Ухвала суду № 67646833, 05.07.2017, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0431/2088/12

2/0187/32/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2017 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши в смт Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Обставини справи:

08.08.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі Позивач) звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-308/031/2008 від 22.02.2008 в розмірі 61244,31 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04.07.2012 (7,9925 грн. за 1 долар США) складає 489495,15 грн.

На підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 справу передано до Петриківського районного суду Дніпропетровської області, яка отримана 19.12.2012.

У зв'язку з самовідводом головуючого судді, 11.01.2013 справу на підставі повторного автоматичного розподілу передано головуючому судді Соловйову І.М.

Провадження у справі неодноразово зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у повязаних справах про визнання кредитного договору неукладеним та зобов'язання вчинити певні дії (справа №2601/22299/12) та про визнання кредитного договору недійсним та порушення прав споживача (справа №752/3291/15-ц.).

06.04.2015 до суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, якою останній просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № ML-308/031/2008 від 22.02.2008 в розмірі 284786,04 грн.

У зв'язку з тим, що позивачем мотивуючи свої вимоги, розкриваючи зміст заборгованості вказана сума 6635514,73 грн., судом на адресу безпосередньо Позивача та його представника надіслано лист, який ними отримано (т.2, а.с. 104, 111, 111а), щодо надання розяснень з урахуванням ст. 11 ЦПК України, в яких межах заявлених Позивачем вимог слід розглядати цивільну справу. Однак будь якої відповіді, а ні Позивач, а ні його представник не надали, та в подальшому до суду не з'являлися.

Ухвалою суду від 04.07.2016 вищезазначену позовну заяву залишено без розгляду, з тих підстав, що належним чином позивач, повторно у призначені судом засідання не з`явився. Однак, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.09.2016 ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04.07.2016 скасовано, так як суд хоча і повідомив представника позивача про дату, час та місце розгляду, однак не повідомив безпосередньо Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна". 13.10.2016 цивільну справу повернуто до суду для продовження розгляду.

У зв'язку з призначенням у справі судових експертиз провадження відновлено 29.06.2017.

Представник Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності. При поданні позову та уточненого позову, Позивач мотивував свої вимоги тим, що 22.02.2008 між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі Банк) та Відповідачем укладений кредитний договір за умовами якого останній отримав кредит в сумі 66726,10 доларів США. Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобовязань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_3 та Банком укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання Відповідачем всіх боргових зобовязань перед Банком за кредитним договором. У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору Відповідачу 19.08.2010 направлено досудову вимогу, в якій Банк просив сплатити всю заборгованість за договором, однак вона залишилася без виконання. 12.11.2010 Банк згідно умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю відступив, а Позивач прийняв право вимоги за вказаними кредитним договором та договором поруки. Оскільки боржник належним чином не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, Позивач набув права грошової вимоги до відповідачів, яка становить 6635514,73 грн. (курс НБУ станом на 06.04.2015 23,30 грн.), яка складається: заборгованість за тілом кредиту 59682,61 доларів США.; заборгованість по відсоткам 1561,70 доларів США, пеня 223541,73 доларів США, однак просив стягнути лише 284786,04 грн. Як зазначалося вище, будь-яких пояснень з цього приводу Позивач не надав.

Відповідач та його представник проти позову заперечували, так як кредитного договору він не підписував, грошові кошти також не отримував.

Відповідач ОСОБА_3 надала письмові пояснення, згідно яких вона повідомила, що про отримання нею чи її чоловіком грошових коштів від ОТП банку в розмірі близько 70000 доларів США в період з 2008 року їй нічого не відомо. Зазначені кошти в сімейному господарстві не використовувались. Відповідно ні нею ні чоловіком погашень за кредитним договором не здійснювалося. Так само вона не памятає про підписання договору поруки.

Третя особа, яка була залучена судом, в судове засідання не з'явилася про причини своєї неявки не повідомила.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

встановив:

Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним .

Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.

Згідно кредитного договору № ML-308/031/2008 від 22.02.2008 (копія якого міститься в матеріалах справи, оригінал оглядався судом т.2 а.с. 183-191), Банк та Відповідач уклали кредитний договір про те, що Банк надає позичальнику (Відповідачу) кредит, а позичальник приймає його в розмірі 66726,10 доларів США на оплату комісії Банку та на споживчі цілі, річна база нарахування процентів 360 календарних днів у році, дата остаточного повернення кредиту 22.02.2023. Також сторони домовилися, що для розрахунку процентів за користуванням кредиту буде використовуватися плаваюча процентна ставка.

Згідно Договору поруки № SR-308/031/2008 від 22.02.2008 (копія якого міститься в матеріалах справи, оригінал оглядався судом т.2 а.с. 201-202), Банк та ОСОБА_3 (поручитель) уклали договір, яким поручитель зобовязується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником (ОСОБА_1А.) його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № ML-308/031/2008 від 22.02.2008, в повному обсязі зобовязань.

