Рішення № 67635493, 04.07.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р.Справа № 922/2145/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль", м.Харків про та за зустрічним позовом до про визнання припиненими правовідносин та вилучення запису про іпотеку Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків стягнення 176189,00 доларів США

за участю представників:

від позивача за первісним позовом - ОСОБА_4, довіреність від13.01.2015

від відповідача за первісним позовом - Кажихов А.Ю., довіреність №14/17-Н

від 17.01.2017

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" про визнання такими, що припинилися з 30.03.2016, правовідносини за Іпотечним договором №011/02/3-1110/1-06 від 09.06.2006 стосовно іпотеки нежитлових приміщень другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, I, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, та вилучення запису № 3324435, що внесений у Державному реєстрі іпотек на підставі договору іпотеки, а також запис про заборону на нерухоме майно № 3324411, що внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, стосовно нежитлових приміщень другого поверху № 2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, I, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" подало зустрічний позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 116467,51 доларів США заборгованості за тілом кредиту та 59721,77 доларів США заборгованості за відсотками.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2016 у даній справі, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2016, первісний позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 дані рішення та постанова скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

В судовому засіданні 30.05.2017 оголошено перерву до 04.07.2017.

Представник ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в первісному позові, просив його задовольнити в повному обсязі. Проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача просив припинити провадження за первісним позовом, оскільки стороною Іпотечного договору був громадянин України, а не фізична особа-підприємець. Також наполягав на задоволенні зустрічного позову.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

09 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), як кредитором, та ФОП ОСОБА_1, як позичальником, укладено кредитний договір №011/02/3-1110-06 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор у відповідності до Генеральної кредитної угоди № 459 від 09.06.2006 (далі - Угода) надає позичальнику кредит у розмірі 240000,00дол.США зі сплатою 13% річних, строком погашення по 09.06.2013.

В забезпечення виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №459 від 09.06.2006 та будь-яких кредитних договорів, 09.06.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), як іпотекодержателем, та гр.ОСОБА_1, як іпотекодавцем, укладено Іпотечний договір №011/02/3-1110/1-06 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нежитлові приміщення другого поверху № 2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі № 1 в літ."А-4" загальною площею 834,8кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки).

Згідно з п. 2.2.2 Іпотечного договору іпотекодержатель надав гарантії іпотекодавцю, що після повного виконання зобов'язань за Угодою та Кредитним договором ним будуть здійснені всі необхідні дії щодо звільнення Предмета іпотеки від зобов'язань, якими він обтяжений згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 6.2 Іпотечного договору право іпотеки та цей договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2011 у справі №5023/2832/11, задоволено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення коштів. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою №459 від 09.06.2006 та кредитним договором №011/02/3-1110-06 від 09.06.2006 у розмірі 195 836,82 дол. США, що в перерахунку на національну валюту (курс 1 дол. США = 7,9735 грн.) становить 1561504,88грн., з яких: 174000,0дол.США (еквівалент 1387389,00грн.) - сума заборгованості за кредитом, 1983,12дол.США (еквівалент 15812,41грн.) - сума заборгованості за відсотками, 19215,06дол.США (еквівалент 153211,28грн.) - пеня, нарахована за порушення строку погашення кредиту, 638,64дол.США (еквівалент 5092,09грн.) - пеня, нарахована за порушення строку погашення відсотків, за рахунок належного йому майна, коштів та інших активів, що належать на праві власності, на яке може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2015 у справі №922/1148/15 частково задоволено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення коштів. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою №459 від 09.06.2006 та кредитним договором №011/02/3-1110-06 від 09.06.2006 у розмірі 90390,63дол.США, що в перерахунку на національну валюту (на 17.10.2014, курс 1дол.США = 12,96грн.) становить 1170668,89грн., з яких 50976,25дол.США (еквівалент 660204,63грн.) - сума заборгованості за відсотками, 31311,41дол.США (еквівалент 405520,93грн.) - пеня, нарахована за порушення строку погашення кредиту, 8102,97дол.США (еквівалент 104943,33грн.) - пеня, нарахована за порушення строку погашення відсотків. В частині стягнення 851690,83грн. різниці еквіваленту у національній валюті суми заборгованості за кредитним договором у зв'язку зі зміною курсу валют ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 у справі №922/1148/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015 рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 у справі №922/1148/15 скасовано в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 31311,41дол.США (еквівалент 405520,93грн.) пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту, 8102,97дол. США (еквівалент 104 943,33 грн.) пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

За наслідками нового розгляду справи № 922/1148/15 господарським судом Харківської області прийнято рішення від 08.02.2016, яким відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 31311,41дол.США (еквівалент 405520,93грн.) пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту, 8102,97дол.США (еквівалент 104943,33грн.) пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків.

