Постанова № 67646849, 23.06.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2370/17

Провадження № 3/206/937/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2017року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності яка надійшла від Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працюючої головним бухгалтером ТОВ «ОСОБА_2 ДНІПРО», що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, буд.З, кв.8, ІПН НОМЕР_1, паспорт: серії АЕ № 439649 за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №110/4.1-11 від 19 квітня 2017 року складеного Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_3, ОСОБА_1 працюючи головним бухгалтером ТОВ «ОСОБА_2 ДНІПРО» вчинила адміністративне правопорушення, а саме:

На підприємстві мали місце випадки порушення строків виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки, що порушує вимоги ч.4 ст. 115 КЗпП України у та ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР у яких визначено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, наприклад:

Лікарю акушер-гінекологу ОСОБА_4 наказом від 01.02.2017 за №2/17-0 була надана щорічна основна відпустка на 14 календарних дні з 03 лютого по 16 лютого 2017 року. Заробітна плата за час відпустки згідно з відомістю розподілу заробітної плати була виплачена 01.02.2017, тобто із затриманням законодавчо встановлених строків, що порушує вимоги ч.4 ст.115 КЗпП України та ст.21 ЗУ «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96 - ВР.

Перевіркою встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, ТОВ «ОСОБА_2 ДНІПРО» направлялося до ДПІ повідомлення про прийняття працівників на роботу в перший робочий день , а саме:

-ОСОБА_5 наказ №11/п0000004-0000000052 від 01.11.2016р.;

-ОСОБА_6 наказ №11/п0000004-0000000053 від 01.11.2016р. дата повідомлення -

01.11.2016р.

Надання повідомлення про прийняття працівника на роботу в перший робочий день є порушенням ч.З ст. 24 КЗпП України зазначено: «Працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

У Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 зазначено: «Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного звязку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із пятьма особами».

Таким чином ТОВ «ОСОБА_2 ДНІПРО» до Державної фіскальної служби за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування подавало повідомлення про прийняття працівників на роботу в перший робочий день працівників , що порушує вимоги ч.З ст. 24 КЗпП України. Відповідальність предбачена ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1, не зявилася, хоча про час та дату судового засідання була повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1кваліфіковано правильно за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вину останньої доведено повністю.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Винність правопорушника у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №110/4.1-11 від 19 квітня 2017 року, поясненнями ОСОБА_1, актом перевірки, посадовою інструкцією.

При обранні виду адміністративного стягнення, щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, визнання вини.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу.

Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 284- 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення постанови становить 510 (пятьсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 320 грн. 00 коп. за реквізитами: Одержувач: УДКСУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, Банк одержувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, р/р 31215206700010, МФО 805012, ЕДРПОУ 37989295, код бюджетної класифікації 22030001, код суду 05383394, Призначення платежу: судовий збір згідно постанови №206/2370/17-п, Призначення платежу: штрафу згідно постанови №206/2370/17-п.

Постанова може бути оскаржена в 10 денний строк з дня її винесення до Апеляційного суду в Дніпропетровській області.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя А.О. Сухоруков