Рішення № 6764324, 03.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2009Справа №2-31/4923-2009 За позовом – Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» в особі Кримської республіканської дирекції ВАТ НАСК “Оранта» (м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, б.17) до відповідача – Гаражно-будівельного кооперативу №12, (95000, м.Сімферополь, вул. Дм.Ульянова, 66, ОКПО 22295527)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Яковлєва Валерія Валерійовича (95000, м.Сімферополь, вул.Дружби, 62, кв.56)

про стягнення 4583,75 грн.

Суддя А.В. Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Олейник С.В., дов. у справі

Від відповідача – Бісик В.А., голова правління

Третя особа – Яковлєв В.В.           

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» в особі Кримської республіканської дирекції ВАТ НАСК «Оранта» звернулась до господарського суду АРК із позовом до Гаражно-будівельного кооперативу №12 про стягнення 4583,75грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

В обґрунтування своїх позовних вимог ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Кримської республіканської дирекції НАСК "Оранта", посилаючись на ст.ст.993, 1187 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», а також на умови договору добровільного страхування транспортного засобу від 11.03.08р. №291-03/08, укладеного між ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та громадянином Яковлєвим В.В., зазначає про наявність страхового випадку у вигляді пошкодження застрахованого транспортного засобу Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ, внаслідок якого виплачене КРД ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" громадянину Яковлєву В.В. страхове відшкодування в сумі 4583,75грн. має бути стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу №12 як особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задовольнити з тих підстав, що відповідач несе відповідальність за збереження автомобілю, що належить Яковлєву В.В., на території автостоянки якого був пошкоджений даний автомобіль, у зв’язку із чим позивачем була здійснена страхова виплата громадянину Яковлєву В.В., яка повинна бути відшкодована відповідачем.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, вказуючи на те, що кооператив не є відповідальною особою за заподіяні збитки, оскільки Яковлєв В.В. залишив свій автомобіль на місці, наданому йому під гараж, а не на автостоянці, тому за збереження автомобілю ГБК № 12 відповідальності не несе.

Третя особа в своїх поясненнях, наданих до суду, викладає, що він є членом ГБК №12 з 14.04.2006р. На момент отримання пошкоджень автомобіль Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ знаходився на території ГБК №12 у місці відведеному під гараж.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2008р. між ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (страховик) та громадянином Яковлєвим Валерієм Валерійовичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №291-03/08 строком дії до 12.03.2009р., а саме – автомобіля Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ 2008 року випуску, згідно якого Страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові платежі у визначений термін та виконувати інші умови цього договору, а Страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу та/або застрахованому додатковому обладнанню внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 квітня 2008 року настав страховий випадок, а саме пошкодження належного Яковлєву В.В. автомобілю невідомими особами, який знаходився на території Гаражно-будівельного кооперативу №12.

23.04.2008 р. Яковлєв В.В. звернувся до КРД НАСК «Оранта» із відповідною заявою за реєстраційним №192-633/23.04.08 про страхову виплату внаслідок отриманих пошкоджень належного йому автомобіля Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ, який застрахований у КРД НАСК «Оранта» відповідно договору №291-03/08 від 11.03.2008 р.

У вказаному листі Яковлєв В.В. зазначив, що 22.04.2008р. він прийшов у гараж на території Гаражно-будівельного кооперативу №12 та побачив, що лобове скло та капот його автомобіля Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ пошкоджені.

Відповідно до акту №192-633 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складеного 04.06.2008р., вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ, складає 5830,81грн.

Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування та страхового акту №192-633/23.04.2008р., сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті страхувальнику, встановленої договором страхування транспортного засобу від 11 березня 2008р. №291-03/08 за ризиком ДТП становить 4583,75грн.

За платіжним дорученням №2278 від 26.06.2008р. КРД ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" сплачено на користь громадянина Яковлєва В.В. страхове відшкодування у розмірі 4583,75грн.

