеляційного провадження та провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами. При цьому з урахуванням вимог статті 303 ЦПК апеляційний суд на підставі доказів, поданих особами, які беруть участь у справі, досліджує обставини, що стали підставою для перегляду судового рішення, дає юридичну кваліфікацію фактичних обставин справи і ухвалює відповідне судове рішення у справі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарги сторін та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача і про задоволення апеляційної скарги позивача за таких підстав.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_3 має у користуванні дві земельні ділянки площею 28,6154 га і 12,0000 га, що розташовані на території Іванківської сільської ради Липовецького району (за межами населеного пункту) і на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (за межами населеного пункту), на підставі договорів оренди землі № 244 від 31.12.2013 року і № 46 від 29.01.29014 року, відповідно (том 1 а. с. 11-23 і 24-36).

1 липня 2014 року ПрАТ «Страхова компанія «Гарантія» і ОСОБА_3 уклали договір комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур (т. 1 а. с. 3-7).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Об'єктом страхування за цим договором страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з ризиком отримання збитків у результаті недосягнення запланованого (погодженого) рівня урожайності сільськогосподарських культур, а саме: соняшника на земельній ділянці 12 га з погодженою урожайністю 20,0 ц/га та кукурудзи на земельній ділянці площею 28,6154 га з погодженою урожайністю 65,0 ц/га (пункти 1.1, 3.1 договору страхування).

Згідно із пунктом 2.1 договору страхування страховими ризиками за цим договором є ризики отримання матеріальних збитків страхувальником у результаті недосягнення запланованого (погодженого) рівня урожайності застрахованих сільськогосподарських культур внаслідок наступних випадків (страхових): пожежі (у тому числі в результаті удару блискавки) крім лісових пожеж; посухи; протиправних дій осіб.

За пунктом 5.2.1. договору страхування страхувальник має право на отримання страхового відшкодування відповідно до умов цього договору.

При настанні надзвичайних подій, що зазначені у п. 2.1. цього договору, страхувальник зобов'язаний негайно, але не пізніше ніж протягом двох робочих днів (не враховуючи вихідних та святкових днів) повідомити про це страховика будь-якими засобами зв'язку, з наступним письмовим підтвердженням на протязі трьох робочих днів. Вжити заходів щодо отримання усіх необхідних документів, передбачених цим договором, на підставі яких страховик зможе прийняти рішення про виплату страхового відшкодування та визначити розмір збитків. Після повідомлення про надзвичайні події, передбачені п. 2.1. цього договору, страховик при участі страхувальника, а при необхідності й інших осіб (спеціалістів, представників державних органів тощо) проводить дослідження стану застрахованих сільськогосподарських культур та складає акт, де робляться попередні висновки про пошкодження чи загибель застрахованих сільськогосподарських культур, відсоток їх загибелі чи пошкодження (пункти 6.1 - 6.3 договору страхування).

Порядок визначення розміру та виплати страхового відшкодування передбачені пунктом 7 договору страхування. Зокрема у пунктах 7.6 і 7.7. договору страхування сума страхового відшкодування виплачується страхувальнику в розмірі отриманих ним збитків, визначених у відповідності до цього договору, з урахуванням безумовної франшизи. Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком протягом 10 днів з моменту отримання усіх необхідних документів, що підтверджують розмір збитків, але не пізніше 30 календарних днів з моменту закінчення збору урожаю застрахованої сільськогосподарської культури. В цей же термін страхувальнику надсилається рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, де зазначаються причини такої відмови.

Пунктом 5.1 договору страхування визначені обов'язки страхувальника за даним договором, зокрема страхувальник зобов'язався надати представнику страховика можливість проведення огляду посівів сільськогосподарських культур до укладення договору страхування, а період його дії та в разі пошкодження чи загибелі застрахованих сільгоспкультур в результаті подій, що можуть призвести до страхового випадку.

Статтею 989 ЦК України визначені обов'язки страхувальника, одним із яких є обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором (частина 1 пункт 5).

У статті 991 ЦК України визначені випадки, за наявності яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, зокрема, це: у випадку несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (частина 1 пункт 5).

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону (частина 2).

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови (частина 3).

Відповідно до п. 3 статті 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Отже, для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування правове значення має факт повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини випадку і дійти висновку про визнання його страховим випадком чи про відмову в цьому.