13 лютого 2012 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС Харківського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Харківської області №5023/2832/11 від 11 липня 2011 року.

26 червня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження за наказом Господарського суду Харківської області №5023/2832/11 від 11 липня 2011 року.

02 жовтня 2015 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС Харківського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Харківської області №922/1148/15 від 02 вересня 2015 року.

18 березня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження за наказом Господарського суду Харківської області №922/1148/15 від 02 вересня 2015 року.

30 березня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №1731326 за наказом господарського суду Харківської області у справі №5023/2832/11 від 11.07.2011, у зв'язку з повною сплатою заборгованості.

Також, 30.03.2016 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49006171 за наказом господарського суду Харківської області у справі № 922/1148/15 від 02.09.2015, у зв'язку з повною сплатою заборгованості.

Дії державних виконавців по закінченню виконавчих проваджень не оскаржувались та постанови є чинними.

Як вже було зазначено, 09 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, в забезпечення виконання останнім зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №459 від 09 червня 2006 року та будь-яких кредитних договорів, був підписаний Іпотечний договір № 011/02/3-1110/1-06 ("Іпотечний договір"), згідно з яким Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 передав в іпотеку Акціонерному поштово-пенсійному банку "Аваль" нежитлові приміщення другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, повне виконання вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за кредитним договором №011/02/3-1110-06 від 09 червня 2006 року підтверджується постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30 березня 2016 року про закінчення виконавчих проваджень № 1731326 та № 31731326.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Так, у постанові судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 06 липня 2016 року по справі №6-118цс16 зазначено, що за положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку", частини 1 статті 572 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 575 іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконанням.

При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості, припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов'язання.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно пункту 6.2. Іпотечного договору № 011/02/3-1110/1-06 від 09 червня 2006 року "право іпотеки, та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою."

Відповідно до пункту 6.3. Іпотечного договору № 011/02/3-1110/1-06 від 09 червня 2006 року "відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку."

Згідно пункту 2.2.2. Іпотечного договору № 011/02/3-1110/1-06 від 09 червня 2006 року Іпотекодержатель (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") надав гарантії іпотекодавцю (Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1), що після повного виконання зобов'язань за Угодою та Кредитним договором ним будуть здійснені всі необхідні дії щодо звільнення Предмета Іпотеки від зобов'язань, якими він обтяжений згідно умов цього договору.

Таким чином, у зв'язку з припиненням виконанням основного зобов'язання за кредитним договором №011/02/3-1110-06 від 09 червня 2006 року в повному обсязі, правовідносини за іпотечним договором №011/02/3-1110/1-06 від 09 червня 2006 року стосовно іпотеки нежитлових приміщень другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 вважаються припиненими з 30 березня 2016 року.

За приписами статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до абзацу 2 статті 55 Закону України "Про нотаріат", при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Згідно положень пункту 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Таким чином, існування обтяжень щодо нежитлових приміщень другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, за відсутності належних правових підстав, створює Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 перешкоди у реалізації ним права власності щодо зазначених нежитлових приміщень.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи те, що обраний Фізичною особою - підприємця ОСОБА_1 спосіб захисту передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, а також приймаючи до уваги, що право Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 порушено суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення Іпотечного договору №011/02/3-1110/1-06 від 09 червня 2006 року, який укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2513 є обґрунтованими та правомірними тому, підлягають задоволенню.

Щодо похідної вимоги позивача про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:

- Реєстраційний запис за №3324411, дата реєстрації 13 червня 2006 року, заборона на нерухоме майно, нежитлові приміщення другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, номер за РПВН: 15035962.

Виключення з Державного реєстру іпотек реєстраційний запис за №3324435 про обтяження іпотекою:

- нежитлові приміщення другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, номер за РПВН: 15035962, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Порядок державної реєстрації іпотек регламентується Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Реєстр заборон діє на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна".

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги те, що виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 іпотекою та з Єдиного реєстру заборон про зняття заборони є похідною вимогою до вимоги про визнання іпотечного договору таким що припинив свою дію, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в зустрічній позовній заяві щодо додаткового стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №011/02/3-1110-06 від 09 червня 2006 року в сумі 116467,51 дол. США та за відсотками - 59721,77 дол. США ґрунтуються на невиконанні останнім зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.

