Ухвала суду № 67643845, 10.07.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9302/16-к

н/п 1-кс/640/5490/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю прокурора - Рештакова Є.В.,

слідчого - Походенка В.Б.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Харківській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №32016220000000082 від 17.03.2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,розлученого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» зі слів, маючого вищу освіту, зареєстрованого за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого зі слів,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 219, ч.4 ст.190 КК України, -

встановив:

06.07.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Харківській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 21.10.1997 створено ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», засновником якого став у тому числі ОСОБА_1, який одночасно займав посаду директора.

Відповідно до договору про спільну діяльність від 31.03.1998 № 31/03/01, укладеного між підприємствами ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» та «Ацтека Девелопмент ЛТД» (Домініканська республіка), основним видом діяльності ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» є ведення фінансово-господарської діяльності у сфері будівництва багатоквартирних житлових будинків та нежитлових приміщень.

ОСОБА_1, являючись службовою особою (директором) ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», відповідно до п.7.4 статуту ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» наділений повноваженнями виконавчого органу на вирішення усіх питань діяльності підприємства та розпорядження майном, упродовж 2006 2013 років уклав від імені ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» договори про участь у будівництві багатоквартирних житлових будинків та нежитлових споруд, на виконання яких відповідно до договору №12 від 27.02.2007 укладеного з ОСОБА_6 та договору №104 від 16.05.2007 укладеного з ОСОБА_7 на поточні рахунки та у касу ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» від вказаних осіб надійшли грошові кошти на загальну суму 925930 гривень.

У подальшому, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою уникнення виконання вказаних у договорах фінансових зобовязань щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку та передачі у власність кредиторів житла створив умови стійкої фінансової неспроможності - уклав 01.10.2013 договір про внесення змін до договору про інвестування в житлове будівництво №31/03/01 від 31.03.1998, на підставі якого відповідно до акту прийому-передачі 31.10.2013 з балансу керівної компанії ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» новій керівній компанії ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» (код 35856596), директором якої на той час був ОСОБА_1, передав майно, в тому числі отримане від кредиторів, а також товарно матеріальні цінності та інші активи ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», всього на загальну суму 199 720 500,98 грн.

Вказаним договором ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» без згоди на то кредиторів підприємства також передав ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» зобовязання перед вказаними кредиторами, чим порушив вимоги ст.520 ЦК України, відповідно до яких боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 довів до стійкої фінансової неспроможності ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», в наслідок чого рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2016 підприємство ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №8194 від 07.09.2016 вказані дії ОСОБА_1 вказують на наявність економічних ознак доведення до банкрутства.

Таким чином, ОСОБА_1 унеможливив задоволення вимог кредиторів підприємства та завдав велику матеріальну шкоду, зокрема громадянам: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у розмірі 925930 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, маючи вищу технічну освіту, тривалий час обіймаючи керівні посади, в тому числі в юридичних особах приватного права, що спеціалізуються на організації будівництва та будівництві житлових і нежитлових будівель, використовуючи здобуті знання і досвід для вчинення протиправної діяльності, та, діючи з корисливих спонукань, з метою отримання незаконної матеріальної вигоди та особистого збагачення, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами громадянки ОСОБА_8 Штатів Америки ОСОБА_9 в особливо великих розмірах під виглядом їх інвестування у будівництво обєкта на земельній ділянці по проспекту Машинобудівників м. Харкова, за наступних обставин:

Так, ОСОБА_1, будучи засновником та одночасно директором ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» (в подальшому буде вказуватися ТОВ «МКДУ»), на початку січня 2006 року, достовірно знаючи про те, що громадянка ОСОБА_8 Штатів Америки ОСОБА_9, з якою у нього протягом 20002005 років склалися ділові та приятельські стосунки, заможна та має достатні валютні кошти для можливих інвестиційних проектів, вирішив стати на шлях протиправної, злочинної діяльності, спрямованої на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою її грошовими коштами в особливо великих розмірах, розробивши злочинний план для досягнення своєї протиправної корисливої мети.

