Ухвала суду № 67633522, 05.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/3366/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко Альони Леонідівни, державного реєстратора Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Підгородецької Надії Володимирівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак Ірини Володимирівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" про визнання дій протиправними і скасування рішень державних реєстраторів про реєстацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И Л А:

06.10.2015р. ТзОВ "Родина Тарашевських" звернулось з адміністративним позовом та просить визнати дії державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л., державного реєстратора реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Підгородецької Н.В., державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак І.В. протиправними і скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень № 24996022 від 02.10.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24915166 від 30.09.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24911081 від 30.09.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24996312 від 02.10.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24996184 від 02.10.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24958699 від 01.10.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24914472 від 30.09.2015 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2016 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та направлено справу на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року позов задоволено.

Не погодившись із винесеною постановою суду, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ПАТ "ВТБ Банк", подав апеляційну скаргу і просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що банк скористався своїм правом звернутися до державного реєстратора, дотримуючись вимог передбачених Законом України «Про іпотеку», для реєстрації права власності на предмети іпотеки за ПАТ "ВТБ Банк".

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор не має повноважень і прав встановлювати безспірність суми заборгованості перед іпотекодержателем.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приймались 30.09.2015 року та 01.10.2015 року, тобто до накладення арешту від 02.10.2015р. у справі №607/16234/15-к.

Що стосується рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2015 року, то згідно ч. 2 п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 868 наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ "ВТБ Банк" та ТзОВ "Диво" укладено кредитні договори № 16/10-К від 29 грудня 2010 року та № 23/11-К від 20 червня 2011 року (т.1, а.с. 35-57).

З метою виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами були укладені іпотечні договори між ТзОВ "Родина Тарашевських" та ПАТ "ВТБ Банк", в яких ТзОВ "Родина Тарашевських" виступило майновим поручителем (т.1, а.с. 58-98).

Згідно пунктів 1.1, 2.1 Іпотечного договору від 29 грудня 2010 року та пунктів 1.1., 2.1. Іпотечного договору № 3007 від 20 червня 2011 року ТзОВ "Родина Тарашевських" (іпотекодавець) передало в іпотеку нерухоме майно, а саме: складське приміщення по вулиці Подільська, 38 а в м. Тернополі, зазначене в плані під літ. "Е", загальною площею 635,3 кв. м; адміністративно-складське приміщення по вулиці Подільська, 38 а в м. Тернополі, зазначене в плані під літ. "А" та приміщення по вулиці Подільська, 38 а в м. Тернополі, зазначене в плані під літ. "Б", "В-1", "Д-1", гараж, зазначений в плані під літ. "Ж", загальною площею 5502,2 кв. м; склад загальною площею 345,4 кв. м., металевий склад загальною площею 359,2 кв. м. по вулиці Подільська, 38 а в м. Тернополі.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Іпотечного договору від 29 грудня 2010 року, та пунктів 1.1., 2.1. Іпотечного договору № 3003 від 20 червня 2011 року ТзОВ "Родина Тарашевських" передало банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 45, загальною площею 1874,3 кв. м.; нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 45, загальною площею 376,8 кв. м., зазначене в плані під літ. "А"; нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 45, загальною площею 541,5 кв. м.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Іпотечного договору від 29 грудня 2010 року та пунктів 1.1., 2.1. Іпотечного договору № 3005 від 20 червня 2011 року ТзОВ "Родина Тарашевських" передало в іпотеку нерухоме майно, а саме приміщення корпусу № 41, зазначений в плані під літ. "А", що знаходиться по вулиці 15 Квітня, 6 в м. Тернополі, загальною площею 2349,1 кв. м.

