Рішення № 6764440, 12.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2009Справа №2-22/3524-2009 За позовом – ВАТ «Кримхліб», м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а до відповідача – Фізичної особи – підприємця Звездовой Єлизавети Володимирівни, м. Алушта, вул. Туристів, 3, кв. 31

про стягнення 1700,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Абросимова В.М., представник, дов від 24.12.2008 року

від відповідача – Люблінська О.В., представник, дов від 07.09.2009 року

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Кримхліб» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Звездовой Єлизавети Володимирівни, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1700,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач,у порушення взятих на себе зобов’язань за договором на поставку хлібобулочних виробів, не здійснив належним чином оплату поставленої позивачем продукції.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що сума боргу у розмірі 1700,00 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру, копія якої відповідачем надана суду.

10.09.2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.09.2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

01.01.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1/9088 з додатковою угодою, відповідно до умов яких постачальник виробляє та поставляє за заявкою продукцією, а покупець приймає та своєчасно оплачує продукцію на умовах та в порядку, передбачених даним договором.

Так, сторонами було визначено, зокрема, п. 2.3. договору у редакції додаткової угоди, а.с. 10, що оплата продукції покупцем здійснюється готівкою до каси Алуштинського підрозділу ВАТ «Кримхліб» або безготівковим розрахунковим на рахунок постачальника у зимовий період – 2 рази на тиждень, у літній період - 3 рази на тиждень без передоплати за продукцію.

Крім того, пунктом 8.3. визначено, що постачальник здійснює щомісячну звірку розрахунків. Результати звірки оформлюються актом.

На виконання п. 8.3., сторонами здійснювалась звірка розрахунків, оформлювана актом за період з 12.01.2007 року по 30.04.2007 року, відповідно до якого покупець визначив що пропущено оплату за 03.02.2007 року на суму 1700,00 грн., а.с. 33.

13.05.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 263, а.с. 35, про оплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до листа вих. б/н від 26.05.2009 року відповідач повідомив позивача про те, що сума боргу у розмірі 1700,00 грн. оплачена відповідачем у повному обсязі.

Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

В якості доказу оплати заборгованості, відповідачем суду була надана копія квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 1700,00 грн., скріплений печаткою каси та підписом, а.с. 70.

Так, відповідно до п. 2.6. Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно п. 3.1. касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п. 3.3. приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Пунктом 3.11. встановлено, що прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.

Відповідно до п. 4.2. усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Згідно до п. 4.3. записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

В судовому засіданні, позивачем суду були надані належним чином посвідчені копії прибуткових касових ордерів підприємства, про отримання готівки до каси підприємства від відповідача, трудові угоди, зобов’язання осіб, які працюють/працювали у Ялтинському підрозділі ВАТ «Кримхліб» на посади касирів, та, насамперед копія касової книги з 01.02.2007 року по 28.02.2007 року.

Так, відповідач надав суду квитанцію до прибуткового касового ордеру, датовану 03.02.2007 року, а.с. 70, яку суд не може прийняти до уваги в якості належного доказу сплати заборгованості в сумі 1700,00 грн. у зв’язку з тим, що дана квитанція не відповідає наданим позивачем для огляду суду зразкам касових ордерів, містить підпис особи, посаду та особу якої встановити не можливо з огляду на те, що суду були надані всі необхідні відомості, документально підтверджені, про касирів, які працювали у певний період часу, тобто у лютому 2007 року, підписи яких навіть візуально відрізняються від підпису, який міститься на квитанції відповідача.

Більш того, суд звертає увагу на те, що передача 1700,00 грн. відповідачем до каси позивача не зафіксована у касовій книзі з 01.02.2007 року по 28.02.2007 року, з приводу чого суд дійшов висновку про те, що надана відповідачем квитанція, а.с. 70, не відповідає вимогам Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та не може носити доказового характеру з питання оплати відповідачем заборгованості в сумі 1700,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1700,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Звездовой Єлизавети Володимирівни (м. Алушта, вул. Туристів, 3, кв. 31, банківські реквізити невідомі, ІІН 2634020769) на користь ВАТ «Кримхліб» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а, рахунок № 2600600145939 в ЯФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 324786, ЄДРПОУ 00381580) 1700,00 грн. заборгованості.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Звездовой Єлизавети Володимирівни (м. Алушта, вул. Туристів, 3, кв. 31, банківські реквізити невідомі, ІІН 2634020769) на користь ВАТ «Кримхліб» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а, рахунок № 2600600145939 в ЯФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 324786, ЄДРПОУ 00381580) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Звездовой Єлизавети Володимирівни (м. Алушта, вул. Туристів, 3, кв. 31, банківські реквізити невідомі, ІІН 2634020769) на користь ВАТ «Кримхліб» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а, рахунок № 2600600145939 в ЯФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 324786, ЄДРПОУ 00381580) 315,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.