При цьому, ОСОБА_1 з метою реалізації та втілення в дію розробленого плану, задумав спочатку запевнити, нічого непідозрюючу про його злочинні наміри ОСОБА_9, про наявність у керованого ним підприємства нібито затвердженого проекту майбутнього адміністративно-торгівельного центру і під приводом його будівництва по проспекту Машинобудівників м. Харкова у привабливому, з точки зору розвитку та ведення бізнесу місці, переконати останню в щирості його намірів побудувати торгівельний центр на буцімто вже отриманій в Харківській міській раді в оренду відповідній земельній ділянці за вказаною адресою під будівництво. Для створення переконливого враження у ОСОБА_9 щодо законності угоди між нею та ТОВ «МКДУ», засновником і одночасно директором якого був саме ОСОБА_1, він мав намір формально укласти з нею договір про пайову участь у будівництві, запевнивши її у вигідності інвестування грошових коштів у вказане будівництво,гарантуючи при цьому, що в найближчому майбутньому це принесе їй вигоду та великий прибуток. Також він вирішив переконати ОСОБА_9 інвестувати, тобто вкласти належні їй грошові кошти, в будівництво зазначеного торгівельного центру шляхом передачі йому грошових сум лише готівкою,а потім, отримані шляхом обману та зловживання довірою у неї гроші, використати на власний розсуд, не маючи на меті подальшого їх цільового використання, а саме здійснення пайового будівництва з урахуванням інтересів ОСОБА_9 чи повернення інвестору.

Надалі ОСОБА_1 приблизно в січні 2006 року, у приватній бесіді в приміщенні офісу ТОВ "МКДУ", розташованому за адресою : м. Харків, вул. Данилевського, 26, реалізуючи свої злочинні наміри, достовірно знаючи про відсутність у нього на той час прав на земельну ділянку під будівництво торгівельного центру по проспекту Машинобудівників м. Харкова,а також про відсутність затвердженого управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради відповідного робочого проекту на будівництво торгівельного центру за вказаною адресою та взагалі, не маючи наміру здійснювати його будівництво, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій шляхом обману, впливаючи на ОСОБА_9, як фахівець в галузі будівництва, використовуючи довірчі відносини, які склалися між ними, тобто, зловживаючи довірою останньої, демонструючи експлікацію (робочий проект) зазначеного адміністративно-торгівельного центру, красномовно переконав останню у вигідності інвестування, тобто вкладанні грошових коштів у майбутнє пайове будівництво зазначеного центру загальною площею приблизно 1000 метрів квадратних за ціною 2000 доларів США за 1 метр квадратний на загальну суму 2000000 (два мільйони) доларів США.

У свою чергу ОСОБА_9, повністю довіряючи ОСОБА_1, як людині, яка має досвід у галузі будівництва, не будучи обізнаною про його дійсні злочинні наміри, та, будучи впевненою в тому, що надані нею грошові кошти будуть спрямовані на інвестування пайового будівництва торгівельного центру на земельній ділянці по проспекту Машинобудівників м. Харкова, дала попередньо свою згоду на інвестування належних їй грошових коштів в сумі 2000000 (два мільйони) доларів США на запропоноване будівництво, з метою отримання у зазначеному торгівельному центрі права власності на нежитлові приміщення загальною орієнтовною площею 1000 м. кв.

Після цього ОСОБА_1, отримавши попередню згоду ОСОБА_9 на інвестування в будівництво адміністративно-торгівельного центру по проспекту Машинобудівників м. Харкова в оговореній сумі, заздалегідь розраховуючи на те, що гроші, які він отримає від неї, будуть використані ним на власний розсуд в особистих цілях, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, переконав її про доцільність передачі грошових коштів не шляхом переказу на розрахунковий рахунок керованого ним підприємства ТОВ «МКДУ», а готівкою, запевнивши останню, що інвестовані нею гроші цілеспрямовано будуть направлені ним лише на будівництво запланованого адміністративно-торгівельного центру. Таким чином він виконав всі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети щодо обману ОСОБА_9 та зловживання її довірою на попередній стадії вчинення шахрайства.

Ошукана ОСОБА_9, не будучи обізнаною про дійсні злочинні наміри ОСОБА_1, повністю довіряючи йому, вирішила, що в подальшому надані нею кошти будуть спрямовані ним саме на будівництво торговельного павільйону на земельній ділянці по проспекту Машинобудівників м. Харкова.

