Рішення № 6764424, 05.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2009Справа №2-22/3526-2009 За позовом – ТОВ «ПМС – буд», м. Ялта, вул. Руданського, 23 до відповідача – ТОВ «Луксел», м. Євпаторія, вул. Франко, 20

про стягнення 492325,20 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Піщенков Д.А., представник, дов від 01.07.2009 року

від відповідача – Романенко В.І., директор, протокол № 3

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «ПМС – буд» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Луксел», просить суд стягнути з відповідача 492325,20 грн. заборгованості, мотивуючі позовну вимоги тим, що відповідач, після розірвання договору оренди, укладеного між сторонами 01.04.2005 року, відповідач не відшкодував позивачу вартість невід’ємних поліпшень орендованого майна, зроблених позивачем,в вартість яких склала 492325,20 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.07.2009 року заяву ТОВ «ПМС – буд» про забезпечення позову задоволено у повному обсязі, накладений арешт на нежитлові приміщення, площею 3807,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 20 та належать ТОВ «Луксел» на підставі свідоцтва про право власності від 19.12.2003 року; заборонено ТОВ «Луксел» та будь – яким іншим особам відчужувати нежитлові приміщення, площею 3807,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 20 на користь інших осіб.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду письмового відзиву на позов.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

01.04.2005 року між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень, загальною площею 2968 кв.м., розташованих за адресою: м. Євпаторія, вул. Франко, 20, терміном оренди – 364 дня, а.с. 11-12.

01.04.2006 року між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) був укладений договір оренди, а.с. 8-9, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове поворотне платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 2968 кв.м., розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Франко, 20.

Відповідно до п. 2.3.4. договору у випадку дострокового розірвання договору оренди за ініціативою орендодавця поліпшення компенсуються орендарю. У випадку розірвання договору оренди за ініціативою орендаря невід’ємні поліпшення залишаються у власності орендодавця.

Строк дії договору встановлений – 364 дня.

01.04.2006 року між сторонами складений та підписаний акт прийому – передачі майна, а.с. 10.

30.03.2007 року між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) був укладений договір оренди № 1, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове поворотне платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 3769,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Франко, 20.

Пунктом 2.3.3. договору встановлено, що поліпшення орендованого майна здійснюються за згодою орендодавця та підлягають компенсації.

Крім того, відповідно до п. 2.3.5. договору у випадку дострокового розірвання договору оренди за ініціативою орендодавця поліпшення компенсуються орендарю. У випадку розірвання договору оренди за ініціативою орендаря невід’ємні поліпшення залишаються у власності орендодавця.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що приміщення передаються для проведення реконструкції орендарем під готель та подальшу експлуатацію орендарем.

30.03.2007 року між сторонами був складений та підписаний акт прийому – передачі орендованого майна, а.с. 7.

Так, 05.12.2005 року між позивачем (замовник) та Фірмою «Сімспецмонтаж» (виконавець) був укладений договір, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з придбання матеріалів та обладнання даху з метало черепиці будівлі колишнього дому побуту за адресою: м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 20.

Пунктом 1.2. договору визначена загальна вартість робіт – 369665,00 грн.

На виконання умов укладеного договору Фірмою «Сімспецмонтаж» були виконані роботи з обладнання будівлі колишнього дому побуту за адресою: м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 20 на суму 492325,20 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2005 року та березень 2006 року, а.с. 17-18.

31.03.2009 року за вих. № 44, а.с. 19, відповідач направив на адресу позивача лист про розірвання договору оренди № 1 від 30.03.2007 року та повернення орендованого майна за відповідним актом прийому – передачі.

09.04.2009 року між сторонами був складений та підписаний акт прийому – передачі орендованого майна, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Євпаторія, вул.. Фрунзе, 20.

Крім того, сторони визначили, що з моменту підписання акту прийому - передачі договір оренди № 1 від 30.03.2007 року припинив свою дію.

24.04.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 57/1, а.с. 21-22, про відшкодування вартості зроблених невід’ємних поліпшень орендованого майна, зроблених позивачем,в вартість яких склала 492325,20 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт сплати вартості невід’ємних поліпшень у розмірі 492325,20 грн.

Згідно до ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Таким чином, враховуючи те, що поліпшення орендованого майна зроблені за згодою орендодавця, суд вважає обґрунтованим застосування положень ст. 778 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ «Луксел» (м. Євпаторія, вул. Франко, 20, рахунок № 26007021214402 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618, ЄДРПОУ 32518936) на користь ТОВ «ПМС – буд» (м. Ялта, вул. Руданського, 23, рахунок № 26002301091815 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618, ЄДРПОУ 32542323) 492325,20 грн. заборгованості.

3.          Стягнути з ТОВ «Луксел» (м. Євпаторія, вул. Франко, 20, рахунок № 26007021214402 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618, ЄДРПОУ 32518936) на користь ТОВ «ПМС – буд» (м. Ялта, вул. Руданського, 23, рахунок № 26002301091815 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618, ЄДРПОУ 32542323) 4923,25 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Луксел» (м. Євпаторія, вул. Франко, 20, рахунок № 26007021214402 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618, ЄДРПОУ 32518936) на користь ТОВ «ПМС – буд» (м. Ялта, вул. Руданського, 23, рахунок № 26002301091815 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618, ЄДРПОУ 32542323) 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.