Однак, виконання зобов'язань Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за кредитним договором №011/02/3-1110-06 від 09 червня 2006 року підтверджується постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30 березня 2016 року про закінчення виконавчих проваджень № 1731326 та № 31731326, які є чинними.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених в цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 23 вересня 2015 року № 6-1206цс15 зазначено, що виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 Цивільного кодексу України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Тобто судова практика пов'язує момент припинення дії кредитного договору саме з моментом виконання рішення суду.

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що у разі виконання боржником судових рішень припиняються правовідносини сторін кредитного договору, що позбавляє кредитора права здійснювати будь-які подальші донарахування.

Таким чином, правовідносини сторін Кредитного договору №011/02/3-1110-06 від 09 червня 2006 року вважаються припиненими, а вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в 176189,00доларів США безпідставними.

Банком заявлено вимоги про стягнення заборгованості як за тілом кредиту, який погашено в повному обсязі, так і за відсотками, які при цьому нараховані станом на 21.05.2016, в той час як зобов'язання припинилося повним виконанням судових рішень в примусовому порядку 30.03.2016.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги банку ґрунтуються на його позиції, що грошові кошти, які були отримані в ході виконавчого провадження у гривні слід перераховувати за поточним курсом у валюту зобов'язання, тобто у долари США. У зв'язку з цим, він вважає, що позичальник погасив заборгованість не в повному обсязі, а в наступних розмірах 54633,08дол.США (заборгованість за тілом кредиту) та 26620,43дол.США (заборгованість за відсотками).

Вказана позиція не ґрунтується на жодних нормах чинного законодавства.

Як зазначалося вище, заборгованість за тілом кредиту стягнута в повному обсязі за рішеннями у справі №5023/2832/11, а заборгованість за відсотками - за рішеннями у справі №922/1148/15, а тому подальше донарахування банком основного боргу та відсотків, виходячи зі зміни курсу долару США на час фактичного надходження грошових коштів під час виконавчого провадження, є безпідставним.

Крім того, суд зауважує, що банк у зустрічному позові просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість у доларах США, без наведення її еквіваленту у гривні.

В той же час, відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на спірні правовідносини, які виникли між резидентами на території України.

Зазначене також підтверджується і положеннями пункту 5.1 Кредитного договору, відповідно до якого кредитор зобов'язався відкрити позичальнику позичковий рахунок та надати з нього кредитні кошти в сумі 240000,00 дол.США шляхом продажу на Міжбанківському валютному ринку України з наступним зарахуванням їх еквіваленту у національній валюті України в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника.

Отже, як видача кредитних коштів так і їх повернення слід здійснювати саме у гривні.

Однак, відповідно до прохальної частини зустрічної позовної заяви, банк просить стягнути заборгованість саме у доларах США, що не відповідає вищевикладеним вимогам законодавства.

Щодо клопотання відповідача за первісним позовом про припинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Іпотечний договір укладено сторонами в забезпечення виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №459 від 09.06.2006 та будь-яких кредитних договорів. Як вбачається зі змісту Кредитного договору та Угоди ОСОБА_1 отримував кредит саме як фізична особа-підприємець. Також відповідно до пункту 3.1 Угоди та пункту 4.1 Кредитного договору при отриманні кредиту позичальник гарантував, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності згідно законодавства України. В преамбулі Іпотечного договору в реквізитах позивача за первісним позовом міститься інформація про його свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації 09.03.2005.

Отже, виходячи з правової природи правовідносин, що склалися між сторонами, суд вважає, що позивач брав у них участь як саме як фізична особа-підприємець, а тому як відносини кредитування, так і відносини іпотеки мали господарський характер.

За таких обставин, даний спір підвідомчий господарським судам України.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом та за зустрічним позовом покладаються на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Визнати такими, що припинилися з 30 березня 2016 року, правовідносини за Іпотечним договором №011/02/3-1110/1-06 від 09 червня 2006 року стосовно іпотеки нежитлових приміщень другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі №1 в літ."А-4" загальною площею 834,8 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:

- Реєстраційний запис за №3324411, дата реєстрації 13 червня 2006 року, заборона на нерухоме майно, нежитлові приміщення другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, номер за РПВН: 15035962.

Вилучити з Державного реєстру іпотек реєстраційний запис за №3324435 про обтяження іпотекою:

- нежитлові приміщення другого поверху №2а, 4а-:-6а, 11а-:-23а, І, антресолі №1 в літ. "А-4" загальною площею 834,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, номер за РПВН: 15035962.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909, МФО 321024) в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 11, поточний рахунок 649989 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, МФО 350589, код 23321095) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, поточний рахунок НОМЕР_2 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2756,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У зустрічному позові відмовити.

Повне рішення складено 07.07.2017 р.

Суддя М.В. Калантай