Рішення № 6764455, 14.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2009Справа №2-22/4932-2009 За позовом – ЗАТ «Донгорбанк», 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38 до відповідача – ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», м. Феодосія, смт Щебетовка, вул. Леніна, 27

про стягнення 130129,36 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Зайцев О.М., представник, дов від 17.11.2005 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ЗАТ «Донгорбанк» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з виплати відсоткового прибутку за облігаціями за 6-ий відсотковий період у розмірі 130129,36 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

ЗАТ «Донгорбанк» є власником 4350 штук іменних відсоткових (купонних) облігацій серії А, емітентом яких виступає ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель, які придбані ЗАТ «Донгорбанк» на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2008 року № Д40/К-208;364А/08.

Право власності на зазначені облігації підтверджується відповідною випискою з рахунку у цінних паперах зберігача.

Згідно із ст.194 Цивільного кодексу України та ст.163 Господарського кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Умови розміщення облігацій серії А викладені у Рішенні про закрите (приватне) розміщення облігацій Емітента, затвердженому Правлінням Емітента від 25.12.2007 року, а.с. 9-17.

Випуск облігацій серії А зареєстрований Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій від 28.05.2008 року №44/2/08, а.с. 22.

Позивач включений до переліку осіб, серед яких Емітент мав намір розмістити облігації (п.8 переліку, наведеного у п.3.3.5. згідно Рішення про розміщення облігацій).

Згідно із п.3.3.9 Рішення про розміщення облігацій, встановлено розмір, порядок та строки виплати власниками облігацій відсоткового доходу.

Так, відповідач зобов'язаний був 26.08.2009 року виплатити відсотковий дохід за 6-й відсотковий період, тобто з 26.05.2009 року по 25.08.2009 року, у розмірі 216891,00 грн.

Але, як вказує позивач, відповідачем сплачено лише 86761,64 грн.

Так, станом на 02.09.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем з виплати відсоткового доходу за 6-й відсотковий період складає 130129,36 грн.

Слід підкреслити, що сума боргу розрахована на підставі п. п.3.3.9 Рішення про розміщення облігацій, відповідно до якого встановлено розмір, порядок та строки виплати власниками облігацій відсоткового доходу.

Так, відповідно до цього пункту дата виплати відсоткового доходу облігацій за 6-й відсотковий період встановлена «26.08.2009», початок періоду - «26.05.2009», кінець періоду «25.08.2009», тривалість днів - «91».

Окрім того, пунктом 3.3.9. встановлено, що «відсотковий дохід (Сі) обчислюється за формулою:

Сі = UAH%i/100% x FV x 91/365, де

FV— номінальна вартість облігації 1000,00 гривень;

Сі - розмір відсоткового доходу з першого по дванадцятий період, і=1-12;

UAH%i - відсоткова ставка в гривні, яка на перший, другий, третій і четвертий відсоткові періоди встановлюється в розмірі 14% річних; відсоткова ставка по п'ятому-восьмому відсоткових періодах встановлюється рішенням Правління Емітента. Емітент зобов'язується повідомити про нову відсоткову ставку офіційним листом кожну юридичну особу, що зазначена у пункті 3.3.5. даного рішення про розміщення облігацій.

Згідно із наданим листом Емітента № від 16.01.2009 року № 83 відсоткова ставка за шостий відсотковий період встановлена у розмірі 20% річних.

Застосування цієї формули та даних щодо кількості облігацій у Позивача, а також даних про відсоткову ставку, період тощо, наведених у Рішенні про розміщення облігацій своїм результатом визначає суму заборгованості відповідача перед позивачем як 216891,00 грн.

26.08.2009 року відповідачем сума заборгованості частково була погашена у розмірі 86761,64 грн.

Таким чином, сума боргу склала 130129,36 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати заборгованості в сумі 130129,36 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (м. Феодосія, смт Щебетовка, вул. Леніна, 27, рахунок № 26007003081000 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539, ЄДРПОУ 31382382) на користь ЗАТ «Донгорбанк» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, код банку 334970, ЄДРПОУ 20365318) заборгованість з виплати відсоткового прибутку за облігаціями за 6-ий відсотковий період у розмірі 130129,36 грн.

3.          Стягнути з ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (м. Феодосія, смт Щебетовка, вул. Леніна, 27, рахунок № 26007003081000 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539, ЄДРПОУ 31382382) на користь ЗАТ «Донгорбанк» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, код банку 334970, ЄДРПОУ 20365318) 1301,29 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (м. Феодосія, смт Щебетовка, вул. Леніна, 27, рахунок № 26007003081000 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539, ЄДРПОУ 31382382) на користь ЗАТ «Донгорбанк» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, код банку 334970, ЄДРПОУ 20365318) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.