Крім того, вона достовірно не знала та й не могла знати про те, що на той час дозвільні документи на будівництво адміністративно-торгівельного центру по проспекту Машинобудівників м. Харкова у ОСОБА_1, як засновника та одночасно директора ТОВ «МКДУ», відсутні, земельна ділянка під його будівництво на законних підставах Харківською міською радою не виділена. Однак, ОСОБА_9, довіряючи ОСОБА_1, та, будучи впевненою в тому, що інвестовані нею грошові кошти дійсно будуть ним спрямовані на будівництво адміністративно-торгівельного центру по проспекту Машинобудівників м. Харкова, у першому півріччі 2006 року, але не пізніше 10.06.2006 передала, а він отримав від неї, готівкою грошові кошти в сумі 540000 (пятсот сорок тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 2727000,00 (два мільйони сімсот двадцять сім тисяч) гривень. Факт отримання зазначеної грошової суми від ОСОБА_9 він підтвердив, надавши їй власноруч написану розписку, датовану 10.06.2006.

Заволодівши у шахрайський спосіб грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі еквівалентній 2727000,00 гривень, ОСОБА_1 цілеспрямовано не направив їх на будівництво зазначеного адміністративно-торгівельного центру, а звернув на свою користь та розпорядився в подальшому на власний розсуд.

Надалі ОСОБА_1 Д,Е., продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння грошовими коштами, що належали ОСОБА_9, шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах, діючи умисно, протиправно, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення, під приводом будівництва адміністративно-торгівельного центру по проспекту Машинобудівників м. Харкова, протягом другого півріччя 2006 року та першого півріччя 2007 року, до 16.05.2007 включно, отримав від нічого непідозрюючої про злочинність його намірів потерпілої грошові кошти на загальну суму 3851775,00 (три мільйони вісімсот пятдесят одна тисяча сімсот сімдесят пять) гривень. Так, ОСОБА_9, будучи ошуканою, передала довірливо ОСОБА_1 гроші в сумі 739 500 (сімсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 3734475,00 гривень, а також 600 000 (шістсот тисяч) російських рублів, що відповідно до офіційної курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 117300,00 гривень.

Заволодівши у шахрайський спосіб грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі еквівалентній 3851775,00 гривень, ОСОБА_1 цілеспрямовано не направив їх на обіцяне будівництво адміністративно-торгового центру, а звернув на свою користь та розпорядився в подальшому на власний розсуд. Так, він вніс від імені ОСОБА_9 до каси ТОВ «МКДУ» 199604,00 гривні, згідно прибутково-касового ордеру № 631 від 19.06.2007, 150000,00 гривень, згідно прибутково-касового ордеру № 667 від 27.06.2007 та 6240,00 гривень, згідно прибутково-касового ордеру № 1131 від 25.10.2007, але цілеспрямовано не направив вказані грошові суми на будівництво зазначеного адміністративно-торгівельного центру.

Потім ОСОБА_1, будучи одночасно власником та директором ТОВ «МКДУ", 19.06.2007, достовірно знаючи про те, що станом на вказану дату кероване ним підприємство ще не мало прав на земельну ділянку під будівництво адміністративно-торгівельного центру по проспекту Машинобудівників м. Харкова, яка відповідно до діючого законодавства повинна бути наданою у відповідності до рішення, в даному випадку, Харківської міської ради, а також про відсутність затвердженого управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради відповідного робочого проекту на будівництво торгового центру за вказаною адресою, не маючи права у зв'язку з цим залучати грошові кошти інвесторів під будівництво, з метою надання угоді правдивого характеру та, бажаючи створити враження у ОСОБА_9 про буцімто дотримання ним усних домовленостей, досягнутих між ними на початку 2006 року щодо зазначеного будівництва, діючи зі злочинним умислом, вирішив укласти з нею договір пайової участі у будівництві вказаного обєкту. При цьому ОСОБА_1, як власник та директор ТОВ «МКДУ», маючи право від імені вказаного субєкта підприємницької діяльності щодо укладання та підписання договорів інвестування з громадянами, розуміючи, що наміру здійснювати будівництво торговельного центру на земельній ділянці по проспекту Машинобудівників м. Харкова він не має, з метою приховування своїх злочинних намірів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом шахрайства, уклав з останньою договір №1 пайової участі в будівництві торговельного центру.

Згідно умов договору ТОВ «МКДУ», як забудовник, взяло на себе зобовязання здійснювати будівництво торгово-адміністративного центру загальною орієнтовною площею 1000 м. кв. на земельній ділянці по пр. Машинобудівників м. Харкова, а ОСОБА_9, як пайовик, мала прийняти пайову участь у його будівництві з метою подальшого отримання права власності на об'єкт після введення його в експлуатацію, а саме на нежитлові приміщення загальною орієнтовною площею 1000 м. кв.

В подальшому ОСОБА_1, на початку 2008 року у приватній бесіді в приміщенні офісу ТОВ "МКДУ", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 26, діючи умисно, з метою створення враження у ОСОБА_9 про нібито активну діяльність щодо проведення підготовчих робіт по будівництву адміністративно-торгівельного центру, вводячи в оману, повідомив останню про те, що він залучив фахівців, які вже провели інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні роботи місцевості, де мав будуватися торгівельний центр, в результаті яких буцімто було встановлено, що дана земельна ділянка зможе витримати навантаження багатоповерхової будівлі. При цьому ОСОБА_1, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9, запропонував їй укласти новий договір пайової участі в будівництві, згідно якому ТОВ «МКДУ», як забудовник, буде здійснювати будівництво адміністративно-торгівельного центру загальною орієнтовною площею 2192 м.кв., а вона, як пайовик за договором, прийме участь у пайовому будівництві з подальшим отриманням права власності на нежитлові приміщення на першому поверсі будівлі загальною орієнтовною площею 860,4 м. кв.

У відповідь на таку пропозицію ОСОБА_9, довіряючи ОСОБА_1, та, нічого не підозрюючи про його злочинні наміри, знову дала свою згоду на продовження фінансування обумовленого з ним пайового будівництва.

Надалі ОСОБА_1, 19.02.2008, не маючи наміру здійснювати будівництво адміністративно-торгівельного центру на земельній ділянці по проспекту Машинобудівників м. Харкова, достовірно знаючи про відсутність затвердженої в установленому законом порядку дозвільної документації на здійснення будівництва даного центру, а також про відсутність прав на земельну ділянку за вищевказаною адресою, та, не маючи права у зв'язку з цим залучати грошові кошти інвесторів під будівництво, і, не маючи ніякого бажання щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором дольової участі у будівництві, усвідомлюючи протиправність своїх дій, уклав з ОСОБА_9, яка йому повністю довіряла, новий договір № 1 на будівництво адміністративно-торгівельного центру. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «МКДУ» повинно було здійснити будівництво вказаного центру на земельній ділянці по проспекту Машинобудівників м.Харкова, а після введення обєкту в експлуатацію, передати ОСОБА_9 у власність нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 860,4 кв.м. Згідно п.1.5 зазначеного договору планований термін здачі об'єкта в експлуатацію вказано 4 квартал 2009 року.

Після цього ОСОБА_1, відчуваючи безкарність, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, та, вводячи ОСОБА_9 в оману, діючи з метою заволодіння її грошовими коштами в особливо великих розмірах, з корисливих мотивів, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення, зловживаючи довірою останньої, умисно, під приводом будівництва адміністративно-торгівельного центру по проспекту Машинобудівників м.Харкова, 29.03.2008 отримав від потерпілої грошові кошти на загальну суму 516850,00 гривень, а саме: 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 277750,00 гривень, а також 30 000 (тридцять тисяч) ОСОБА_5, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 239100,00 гривень.

Заволодівши у шахрайський спосіб грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі еквівалентній 516850,00 гривень, ОСОБА_1 цілеспрямовано не направив їх на будівництво зазначеного адміністративно-торгівельного центру, а звернув на свою користь та розпорядився ними в подальшому на власний розсуд.