ТзОВ "Диво" не було погашено суми кредиту та не сплачено відсотки за користування грошовими коштами, тому 30.09.2015 року ПАТ "ВТБ Банк", через державного реєстратора реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, звернулося до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України із заявами про державну реєстрацію прав і їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкти нерухомого майна, визначених в Іпотечних договорах, до яких додано, зокрема: заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, кредитний договір, договір іпотеки від 29.12.2010 року, листи-вимоги від 02.03.2012 № 285/1700-2, від 19.06.2012 року № 741/1700-2 до TзOB "Диво", листи-вимоги від 02.03.2012 № 291/1700-2, від 19.06.2012 року № 742/1700-2 до TзOB "Родина Тарашевських" (т.1, а.с. 143-147) з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення даних листів, розрахунок, звіт про оцінку майна.

За результатом розгляду вищезазначених заяв та доданих до неї документів, державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л. на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прав на нерухоме майно, а саме: від 30 вересня 2015 року № 24911081 щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, складське приміщення під літ. "Е" по вулиці Подільська, 38а в м. Тернополі загальною площею 635,3 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта 334142961101); від 30 вересня 2015 року № 24915166 щодо об'єкта нерухомого майна: будівлі, загальною площею 704,6 кв. м., складові частини об'єкта нерухомого майна: приміщення, капітально-збудоване складське приміщення, загальною площею 345,4 кв.м.; будівля, металевий склад, загальною площею 359,2 кв.м. по вулиці Подільська, 38а в м. Тернополі (реєстраційний номер об'єкта 334069361101); від 30 вересня 2015 року № 24914472 щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлові приміщення по вулиці Подільська, 38а в м. Тернополі загальною площею 5502,2 кв.м., складові частини об'єкта: приміщення, адміністративно - складський корпус під літ. "А", площею 4005,1 кв.м.; приміщення, магазин під літ. "Б", площею 129 кв.м.; приміщення, склад металевий під літ. "В-1", площею 867,5 кв.м.; приміщення, склад металевий під літ. "Д-1", площею 355,9 кв.м.; приміщення, склад металевий під літ. " 3-1", площею 252,2 кв.м.; гараж під літ. "Ж", площею 144,7 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта 335537461101); від 01 жовтня 2015 року № 24958699 щодо об'єкта нерухомого майна: будівля, корпус № 41 під літ. "А" по вулиці 15 Квітня, 6 в м. Тернополі загальною площею 2349,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта 334891761101); від 2 жовтня 2015 року № 24996184 щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, під літ. "А" за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 45, загальною площею 376,8 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта 334549861101); від 2 жовтня 2015 року № 24996312 щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 45 загальною площею 1874,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 334466761101); від 2 жовтня 2015 року № 24996022 щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 45 загальною площею 541,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта 333787061101).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що усі оскарженні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором з порушенням ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:

Судом першої інстанції були повністю дотримані вказівки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.10.2016р. у даній справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до ч.7 ст.16 згаданого Закону - державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п.п.1, 6 ч.1 ст.19 цього ж Закону - державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Таким чином, зазначений у ній перелік підстав для державної реєстрації прав на нерухоме майно не є вичерпним.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №868, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року (надалі - Порядок № 868), в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до п.2 Порядку № 868 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Згідно п.13 цього Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 11 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Пунктом 15 Порядку № 868 передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо пп.5 цього ж пункту.

Пунктом 46 Порядку № 868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року № 898-IV (далі - Закон № 898-IV) встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору - ч.1 ст.35 Закону № 898-IV.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання - стаття 37 Закону № 898-IV.

Судом першої інстанції встановлено і з таким погоджується колегія суддів, що реєстраторами - відповідачами по даній справі порушено п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №868, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2013р., оскільки додержання виписаної в ній процедури попередження є обов'язковим для випадку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Підпункт 2 пункту 46 Порядку № 868 вказує на необхідність отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, зокрема, для цілей ознайомлення з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки та з метою фіксації початку 30 - денного строку для виконання боржником чи іпотекодавцем порушеного зобов'язання.