Постановою начальника Центрального РО СГУ ГУ МВС України в АРК від 23.04.2008р. у порушенні карної справи по ст.194 КК України відносно вказаних обставин відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України. У постанові зазначено, що 22.04.2008 р. Яковлєв В.В. звернувся до Центрального РО СГУ ГУ МВС України в АРК із відповідною заявою з приводу прийняття мір до невідомих осіб, які у період часу з 18 г. 00 хв. 20.04.2008 р. по 10 г 00 хв. 22.04.2008 р. пошкодили лобове скло та кришку капота належного йому автомобіля марки Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ, який був припаркований на автостоянці, розташованої на території Гаражно-будівельного кооперативу-12 по вул.Дм.Ульянова, 66 у м.Сімферополі. В ході проведеної перевірки встановити свідків та очевидців, а також осіб, що причетні за даним фактом, не уявляється можливим.

До матеріалів справи залучений лист Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території та автомобільно-технічної інспекції м.Сімферополя при управлінні ДАІ Головного управління МВС України в АРК від 12.10.2009 р. за вих.№ 11/155198, у якому заступник начальника ВДАІ м.Сімферополя повідомляє, що згідно журналів обліку дорожньо-транспортних пригод відділу ДАІ м.Сімферополя за період з 18.04.2008 р. по 25.04.2008 р. на території Сімферопольського гаражного кооперативу №12, розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул.Ульянова, 66, дорожньо-транспортних пригод з матеріальною шкодою або з потерпілими не зареєстровано.

З матеріалів справи (а.с.8) вбачається, що Яковлєв В.В. є членом Гаражно-будівельного кооперативу №12, розташованого у м.Сімферополь, по вул.Дм.Ульянова, 66.

Між Яковлєвим В.В. та відповідачем укладений договір від 15.04.2006р., згідно умовам якого у постійне користування Яковлєву В.В. переданий гараж №1297 ГБК №12 з метою зберігання у ньому належного йому автомобіля.

Пунктом 2.4 зазначеного договору передбачено зобов’язання ГБК №12 забезпечення зберігання гаража та автомобіля, що знаходиться у ньому.

Також з карточки члена Гаражно-будівельного кооперативу №12 (а.с.72) слідує, що Яковлєв В.В. є власником гаража №1297 та автомобіля, який зберігається у ньому

Відповідно до статуту Обслуговуючого кооперативу «Сімферопольський гаражний кооператив №12» (правонаступник ГБК №12) відповідальність за транспортні засоби членів СГК №12 може покладатися на СГК №12 тільки за рішенням загальних зборів при взаємній згоді всіх членів СГК №12 за додаткову платню для залучення спеціальних підрозділів, що займаються охороною діяльністю та індивідуального договору з кожним членом СГК №12.

Затвердженими правлінням ГБК-12 від 12.05.06р. (протокол №3) обов’язками володільця транспортного засобу, що користується послугами автостоянки ГБК-12, передбачено, що володілець транспортного засобу при здаванні автомобілю на автостоянку укладає договір на послуги автостоянки: письмовий договір укладається при постановці автотранспорту на довгостроковий термін або при безготівковому розрахунку, усний договір укладається при разових постановках на автостоянку і набуває сили з моменту розпису володільця у журналі реєстрації транспортних засобів або з моменту оплати за послуги автостоянки (а.с.53).

Затвердженою правлінням ГБК-12 (протокол №21) посадовою інструкцією чергового охоронця ГБК-12 передбачена відповідальність охоронця лише за цілісність і збереження гаражів, воріт кожного гаражу, запорів на них (а.с.50). Стосовно автостоянки черговий охоронець виконує обов’язки згідно окремої інструкції, відповідно до якої охоронець автостоянки несе відповідальність за збереження транспортних засобів, прийнятих на збереження (а.с.55).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96р. №115 затверджено Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, згідно яким здавання транспортного засобу на автостоянку провадиться власником, а також особою, яка має оформлене відповідно до законодавства доручення на право користування (або) розпоряджання даним транспортним засобом. Під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому.

Пунктом 27 Правил передбачено, що автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

До матеріалів справи залучений журнал реєстрації автотранспорту на автостоянці Гаражно-будівельного кооперативу №12, згідно якого відсутні відомості про реєстрацію на автостоянці Гаражно-будівельного кооперативу №12 за період з 19.04.2008р. по 23.04.2008р. включно автотранспортного засобу марки Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ, належного Яковлєву В.В.(а.с.61-68).

