Ухвала суду № 67643068, 07.07.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

409/2318/17

1-КП/415/582/17

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07.07.17 року колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

судді Луньової Д.Ю.,

судді Шевченко О.В.,

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Панасенка В.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого 22 серпня 2003 року Жовтневим районним судом міста Луганська за ст.ст. 142 ч.3, 223 ч.2, 42, 186 ч. 3 КК України (2001 р.) до 12 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, Постановою Луганського обласного суду від 20 лютого 2004 року, зазначений Вирок Жовтневого районного суду міста Луганська від 22 серпня 2003 року змінено засуджено за ст.ст. ст.ст. 142 ч.3, 223 ч.2, 42, 186 ч. 3 КК України (2001 р.) до 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, 03 червня 2011 Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 296 ч.3, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12 серпня 2011 року, Вирок Лисичанського місцевого суду Луганської області від 03 червня 2011 року змінено засуджено за ст.ст. 296ч.3, 69, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 18 травня 2012 року звільненого з місць позбавлення волі, у звязку з відбуттям строку покарання, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 263 ч.1, 309 ч.1 КК України,

встановила:

07 липня 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 263 ч.1, 309 ч.1 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою обрано на стадії досудового розслідування, відповідно до Ухвали слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 23 травня 2015 року, строк за яким, відповідно до Ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року продовжено до двох місяців, тобто до 09 липня 2017 року.

У судовому засіданні прокурор Панасенко В.В. заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 263 ч.1, 309 ч.1 КК України, які, два з яких, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких (ст. 187 ч.4 КК України) та тяжких злочинів (ст. 263 ч.1 КК України), судовий розгляд не розпочато, крім того, існують ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, на що вказує як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, не одружений, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, крім того, неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів.

Суд, заслухавши доводи прокурора Панасенка В.В., який підтримав клопотання та навів підстави доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, а також, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, в тому числі, і інформацію, надану Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області, щодо неможливості доставки обвинувачених, перебуваючих під вартою, у судові засідання, під час проведення ремонтних робіт ІТТ, підпорядкованого відділку поліції, що, на думку суду, можна рахувати виключними обставинами, а також, враховуючи забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_2 на захист присутністю захисника останнього, вважає, що, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів, а також, з урахуванням ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2, два з яких, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких (ст. 187 ч.4 КК України) та - тяжких злочинів (ст. 263 ч. 1 КК України), і за скоєння яких передбачено покарання - у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна (ст. 187 ч. 4 КК України) та від трьох до семи років позбавлення волі (ст. 263 ч. 1 КК України), а також, з метою запобігання ризиків, передбачених ст.177 ч.1 КПК України, а саме: спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, на що вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, при цьому, враховуючи також, що судовий розгляд не розпочато, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2, не вбачається, оскільки, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи і є ризик переховування цієї особи від правосуддя, при цьому зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами, і вказані суспільні інтереси, на думку колегії суддів, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим, у зв'язку з чим, вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора Панасенка В.В. щодо продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, продовживши обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців, тобто, до 07 вересня 2017 року.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на останнього процесуальних обовязків, керуючись ст.110, ст.131, ст.132, ст.176-ст.178, ст.183, ст.331 КПК України, колегія судів

ухвалила:

Продовжити обвинуваченому:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, не одруженому, не працюючому, ІНФОРМАЦІЯ_3, судимому, зареєстрованому у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючому у ІНФОРМАЦІЯ_5,

строк тримання під вартою до двох місяців, тобто до 07 вересня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокуророві та направити начальнику ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя:

Судді: