Постанова № 67635780, 22.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. Справа№ 910/1395/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтрестторг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016

у справі № 910/1395/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтрестторг"

про стягнення 247 342,67 грн. та виселення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі № 910/1395/16 позов задоволено частково.

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтрестторг" з нежилих приміщень загальною площею 31,6 кв.м розташованих на 1 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А та повернути їх Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" по акту приймання - передачі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтрестторг" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" 1 378,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтрестторг" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі № 910/1395/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Коршун Н.М та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2016.

У зв'язку з виходом судді Коршун Н.М. у відставку, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.12.2016, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/1395/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 справу прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів та призначено розгляд справи в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

В зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. (судді-доповідача) на лікарняному, 06.02.2017 було призначено повторний автоматичний розподіл справ, яким було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 матеріали справи Господарського суду міста Києва № 910/1395/16 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги у справі № 910/1395/16 призначено на 09.03.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/1395/16 відкладено на 03.04.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.04.2017 у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, для розгляду справи № 910/1395/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Майданевич А.Г., Коротун О.М. прийнято до свого провадження вказану вище апеляційну скаргу.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/1395/16 відкладено на 20.04.2017.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, судове засідання, призначене на 20.04.2017, не відбулося.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подтрестторг" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 призначено на 30.05.2017.

У зв'язку із відрядженням судді-учасника колегії Коротун О.М., відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.05.2017 було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 прийнято матеріали справи № 910/1395/16 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтрестторг» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі 910/1395/16 до свого провадження.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 відкладено розгляд справи № 910/1395/16 на 22.06.2017.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 22.06.2017 не з'явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.01.2014 між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» (балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маймекс» (орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 26/602, за умовами якого Печерська районна в місті Києві державна адміністрація зобов'язується на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 23 від 27.01.2014 р. передати, а ТОВ «Маймекс» - прийняти в оренду нежитлові приміщення загальною площею 31,6 кв.м., що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва по вул. Андрія Іванова, 21/17, літ «А» у місті Києві для розміщення офісу (п.1.1. договору оренди).

Відповідно до п. 2.5 договору оренди об'єкт оренди знаходиться на балансі Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва».

Згідно із п.п. 3.1, 3.5, 3.6 договору оренди за користування об'єктом оренди орендар вносить орендну плату, що на дату підписання договору становить 7 900,00 грн. та компенсацію витрат орендодавця за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, що на січень 2014 року становить 140,62 грн.; орендні платежі сплачуються орендарем на рахунок Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» починаючи з дати підписання акта приймання-передачі та до дня повернення приміщення незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Пунктом 5.2 договору оренди сторони погодили, що при несплаті орендарем орендних платежів протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, орендодавець має право відмовитись від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря.

Згідно із п. 8.1 договору оренди орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди орендодавця. Орендар не має права укладати договори (контракти, угоди), у тому числі про спільну діяльність, пов'язані з будь-яким використанням об'єкта оренди іншою юридичною чи фізичною особою, без дозволу орендодавця. Порушення цієї умови договору є підставою для дострокового розірвання цього договору в установленому порядку.

Відповідно до п. 9.1 договір оренди є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 27.01.2014 до 25.01.2017.

Згідно із актом прийому-передачі від 27.01.2014 позивач передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 31, 6 кв.м., по вул. Андрія Іванова, 21/17, літ «А» у місті Києві.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.12.2014 позивач звернувся до орендаря з пропозицією про розірвати договір № 26/602 від 27.01.2014, у зв'язку з наявністю заборгованості на суму 74 541,91 грн. за період з 01.05.2014 до 01.12.2014.

Згідно із ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/1212/15-г за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» про стягнення 86 204,71 грн. та виселення, позов було задоволено, стягнуто заборгованість по орендній платі в розмірі 98 212,29 грн., розірвано договір оренди № 26/602 від 27.01.2014 та виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Маймекс» з нежилих приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на 1 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А та зобов'язано повернути приміщення по акту приймання - передачі. Вищевказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до акту обстеження нежитлового приміщення на предмет цільового використання від 12.01.2016 складеного комісією позивача нежилі приміщення загальною площею 31,6 кв.м. розташовані на 1 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А використовуються ТОВ «Продтрестторг» (відповідачем) на підставі договору суборенди № 2 від 01.09.2014.

Згідно із договором суборенди № 2 від 01.09.2014, який було укладено між орендарем та відповідачем, за договором суборендар, орендар передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 20.6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А для розміщення продуктової крамниці.

Відповідно до п. 1.2 договору суборенди майно, що є предметом договору, знаходиться у платному користуванні орендаря відповідно до договору № 26/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.01.2014, укладеного між орендарем та Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Пунктом 8.4 договору суборенди сторони погодили, що у разі припинення дії договору № 26/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.01.2014, укладеного між орендарем та Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Згідно із ст.ст. 134, 136 ГК України визначено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління; право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами; щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Однак відповідачем не надано доказів наявності згоди позивача на укладення договору суборенди № 2 від 01.09.2014, крім того, позивачем заперечено наявність такої згоди.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що договір суборенди № 2 від 01.09.2014 суперечить і вимогам закону, і умовам договору.

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/1212/15-г розірвано договір оренди № 26/602 від 27.01.2014, враховуючи положення ч. 2 ст. 774 ЦК України та умови договору оренди, правові підстави для перебування відповідача в спірних приміщеннях відсутні і позов в частині виселення відповідача зі спірних приміщень підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів, що він гарантовано отримав би відповідну вигоду у разі, якщо його право не було порушено відповідачем та не надано точних даних, які б безспірно підтверджували реальну можливість отримання вказаних позивачем грошових сум, а твердження позивача, про те, що він міг отримати за оренду спірного приміщення 247 342,67 грн. не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, вимоги позивача ґрунтуються на умовних припущеннях про можливість отримання ним прибутку в результаті можливої здачі спірних приміщень в оренду іншим потенційним орендарям.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 247 342,67 грн. втраченої вигоди за користування спірним приміщенням є такими, що недоведені та не підлягають задоволенню.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Твердження скаржника про те, що в матеріалах справи не міститься жодного підтвердження отримання відповідачем рахунків на сплату орендних платежів та компенсації витрат другого позивача за користування земельною ділянкою, те, що приміщення передані в оренду не можуть бути використані за призначенням, оскільки потребують ремонту, та те, що підстави для розірвання договору відсутні не приймаються судом до уваги, оскільки у спір у справі № 910/1395/16 стосується виселення відповідача зі спірного приміщення, а не розірвання договору оренди спірного приміщення.

Слід зазначити, що факт розірвання договору оренди спірного приміщення встановлений у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/1212/15-г.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржника не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтрестторг" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі № 910/1395/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2017 у справі № 910/1395/16 залишити без змін.

3. Справу № 910/1395/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 03.07.2017.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім