Ухвала суду № 67635087, 03.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

03.07.2017

Справа №910/10677/17

Суддя Борисенко І.І., розглянувши

позовну заяву Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів"

про визнання недійсним висновку,

ВСТАНОВИВ:

Подана позивачем позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перелік справ підвідомчих господарським судам наведений у статті 12 ГПК України.

Серед вказаного переліку справ, відсутня справа у спорі, який підлягає вирішенню при розгляді даної позовної заяви.

Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 12 ГПК України визначена підвідомчість спорів господарським судам України, відповідно до норм якої господарським судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

При цьому під актом розуміється юридична форма рішень державного чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, тобто акти ненормативного характеру, які породжують певні права та обов’язки суб’єкта (або визначеного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - осіб, яким такий акт адресований.

Висновок за результатами експертної повірки комплексу вимірювального-керуючого «Флоутек-ТМ», заводський номер 1-2230 від 13.12.2016 не може бути предметом оскарження стороною у справі, оскільки такий висновок є актом спеціаліста з області спеціальних знань; висновок може бути визнаний судом як доказ нарівні з іншими доказами по справі, не має заздалегідь визначального значення; висновок за результатами експертної повірки не носить ознак акта ненормативного характеру, а спір про визнання його недійсним не підвідомчий господарським судам України.

Зважаючи на викладене, суд вказує, що предмет заявленого позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав. Отже, даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви відмовити.

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві.

Повернути Дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2, ідентифікаційний код 36265925) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 600 (одна тисячу шістсот) грн., сплачений платіжним дорученням №5092 від 09.06.2017.

Суддя І.І. Борисенко