Рішення № 6764185, 29.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

29.10.2009Справа №2-2/5198-2009 за позовом ВАТ "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" (98600, м.Ялта, вул.. Дражинського, 50) до Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (95000, м. Сімферополь, пр.. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1)

про стягнення 54 260,19 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Печонкін К.А. – представник, довіреність у справі.

Від відповідача: Бутенко Г.М. – провідний ю/к, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач - ВАТ "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" звернувся до Господарського суд АРК із позовною заявою до відповідача - Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" про стягнення суми боргу у розмірі 54260грн.19коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір від 06.12.2006 р. №1671/1-Т-2007 на надання послуг з транспортування природного газу, предметом якого було надання послуг з транспортування в 2007 р. природного газу по газотранспортній системі Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" до газорозподільної станції та передачі його в газові мережі газопобутової організації. Відповідно до умов договору позивач здійснював відповідачу авансовий платіж за транспортування природного газу. У червні 2007 р. на підставі зміни №2 від 20.6.2007 р. до договору №1671/1-Т-2007 від 06.12.2006 р. відповідач припинив нараховувати та стягувати з позивача вартість послуг з транспортування природного газу, у зв’язку із чим за відповідачем склалась заборгованість, яка була сплачені ВАТ "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист". Позивач неодноразово звертався з листами про повернення невикористаних авансових платежів, однак, кошти так и не були повернені, що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позов від 27.10.2009 р. №11-3132, яким Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" визнає борг повністю у сумі 54260грн.19коп.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Між ВАТ "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист", як споживачем, та Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", як виконавцем, було укладено договір №1671/1-Т-2007 від 06.12.2006 р., відповідно до п.1.1 предметом договору є надання послуг з транспортування в 2007 р. природного газу в обсязі 2630.000 тис. м.куб.

Відповідно до розділу 5 п. 5.1 договору споживач оплачує вартість послуг з транспортування газу з розрахунку 24,00грн. за 1000 м. куб., у тому числі ПДВ (по ставці 20%) – 4.00 грн. за 1000 куб. м.

Відповідно до п. 5.2 споживач не пізніше 25 місяця, що передує місяцю відвантаження газу, перераховує виконавцю авансовий платіж в розмірі 95% вартості обсягу послуг з його транспортування, в межах заявленої в п.1.1 на поточний період обсягів газу. Остаточний розрахунок за послуги з транспортування природного газу здійснюється до 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до акту прийому-передачі фактично спожитого за місяць газу.

До договору №1671/1-Т-2007 від 06.12.2006 р. на надання послуг з транспортування природного газу було укладено зміну №2 від 20.6.2009 р. якою п. 5.1 було доповнено новим абзацом наступної редакції: ДАТ "Чорноморнафтогаз" не нараховує вартість послуг з транспортування природного газу відповідно до Постанови від 16.01.2007 р. №31 «Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001 №729 у випадку, якщо постачальником газу для споживача виступає підприємство, що входить до складу НАК «Нафтогаз України» , або створено за участю НАК «Нафтогаз України», або природний газ постачається з ресурсів вказаних підприємств, при умові документального оформлення в установленому порядку факту поставки природного газу у відповідному місяці та наявності договору на постачання природного газу з врахуванням тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами виконавця.

Давши оцінку умовам укладеного договору, суд дійшов до висновку, що між сторонами було укладено договір про надання послуг, оскільки за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст..901, 903 ЦК України).

Відповідно до умов договору відповідач надавав позивачу послуги з транспортування природного газу, а позивач здійснив відповідну передоплату.

У результаті невикористання позивачем передоплати, на адресу відповідача було спрямовано лист від 11.11.2008 р. №02-3/4426 із проханням перерахувати невикористаний остаток передоплати за вимогами договору №1671/1-Т-2007 від 06.12.2006 р. у сумі 54260грн.19коп. на розрахунковий рахунок позивача. Наявність невикористаного остатку передоплати у сумі 54260грн.19коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: актами звірки взаємних розрахунків за періоди від 01.01.2008 р. до 31.10.2008 р., 31.3.2009 р, 30.6.2009 р., 30.9.2009 р. на суму 54260,00грн., підписаними обома сторонами.

Відповідач у порушення умов договору та зміни до договору не повернув позивачу невикористанні авансові платежі, у результаті чого за відповідачем склалась заборгованість у сумі 54260,00грн, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків за періоди від 01.01.2008 р. до 31.10.2008 р., 31.3.2009 р, 30.6.2009 р., 30.9.2009 р., що підписані сторонами.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Крім того, відповідач у своєму відзиві на позов від 27.10.2009 р. №11-3132 визнав заборгованість у сумі 54260,00грн.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Таким чином, позов про стягнення 54260,00грн. боргу обґрунтований, підтверджується відповідачем та матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами звірки розрахунків, та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та витрати по оплаті послуг адвоката відносяться на відповідача, відповідно до ст..49 ГПК України.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 04.10.2009р.

Керуючись ст.ст. 49, 82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (95000, м. Сімферополь, пр.. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1, ЄДРПОУ 00153117, р/р26007301320204 в філії «Кримське центральне відділення «Промінвестбанк» м. Сімферополя АР Крим», МФО 324430) ) на користь ВАТ "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" (98600, м. Ялта, вул.. Дражинського, 50, ЄДРПОУ 02573711 р/р260009373 у КРД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 324021) 54260грн19коп боргу, 543грн00коп державного мита, 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.