Також не надано суду доказів щодо сплати Яковлєвим В.В. за період події страхового випадку за послуги автостоянки (квитанції або касового чека) або перепустки при довгостроковому зберіганні транспортного засобу на автостоянці.

З письмових пояснень, наданих третьою особою під час судового розгляду справи, вбачається, що свій автомобіль Яковлєв В.В. залишив на території місця №1297, відведеного під гараж, а не на території автостоянки.

Отже судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що автомобіль Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ у день події знаходився не на автостоянці, за збереження автомобілів на якої несе відповідальність відповідач, а на території місця відведеного під гараж Яковлєву В.В. як члену ГБК-12.

Регресні позовні вимоги КРД НАСК «Оранта» до Гаражно-будівельного кооперативу №12 про стягнення грошової суми в розмірі 4583,75 грн. мотивовані наявністю у відповідача зобов’язання з відшкодування здійсненої КРД НАСК «Оранта» страхової виплати Яковлєву В.В. за отримані пошкодження належного йому автотранспортного засобу, які виникли у час знаходження вказаного автомобіля на території автостоянки Гаражно-будівельного кооперативу №12. У правове обґрунтування позивач наводить положення ст.ст.993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено право регресу у страховика, який сплатив страхове відшкодування за договорами майнового страхування до винної особи.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, якщо страховик виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, то до нього в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки така вимога згідно з вказаними нормами закону заснована на наявності особи, відповідальної за заподіяний збиток страхувальнику, позивач відповідно до ст. 33 ГПК України зобов'язаний довести, що відповідач відповідно до ст.ст.1166, 1187 Цивільного кодексу України є особою, яка завдала шкоди страхувальнику внаслідок неправомірних дій.

Проте, позивачем не надано суду належних доказів наявності неправомірних дій або бездіяльності відповідача, яки спричинили виникнення збитків, що підлягають стягненню в порядку регресу, також не доведено належними засобами доказування наявність причинного зв'язку між невиконанням Гаражно-будівельним кооперативом №12 покладених на нього функцій стосовно охорони гаражів та автомобілів, що знаходяться на відкритій автостоянці, і фактом пошкодження належного Яковлєву В.В. автомобілю Mazda 6 д/н АК 2442 ВВ, який 22.04.2008р. знаходився не на автостоянці, а на території відведеної Яковлєву В.В. під гараж.

Отже у даному випадку не вбачається існування причинного зв’язку між збитками, які виникли у кредитора – КРД НАСК «Оранта» і протиправною поведінкою відповідача – Гаражно-будівельного кооперативу №12.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як позивачем не доведено належними доказами спричинення шкоди автотранспортному засобу, належному Яковлєву В.В. та застрахованому відповідно договору №291-02/08 від 11.03.2008 р. у КРД НАСК «Оранта», внаслідок неправомірних дій Гаражно-будівельного кооперативу №12.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини, вказані позивачем в обґрунтування позовних вимог, не доказують здійснення відповідачем протиправної поведінки, внаслідок якої Яковлєв В.В. отримав вказану шкоду належного йому майна, а тому у позивача відсутнє право регресної вимоги до відповідача, з якою він звернувся за даною позовною заявою.

При таких обставинах, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, позивач пред’явив позов до відповідача – Гаражно-будівельного кооперативу №12, але з матеріалів справи вбачається що до подачі позову 28.01.2009 р. відбулася реорганізація відповідача і зареєстрована юридична особа – Обслуговуючий кооператив «Сімферопольський гаражний кооператив №12».

У зв’язку з тим, що сторона вибула зі спірних правовідносин до порушення провадження у справі, у суду відсутні підстави для заміни такого відповідача його правонаступником. Також, враховуючи, що позивач не звертався із клопотанням про заміну відповідача на належного, а заміна відповідача в порядку ст.24 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а не його обов’язком, суд дійшов висновку, що позов заявлений до відповідача, який на день звернення до суду з даним позовом вже був реорганізований, тобто заявлений до особи, яка вибула із спірних правовідносин.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 03.11.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 09.11.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Копію рішення надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.