Через деякий час ОСОБА_1, продовжуючи втілювати в дію розроблену ним злочинну схему з метою заволодіння чужими грошовими коштами в особливо великих розмірах, вводячи ОСОБА_9 в оману шляхом зловживання її довірою, діючи умисно, протиправно, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення, під приводом не існуючого будівництва адміністративно-торгівельного центру по проспекту Машинобудівників м. Харкова, 20.04.2008 знову отримав від потерпілої 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, що відповідно до офіційної інформації Національного банку України у перерахунку на гривню складало 555500,00 гривень. Лише 21.04.2008 між Харківською міською радою та ТОВ «МКДУ», в особі ОСОБА_1, укладено договори №540867100030 та № 540867100031 терміном дії до 22.03.2011 про надання в оренду земельної ділянки для будівництва адміністративного-торговельного центру по пр. Машинобудівників, яке в подальшому так і не розпочалось.

У свою чергу ОСОБА_1, заволодівши у шахрайський спосіб грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі еквівалентній 555 500 гривень, звернув їх на свою користь та розпорядився в подальшому на власний розсуд. Так, він, діючи в особистих інтересах, спочатку 13.05.2008 від імені ОСОБА_9 вніс 200000,00 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «МКДУ» у ВАТ «Ерсте Банк», а потім вніс до каси ТОВ «МКДУ» також від імені ОСОБА_9 459000,00 гривень згідно квитанції до прибутково-касового ордеру №702 від 10.07.2008 та 731051,00 гривню згідно квитанції до прибутково-касового ордеру №1040 від 10.10.2008, але цілеспрямовано не направив вказані грошові суми на будівництво зазначеного адміністративно-торгівельного центру.

Після цього ОСОБА_1, протягом другого півріччя 2008 року, використовуючи ту обставину, що ОСОБА_9 фактично постійно перебувала за межами України і особисто не могла контролювати чи перевірити стан ведення будівництва торгівельного центру, у розмовах по телефону, вводячи в оману, запевняв останню в тому, що будівництво торгівельного центру буцімто ведеться за планом, проходить нульовий цикл, риється котлован, закладається фундамент, тощо.

Однак, на початку 2009 року ОСОБА_9 приїхала до м. Харкова, та, відвідавши місце гарантованого ОСОБА_1 пайового будівництва по пр. Машинобудівників, особисто переконалася у тому, що там взагалі ніколи ніяких будівельних робіт не велось, будь-яка будівельна техніка на ділянці відсутня. На її вимогу надати документальне підтвердження отримання грошових коштів підприємством ТОВ «МКДУ», інвестованих нею в будівництво торгівельного центру по пр. Машинобудівників м. Харкова, ОСОБА_1 відповів відмовою, але при цьому гарантував, що будівельні роботи торгівельного центру будуть виконані.

Надалі 18.06.2010 ОСОБА_9, достовірно упевнившись, та, знаючи, що пайове будівництво адміністративно-торгівельного центру не велося і взагалі відсутні будь-які ознаки, які б вказували на його початок, продовжуючи все ще довіряти ОСОБА_1 та сподіватись на виконання взятих ним на себе обовязків по пайовому будівництву, але перестраховуючись, запропонувала йому укласти договір доручення, на що той дав свою згоду, взявши при цьому на себе зобовязання виконувати від її (ОСОБА_9О.) імені фінансування будівництва адміністративно-торгівельного центру по пр. Машинобудівників м. Харкова, відповідно до умов раніше укладеного договору пайової участі від 19.02.2008. При цьому ОСОБА_1 факт отримання від ОСОБА_9 вищевказаних грошових коштів у період до вересня 2009 року підтвердив, надавши їй власноруч написану розписку, датовану 18.06.2010.

Однак, в подальшому ОСОБА_1, у період до 22.03.2011, тобто до дня припинення дії договорів оренди землі №540867100030 та № 540867100031 від 21.04.2008 по пр. Машинобудівників м. Харкова, маючи реальну можливість здійснювати будівництво торгівельного центру за вказаною адресою, так і не розпочав його та свідомо не виконав своїх зобовязань щодо передачі у власність ОСОБА_9 нежитлових приміщень загальною орієнтовною площею 860,4 м. кв. При цьому ОСОБА_1, діючи з метою приховування фактів заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 у шахрайський спосіб, шляхом обману та зловживання довірою, бажаючи уникнути відповідальності за вчинені ним протиправні діяння, надав їй власноруч написану розписку, датовану 23.04.2015, в якій взяв на себе зобовязання щодо повернення потерпілій отриманих від неї на пайове будівництво грошових сум, але, не маючи наміру на їх добровільне повернення, так і не виконав у подальшому взяті на себе обовязки.

Таким чином ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав за необхідне, спрямовані на заволодіння у період з червня 2006 року по 20 квітня 2008 року шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, належними ОСОБА_9 на загальну суму 7651125,00 гривень, з яких: 1 444 500 (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі пятсот) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 7294725,00 (сім мільйонів двісті девяносто чотири тисячі сімсот двадцять пять) гривень, 30 000 (тридцять тисяч) ОСОБА_5, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 239100,00 гривень та 600 000 (шістсот тисяч) російських рублів, що відповідно до офіційної курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 117300,00 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій. матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, яка в шістсот і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у предявленій підозрі, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Крім того, пояснив, що він від органу досудового розслідування не переховувався, дійсно проходив курс лікування за кордоном, про що повідомляв слідчого, має на утриманні не повнолітню дитину та мати похилого віку, працює директором ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» та наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду не має.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш мякий запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СУФР ГУ ДФС у Харківській області перебуває кримінальне провадження №32016220000000082 від 17.03.2016 року, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 219, ч.4 ст.190 КК України.

10.01.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Під час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1, останній був відсутній за місцем реєстрації, тому повідомлення про підозру було вручено відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 278, КПК України житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи.

За результатами вжитих заходів за наданими дорученнями оперативному підрозділу та проведеними допитами свідків місцезнаходження ОСОБА_1 встановлено не було.

11.01.2017 органом досудового розслідування винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_1

04.07.2017 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 219 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах та доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів вчинення службовою особою субєкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності субєкта господарської діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди кредиторам.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 219, ч.4 ст.190 України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9; протоколами допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15; договором №1 від 19.02.2008 пайової участі ОСОБА_9 в будівництві торгівельного центру; розписками Васильчикова від 25.09.2006, ОСОБА_16 від 23.11.2006 та від 25.12.2006, ОСОБА_17 від 16.04.2007, від 29.03.2008 та від 20.04.2008, ОСОБА_18 від 26.04.2007 та 16.05.2007 в отриманні грошей у ОСОБА_9 для передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_10; розпискою ОСОБА_1 від 10.06.2006 в отриманні від ОСОБА_9 грошей у сумі 540000 доларів США; розпискою ОСОБА_1 від 18.06.2010 в отриманні від ОСОБА_9 грошей на загальну суму 1435 584 доларів США; розпискою ОСОБА_1 від 26.04.2012 про підтвердження в отриманні від ОСОБА_9 грошей на загальну суму 2000 000 доларів США; розпискою ОСОБА_1 від 23.04.2015 про підтвердження в отриманні від ОСОБА_9 грошей на загальну суму 2000 000 доларів США; квитанціями до прибутково-касових ордерів ТОВ «МКДУ» №631 від 19.06.2007, №667 від 27.06.2007, №1131 від 25.10.2007, №702 від 10.07.2008, №1040 від 10.10.2008; відповіддю з Юридичного департаменту Харківської міської ради про те, що робочий проект на будівництво торговельно-адміністративного центру по пр. Машинобудівників м. Харкова з управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради не погоджувався; протокол допиту свідка ОСОБА_19; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7; протокол допиту свідка ОСОБА_20; «Договор об обеспеченииисполненияобязательств»; «Договор об обеспеченииисполненияобязательств в новой редакции»; розпискою ОСОБА_1; «Договорзайма» від 07.06.2011; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_20; висновком судової економічної експертизи № 8194.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення та злочину невеликої тяжкості, вчиненого проти власності та у сфері господарської діяльності, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, а також можливість перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш мяких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.4 ст.190 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обовязків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 480000 гр. (1600 гр. х 300 = 480 000 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Харківській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №32016220000000082 від 17.03.2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів до 01 вересня 2017 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 480000 грн. (чотириста вісімдесят тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу застава, справа № 640/9302/16-к, н/п 1-кс/640/5490/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розяснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та злочину невеликої тяжкості, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обовязків.

Покласти на заставодавця наступні обовязки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобовязати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обовязку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати старшого слідчого другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Харківській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 01 вересня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.