Також як вбачається з матеріалів справи 12.10.2010 між Банком (продавець) та Позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим договором, продавець продає (переуступає) покупцю право на кредитний портфель, який включає в себе зокрема згідно додатку 1 до договору кредитний договір № ML-308/031/2008 від 22.02.2008 та договір поруки № SR-308/031/2008 від 22.02.2008 (№1212 в додатку), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобовязується сплатити на користь продавця винагороду (т.2 а.с. 209-248).

В обґрунтування позову, Позивач зазначає про наявність у нього права вимоги на солідарне стягнення заборгованості за укладеними правочинами; і навпаки Відповідач заперечуючи проти позову вказує на відсутність правових підстав у Позивача вимагати грошові кошти через те, що правочини не вчинені, кредитні кошти не отримувалися.

Суд звертає увагу, що згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів. Зокрема, за змістом ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із засад цивільного судочинства письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу (ст. 64 ЦПК України).

Так суду для огляду представником Позивача надавалися зокрема договори № ML-308/031/2008 від 22.02.2008, № SR-308/031/2008 від 22.02.2008 та купівлі-продажу 12.10.2010.

Між тим, за клопотанням Відповідача у справі призначено судові експертизи:

1) почеркознавча, на розгляд якої поставлено питання: Чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналі кредитного договору № ML-308/031/2008 від 22.02.2008, Частини №2 цього договору, в оригіналі Додатку №1 цього договору графік платежів в графі "за позичальника", в оригіналі заяви на видачу готівки №1 від 28.09.2009 в графі підпис отримувача, в оригіналі заяви на переказ готівки №5 від 28.09.2009 в графі підпис платника, в оригіналі заяви про купівлю іноземної валюти на аукціоні НБУ №1 від 28.09.2009, в оригіналі заяви на видачу готівки №1 від 06.10.2009 в графі підпис отримувача, в оригіналі заяви на переказ готівки №6 від 28.09.2009 в графі підпис отримувача ОСОБА_1? Чи виконані підписи від імені ОСОБА_3 в оригіналі договору поруки SR-308/031/2008 від 22.02.2008 ОСОБА_3?;

2) бухгалтерська, на розгляд якої поставлено питання чи підтверджується документально факт отримання Відповідачем за кредитним договором № ML-308/031/2008 від 22.02.2008 грошових коштів у розмірі 66726,10 доларів США?.

Під час розгляду справи судом приймалася ухвала про витребування доказів у позивача від 17.11.2016 (т.2 а.с. 127-130), направлялися позивачу клопотання експертів про надання документів, які отримані Позивачем (т.3 а.с. 39-41, 48, 70).

Представник Позивача щодо клопотань експертів повідомив, що запитувана інформація експертів є банківською таємницею, а тому він її надати не може (т.3 а.с. 71), так само запитувані документи не були надані і суду.

Згідно повідомлення №672-17 від 10.05.2017, судовий експерт повідомив, що надати висновок судової почеркознавчої експертизи не можливо, так як зокрема не надані оригінали досліджуваних документів.

В повідомленні №673/674-17 експертом зазначено, що у зв'язку з залишенням без задоволення його клопотання про надання документів, а документи, які містяться у справі для надання відповіді на поставленні питання не достатньо, ним складено повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи.

При призначенні експертиз сторонам розяснювалися положення ст. 146 ЦПК України.

Так ч.1 ст. 146 ЦПК України визначено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи наявність в даних правовідносинах обов'язку у Позивача в доведенні своїх вимог, процесуальну поведінку Позивача під час розгляду справи, зокрема, що оригінали договорів надавалися безпосередньо суду, але не були надані експерту, Відповідач в обґрунтування своїх заперечень просив суд встановити обставини укладення договорів та отримання ним кредитних коштів, суд з урахуванням вимог ч.1 ст. 146 ЦПК України вважає за необхідне визнати факт, що кредитний договір № ML-308/031/2008 від 22.02.2008 та договір поруки № SR-308/031/2008 від 22.02.2008 укладений між Банком та Відповідачем і між Банком та ОСОБА_3, відповідно - не вчинювався; так само суд визнає факт відсутності документального підтвердження отримання Відповідачем грошових коштів за кредитним договором.

Таким чином, оскільки Позивач в порушення вимог ст. 10 та 60 ЦПК України не виконав свій обов'язок щодо доведення своїх вимог належними та допустимими доказами, тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеності.

Інші доводи сторін, висновків суду не спростовують.

Так як, в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю, а ОСОБА_1 під час розгляду справи понесені витрати на проведення судових експертиз, на підставі ст. 89 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з позивача на його користь в розмірі 396 грн. та 990,40 грн. (акти №672-17 та №673/674-17), а всього 1386,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 146, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на проведення судових експертиз в розмірі 1386 (тисяча триста вісімдесят шість) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення буде виготовлено та підписано 10.07.2017.

Суддя ОСОБА_5