Договором страхування сторони визначили, що за всіма умовами, що не відображені у цьому договору, сторони керуються Законом України «Про страхування», а також «Особливими умовами добровільного страхування сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень та їх урожаю від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, № 6/СГ/07 від 21.09.2007 року і «Особливими умовами добровільного страхування сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень та їх урожаю№ № 6-1/СГ/07 від 21.09.2007 року, розробленими ПрАТ «СТ «Гарантія» (пункт 10.3 договору страхування).

17 вересня 2014 року і 9 грудня 2014 року страхувальник ОСОБА_3 повідомив страховика ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» про настання страхового випадку, а саме: про таємне викрадення урожаю соняшника (повідомив 17 вересня 2014 року) та кукурудзи (повідомив 9 грудня 2014 року) із земельних ділянок, що перебувають у його користуванні на підставі договорів оренди землі.

Про настання таких подій позивач також звернувся із відповідними заявами до Липовецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

Дані повідомлення були долучені до кримінального провадження № 12014020200000249, відомості про яке слідчим відділенням Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На даний час досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, що вбачається із наданої Липовецьким відділенням поліції Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області відповіді за № 3404/229/2017 від 06.06.2017 року.

В порушення вимог закону, у тому числі ч. 3 ст. 991 ЦК України та умов договору страхування, у тому числі визначених пунктами 7.6 і 7.7 договору страхування відповідач ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» не здійснив виплату страхового відшкодування і не надіслав страхувальникові ОСОБА_3 обгрунтованої відмови у виплаті такого відшкодування.

За правилами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положення статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки, крім іншого, має право отримувати продукцію і доходи.

Позивач, являючись орендарем, наділений правами землекористувача, визначеними статтею 95 ЗК України, згідно якої він також має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Таким чином правильним являється висновок суду першої інстанції про наявність визначених законом та договором підстав для відшкодування позивачу страхових виплат за настання страхового випадку по соняшнику, які не були виплачені відповідачем позивачу у добровільному порядку у розмірі, що складає суму 70 632,96 грн. з урахуванням індексу інфляції.

У зв'язку з цим апеляційна скарга відповідача про скасування рішення суду в частині задоволених позовних вимог до задоволення не підлягає та рішення має залишатися в силі.

Заявлені позовні вимоги щодо страхового відшкодування через настання страхового випадку внаслідок викрадення урожаю кукурудзи також підлягають до задоволення, оскільки позивачем доведені обставини настання страхової події, передбаченої договором комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур, яка виразилася у вчиненні протиправних дій третіми особами шляхом таємного викрадення урожаю кукурудзи із орендованої позивачем земельної ділянки.

З урахуванням всього наведеного вище, у тому числі тих обставин, що договір страхування чинний, тому є обов'язковим для виконання сторонами, при цьому страхувальник виконав свої зобов'язання, повідомивши страховика про настання страхового випадку у визначений договором строк, який надавав страховику можливість дослідити обставини випадку та прийняти відповідне рішення про виплату страхового відшкодування чи про відмову в цьому; чинними є договори оренди землі; існування факту настання страхового випадку, про який страхувальник своєчасно повідомив страховика; не встановлення судом факту подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування та встановлення факту настання страхового випадку; відмова відповідача виконати вимоги позивача у добровільному порядку, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування за настання страхового випадку по факту викрадення урожаю кукурудзи в сумі 322 166,00 з урахуванням індексу інфляції, грунтуються на вимогах закону та підлягають до задоволення.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_3 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає до задоволення: рішення апеляційного суду від 14 квітня 2016 року підлягає до скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами.

На підставі частини 2 статті 365 ЦПК України та п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року, апеляційна скарга відповідача підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення із скасуванням рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 361-365, 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а :

Заяву позивача ОСОБА_3 про перегляд рішення апеляційного суду у зв'язку з нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року скасувати у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 травня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (адреса: м. Київ Печерський узвів, № 3, ідентифікаційний код 14229456) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) невиплачене страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції в сумі 322 166,00 грн. (триста двадцять дві тисячі сто шістдесят шість грн. 00 коп.) та в дохід держави 2 996,28 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість грн. 28 коп.) судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.В. Луценко

/підпис/ В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська