Рішення № 6764294, 03.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2009Справа №2-18/4134-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040) До відповідача – Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красна поляна», с. Красна поляна (вул. Леніна, 5, с. Красна поляна, Чорноморський р-н, 96430)

Про стягнення 3 426,37 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красна поляна», с. Красна поляна (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3426,37 грн., з яких 1800,00 грн. – сума основного боргу, 944,56 грн. – сума курсової різниці, 27,45 грн. – сума 3% річних, 154,36 грн. – сума індексу інфляції, 500,00 грн. – сума адвокатських витрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 509, 525, 526, 627-629, 632 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 30.11.2005р. позивачем було поставлено відповідачу товар на 1800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною. Відповідачем кошти за поставлений товар сплачені не були, у зв’язку із чим, станом на 14.01.2009р., заборгованість відповідача становить 1800,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник позивача у судове засідання тричі не з’явився.

02.11.2009 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача у судове засідання чотири рази не з’явився, причини нез’явлення суду не відомі. Про день та час розгляду справи сповіщений належним чином.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Строк розгляду справи продовжено заступником голови господарського суду АР Крим у порядку статті 69 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення відповідача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» було передано у власність Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Красна поляна» засоби захисту рослин.

Тобто, виходячи з вимог частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, сторони фактично уклали між собою договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У виконання умов договору позивач поставив відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 1800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-АК00340 від 30.11.2005 року.

Судом встановлено, що напередодні поставки товару, 22.11.2005 року позивач виставляв відповідачу рахунок-фактуру № СФ-АК00340 на суму 1800,00 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи у графі «прийняв» накладної та довіреністю на отримання товару.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами не визначений строк виконання зобов’язання у частині здійснення оплати, який був би узгоджений сторонами.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.01.2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 1800,00 грн., яку відповідач отримав 21.01.2009 року проте у семиденний строк кошти за товар відповідачем сплачені не були.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 1800,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За вказаних обставин позовні вимоги у частині стягнення суми боргу у розмірі 1800,00 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивач у своїй позовній заяві також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 27,45 грн. за період з 29.01.2009 року по 30.07.2009 року та інфляційну суму у розмірі 154,36 грн. за період з січня 2009 року по червень 2009 року включно.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.97 року про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, «при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня».

Таким чином, інфляційна сума повинна розраховуватися з 01.02.2009 року і по червень 2009 року (як просить позивач у своєму розрахунку).

За вказаних обставин інфляційна сума підлягає перерахунку і зменшенню.

За розрахунками суду інфляційна сума підлягає стягненню у розмірі 97,20 за період з лютого по червень 2009 року включно: 1800х105,4.

Позивачем також заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача розміру курсової різниці у сумі 944,56 грн. по відношенню до курсу долара.

Суд зауважує, що між сторонами не було укладено договору у формі єдиного документу, де було би передбачено перерахунок коштів у разі зміни курсової різниці, у зв’язку із чим дана вимога задоволенню не підлягає. Крім того, є незрозумілим, чому позивач вважає, що курсова різниця має бути перерахована саме що до курсу долара, а не іншої валюти.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути 500,00 грн. за послуги адвоката.

В обґрунтування своєї вимоги, позивач надав платіжне доручення № 2259 від 03.06.2009 року щодо перерахування ТОВ «Тридента Агро» на розрахунковий рахунок ТОВ «Незалежна юридична компанія» 500,00 грн. за надання юридичних послуг відповідно до договору № 169/06/09 від 01.06.2009 року.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивач надав суду Договір на надання правової допомоги № 169/06/09 від 01.06.2009 року, укладений між позивачем та ТОВ «Незалежна юридична компанія».

У даному договорі вказується, що виконавець (ТОВ «Незалежна юридична компанія») призначає свого працівника: адвоката Бонтлаба Василя Васильовича.

Суд ухвалою від 02.10.2009 року просив позивача надати суду документи, які б підтверджували факт перерахунку коштів у сумі 500,00 грн. адвокату Бонтлабу В.В., проте дана вимога суду не була виконана позивачем.

Таким чином, позивач не представив суд документи, які підтверджують факт перерахування коштів у сумі 500,00 грн. саме Бонтлабу В.В.

Крім того, суд звертає увагу, що 02.10.2009 року, 22.10.2009 року та 03.11.2009 року у судове засідання представники позивача не з’явилися. Лише 18.08.2009 року у судовому засіданні був присутній представник позивача – Грищенко О.М.

У зв’язку із чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді оплати послуг адвокату у розмірі 500,00 грн. не підтверджуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач переплатив суму державного мита на 03,00 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн., яка станом на 03.08.2009 року складала 118,00 грн., то вказані суми підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

Вступну та резолютивну частину рішення було оголошено у судовому засіданні 03.11.2009 року.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.11.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красна поляна», с. Красна поляна (вул. Леніна, 5, с. Красна поляна, Чорноморський р-н, 96430; код ЄДРПОУ 30833679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040; код ЄДПРОУ 25591321) 1800,00 грн. заборгованості; 27,45 грн. – 3% річних; 97,20 грн. інфляційної суми; 67,08 грн. державного мита та 77,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У іншій частині позову відмовити.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040; код ЄДПРОУ 25591321) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 03,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040; код ЄДПРОУ 25591321) з державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.