Ухвала суду № 67633362, 04.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11376/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Шевчук А.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2017 року передано адміністративну справу №826/11376/16 за позовом ОСОБА_3 до відповідачів Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу, якою передати справу до Шевченківського районного суду м.Києва. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що дана справа стосується призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а тому відповідно до п.4 ч.1 ст.18 КАС України підсудна загальному суду як адміністративному, а саме, Шевченківському районному суду м.Києва.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю, виходив з того, що дана справа підсудна Київському окружному адміністративному суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підсудності справи Київському окружному адміністративному суду з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив визнати протиправними дії ГУ НП в Київській області щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, та виплатити призначену одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, через ГУ НП в Київській області.

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.22 Закону України «Про міліцію» держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.

Згідно ст.23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

В силу вимог п.4 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому, у відповідності до п.1 ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, оскільки одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена ст.23 Закону України «Про міліцію» та про зобов'язання призначити та виплатити яку ставить питання ОСОБА_3 в позовній заяві, є соціальною гарантією держави по інвалідності, яка настала у зв'язку з виконанням обов'язків працівника міліції та відноситься до соціальних виплат, а тому за нормами п.4 ч.1 ст.18 КАС України даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому КАС України, та в силу п.1 ч.2 ст.18 КАС України такий спір не підсудний окружним адміністративним судам.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2017 року до Окружного адміністративного суду м.Києва надійшло клопотання позивача, в якому останній просив передати справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва. До вказаного клопотання було додано детальну інформацію про юридичну особу ГУ НП в Київській області, відповідно до якої місцезнаходження останнього є вул.Володимирська, 15, м.Київ, 01601.

Разом з тим, суд першої інстанції, не розглядаючи питання щодо предметної підсудності справи, вирішив питання щодо передачі справи до іншого суду за територіальною підсудністю.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

З аналізу наведеної норми вбачається, що позивач може вибрати територіальну підсудність справи адміністративному суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, перебування, або знаходження цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, за відсутності випадків, передбачених КАС України.

При цьому, якими мотивами керувався суд першої інстанції, визначаючи зареєстроване місцезнаходження відповідачів поза межами м.Києва та нівелюючи право позивача на обрання територіальної підсутності справи, в оскаржуваній ухвалі не наведено, а матеріалами справи не підтверджується.

У відповідності до п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності.

Так, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (п.2 ч.1 ст.22 КАС України). Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

У разі недотримання правил територіальної підсудності адміністративну справу також необхідно передати до належного суду, але за умови, якщо це було виявлено після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду справи (п.3 ч.1 ст.22 КАС України). Проте якщо недотримання правил територіальної підсудності виявлено вже під час судового розгляду, то суд повинен завершити розгляд справи та ухвалити судове рішення по суті спору. При перегляді справи у суді вищої інстанції саме по собі недотримання правил територіальної підсудності не може мати наслідком скасування судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, ГУ НП в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, підсудна Шевченківському районному суду м.Києва як адміністративному.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2017 року про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії передати на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали буде виготовлено 10 липня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.