Рішення № 6764173, 29.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

29.10.2009Справа №2-17/3832-2009 За позовом ТОВ «Будгазкомплект-2001» До відповідача Дочірнього підприємства «Будівельне управління-9 ВАТ «Кримбуд»

про стягнення заборгованості в розмірі 46251,25 грн., пені в сумі 6556,78 грн., та суми інфляції 5827,65 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Харчук О.Б., представник

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Позивач звернувся з позовом, згідно з яким просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором підряду № б/н від 01 жовтня 2008 року в розмірі 46251,25 грн., пеню в сумі 2755,31 грн. та суму інфляції 4116,36 грн., всього 53122,92 грн. у зв’язку з невиконанням відповідачем умов Договору підряду б/н від 01 жовтня 2008 року. В процесі розгляду справи позивачу уточнив позовну заяву, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 46251,25 грн., пеню в сумі 6556,78 грн., суму інфляції 5827,65 грн., та три відсотки річних в розмірі 1156,28 грн.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Окрім цього, рекомендована кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату, а щодо першого судового засідання є поштове повідомлення про вручення кореспонденції.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти чи з інших поважних підстав, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Однак, вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 1156,28 грн. не є збільшенням позовних вимог, що також відповідає позиції Вищого господарського суду України, викладеній в його інформаційному листі від 08.04.2008 року № 01-8/218.

В даному випадку заява про стягнення 3 % річних є самостійною позовною вимогою, тобто, мова йде не про збільшення розміру позовних вимог, а про збільшення кількості позовних вимог, що частиною 4 статті 22 ГПК України не передбачене.

Таким чином, суд не повинен розглядати вказану вимогу при розгляді цього позову.

При цьому також необхідно відмітити, що ГПК України не передбачене з цього приводу приймання окремого процесуального документу.

Згідно ст. 84 ГПК України в описовій частині рішення викладаються заяви та клопотання учасників процесу, а в мотивувальній частині доводи, по яким господарський суд відхилив їх.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими у такому вигляді: про стягнення заборгованості в розмірі 46251,25 грн., пені в сумі 6556,78 грн., та суми інфляції 5827,65 грн., та вказані вимоги підлягають розгляду судом в цій справі.

Таким чином, якщо позивач побажає стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 1156,28 грн. він вправі звернутися до суду з відповідною позовною заявою з цього приводу.

Згідно п. 1.1 Договору підряду б/н від 01 жовтня 2008 року Підрядник (ТОВ «Будгазкомплект-2001») зобов’язується своїми та залученими силами, на свій ризик виконати на замовлення Замовника (Дочірнього підприємства «Будівельне управління-9 ВАТ «Кримбуд») електромонтажні роботи на об’єкті «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями торгівлі та побутового обслуговування по вул. Балаклавській в мікрорайоні «Залісся» в м. Сімферополі (надалі «Об’єкт») у відповідності до затвердженої проектно-кошторисною документацією, а Замовник зобов’язується надати Підряднику об’єкт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти та провести оплату виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1 вартість робіт за даним договором визначається договірною ціною.

Відповідно до п. 3.3 договору Замовник щомісячно сплачує Підряднику проміжні платежі згідно оформлених сторонами актів виконаних робіт за формою КБ-2 та КБ-3.

Відповідно до п. 4.1.4 договору Замовник зобов’язується оплатити виконані роботи протягом 5-ти робочих днів після прийняття.

Виконання Підрядником робіт підтверджується Актом прийомки виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 за жовтень 2008 року на суму 66251,25 грн.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

Вимога про стягнення основного боргу в розмірі 46251,25 грн. підлягає задоволенню.

Так, сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підставам недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Виконання Підрядником робіт на суму 66251,25 грн. підтверджується Актом прийомки виконаних підрядних робіт за формою КБ-2.

Відповідно до п. 3.3. договору Замовник щомісячно оплачує підряднику проміжні платежі згідно оформлених сторонами актів виконаних робіт по формі КБ-2в та формі КБ-3.

Окрім цього, відповідач почав виконувати зобов’язання по сплаті виконаних робіт, але виконав їх частково.

Так, згідно платіжного доручення № 1350 від 11 грудня 2008 року відповідач сплатив позивачу 20000,00 грн. за виконання ремонтно-будівельних робіт на об’єкті «Будівництво житлового будинку в мікрорайоні «Залісся».

Більш того, борг відповідача позивачу в сумі 46251,25 грн. підтверджений актом звірки взаємних розрахунків від 13.07.2009 року.

Відповідачем не надано доказів сплати боргу.

Оскільки відповідні докази, а також інші докази в обґрунтування заперечень відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Якщо у відповідача є вимоги щодо неналежного виконання позивачем зобов’язань, він вправі звернутися з відповідним позовом у встановленому порядку.

Вимога про стягнення пені в сумі 6556,78 грн. задоволенню не підлягає, оскільки пеня не передбачена Договором підряду б/н від 01 жовтня 2008 року.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, позивачем не надано доказів того, що між сторонами досягнуто згоди щодо нарахування пені у випадку порушення умов договору.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Вимоги про стягнення інфляції в розмірі 5827,65 грн. підлягають задоволенню частково, при цьому суд виходить з наступних підстав:

Позивачем при розрахунку інфляції застосовані індекси споживчих цін в Автономній Республіці Крим, тоді як відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р) при розрахунку застосовуються індекси споживчих цін в Україні.

Окрім цього, застосування індексів інфляції по регіонах буде ставити суб’єктів господарювання по всій території України в нерівне становище, що не відповідає закріпленому в статті 3 ЦК України одному із принципів цивільного права – принципу справедливості.

Так, індекси споживчих цін в Україні за період з січня 2009 року по вересень 2009 року склали: січень 2009 року – 102,9 %, лютий 2009 року – 101,5 %, березень 2009 року – 101,4%, квітень 2009 року – 100,9%, травень 2009 року – 100,5%, червень 2009 року – 101,1 %, липень 2009 року – 99,9%, серпень 2009 року – 99,8%, вересень 2009 року – 100,8%.

Відповідно, індекс інфляції за вказаний період складає 109,1 %.

Таким чином, інфляційні за період з січня 2009 року по вересень 2009 року підлягає стягненню в сумі 4213,48 грн. (46251,25Х109,1:100=50460,11 грн.; 50460,11 - 46251,25 = 4208,86 грн.).

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 1660 від 25 червня 2009 року на суму 531,23 грн. з державного мита; платіжним дорученням № 58 від 14 жовтня 2009 року на суму 66,69 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 1665 від 26 червня 2009 року на суму 118,00 грн. по судовим витратам на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог, та складають по державному миту у сумі 504,59 грн. (стягнута сума помножена на суму державного мита, яка повинна бути сплачена позивачем та поділено на заявлену суму позову, а саме: (50460,11*586,36:58635,68=504,60 грн.); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 101,55 грн. (стягнута сума помножена на 118, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (50460,11*118:58635,68=101,55 грн.).

Окрім цього, позивачу підлягає поверненню 11,56 грн. зайво сплаченого державного мита, оскільки позивачем повинно бути сплачено 586,36 грн., а сплачено 597,92 грн. (платіжним дорученням № 1660 від 25 червня 2009 року на суму 531,23 грн. з державного мита; платіжним дорученням № 58 від 14 жовтня 2009 року на суму 66,69 грн.). Так, 597,92 грн. - 586,36 грн. =11,56 грн.

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення мита. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення мита видається довідка.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 47, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Будівельне управління-9 ВАТ «Кримбуд» (95034, м. Сімферополь, вул. Шполянської 9/9; р/р 26000300000975 в СФ АКБ «Форум», МФО 384800, ЗКПО 01271250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгазкомплект-2001» (юридична адреса: 950034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева 91-Б, кв. 34; фактична адреса: 95050, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська 2-А; р/р 26007301324341 у філії КЦО ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430, ЗКПО 2441592) заборгованість в розмірі 46251,25 грн., суму інфляції 4208,86 грн., судові витрати з державного мита в сумі 504,60 грн., та судові витрати по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 101,55 грн.

Видати наказ.

В частині стягнення 6556,78 грн. пені, 1618,79 грн. інфляційних – у позові відмовити.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будгазкомплект-2001» (юридична адреса: 950034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева 91-Б, кв. 34; фактична адреса: 95050, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська 2-А; р/р 26007301324341 у філії КЦО ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430, ЗКПО 2441592) 11,56 грн. зайво сплаченого державного мита.

Видати довідку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.