Відповідно до постанови Верховного суду України у справі №6-143цс14 від 17.12.2014 року, під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. За загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

З листів-вимог (а.с.143-144, 146-147 т.1), які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції вбачається, що банком адресовано ТзОВ "Родина Тарашевських" та ТзОВ "Диво" іпотечне повідомлення з вказівкою на загальну суму боргових зобов'язань та граничний строк погашення боргових зобов'язань за кредитним договором № 23/11-К від 20.06.2011 року. Також, в реєстраційних справах наявне іпотечне повідомлення за іншим кредитним договором № 16/10-К від 29.12.2010 року (а.с. 35-46 т.1) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.03.2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні у реєстраційних справах повідомлення про вручення листів датовані 06 березня 2012 року і 25 червня 2012 року (а.с.145 т.1) не є належним документом, який свідчить про отримання боржником ТзОВ "Диво" та іпотекодавцем ТзОВ "Родина Тарашевських" письмових вимог про усунення порушень, оскільки з таких представлених державним реєстраторам повідомлень не видно, що саме Банк відсилав боржнику та іпотекодавцю.

З цих же підстав, колегія суддів вважає, що наданий суду представником банку лист-вимога по іншому Кредитному договору №16/10-К, також не стверджує факт його отримання позивачем та боржником.

В той же час, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник банку ствердив, що вимога направлялась без опису вкладення.

Таким чином, лист з повідомленням про отримання не є доказом направлення документів, оскільки з такого повідомлення не вбачається що саме банк надсилав позичальнику чи іпотекодавцю, а додатково свідчить про неврахування держаними реєстраторами усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржених рішень та необґрунтованість і передчасність їх дій.

Щодо оскаржених рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24996022 від 02.10.2015 року, № 24915166 від 30.09.2015 року, № 24911081 від 30.09.2015 року, № 24996312 від 02.10.2015 року, № 24996184 від 02.10.2015 року, №24958699 від 01.10.2015 року, № 24914472 від 30.09.2015 року, які прийняті держаним реєстратором Радченко А.Л. на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, то колегія суддів виходить з наступного:

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2015 року (а.с.105 - 118 т.1), на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 02.10.2015 року по справі №607/16234/15-к в межах кримінального провадження накладено арешт нерухомого майна, зокрема щодо нежитлових приміщень по вул. Злуки, 45 в м. Тернополі.

В той час, оскарженні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24996022 від 02.10.2015 року № 24996312 від 02.10.2015 року № 24996184 від 02.10.2015 року щодо нежитлових приміщень, що знаходяться по вул. Злуки, 45 в м. Тернополі прийняті державним реєстратором, тоді як на вказане майно вже був накладений арешт ухвалою суду по вищевказаній кримінальній справі.

Щодо рішення № 24915166, № 24911081, № 24958699, № 24914472, то судом першої інстанції вірно встановлено і з таким погоджується колегія суддів, що на момент вчинення дії щодо реєстрації права власності на інші об'єкти нерухомого майна, які відбулись 30 вересня 2015 року та 1 жовтня 2015 року, арешту нерухомого майна в рамках кримінального провадження не існувало.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Відтак, з цих підстав, дії реєстраторів по усіх прийнятих спірних рішеннях, як і самі рішення, слід визнати неправомірними, через порушення Порядку №868.

Крім того, державними реєстраторами не враховано, що заборона на відчуження спірного майна, встановлена ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 02.10.2015р., а не нотаріусом, тому такі дії протирічать п.46 Порядку №868, в тому числі і порядку черговості реєстрації заяв на вчинення реєстраційних дій.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про відсутність повноважень державного реєстратора встановлювати безспірність суми заборгованості перед іпотекодержателем при проведенні державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, як і обставини того, що приміщення металового складу під літ. З-1 пл. 252,2 кв.м є складовою частиною іпотечного договору (реєстраційний номер об»єкта нерухомості 335537461101).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017р. по справі №819/3238/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. І. Мікула А. Р. Курилець

Повний текст судового рішення виготовлено 10.07.17