Ухвала суду № 67644875, 05.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/3685/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

05 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Ратнікової В.М.

секретар: Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСМ Інтернешнл ЛТД», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр», про визнання недійсним договору купівлі-продажу стояночного місця № 40 від 17 липня 2001 року та про застосування реституції,

в с т а н о в и л а:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» про визнання недійсним договору купівлі-продажу стояночного місця № 40 від 17.07.2001 року та про застосування реституції.

Одночасно ОСОБА_1 порушив питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на місце стоянки під номером АДРЕСА_1, та шляхом заборони відповідачу ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» вчиняти наступні дії: відчужувати в будь-який спосіб, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом внесення до статутного фонду (капіталу) юридичних осіб місце стоянки під номером АДРЕСА_1; укладати будь-які угоди представництва, доручення (довіреності), комісії, управління з правом відчуження майна, а саме: місце стоянки під номером АДРЕСА_1.

Ухвалою Облолонського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про забезпечення позову. Зазначає про те, що відповідач ТОВ «БІКПСП ЛТД» незаконно продав спірне машиномісце та у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза не виконання рішення суду.

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/5619/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

В судове засідання ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД», ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частиною 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову та порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а також виконання ухвали про забезпечення позову визначено статтями 152 - 153 ЦПК України.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно п.1 ч.1 ст. 151 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Ураховуючи характер та обсяг позовних вимог, відсутність вимог про право власності на об'єкт, що є предметом оспорюваного правочину, колегія суддів вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає заявленим ним вимог.

При звернення до суду з відповідною заявою позивачем не зазначено жодних підстав на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Не містить таких доводів і апеляційна скарга ОСОБА_1

Крім того, суд позбавлений можливості на підставі наданих доказів встановити чи будуть порушені інтереси третіх осіб, що в свою чергу є недопустимим при забезпеченні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відхиляються колегією суддів як безпідставні.

З врахуванням викладеного, підстави для скасування ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

В.М. Ратнікова