Ухвала суду № 67621369, 03.07.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

3 липня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Катюжанської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання незаконним рішення,

в с т а н о в и в:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 березня 2017 року ухвали Вишгородського районного суду Київської області та Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня та 7 червня 2016 року відповідно про залишення без розгляду вищезазначеного позову у зв'язку з пропуском строку для його подання залишив без змін.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстави, установленої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У зв'язку з невідповідністю заяви вимогам статей 239 та 2391 КАС, а саме: необґрунтуванням наявності підстав для перегляду судових рішень та ненаданням судових рішень, ухвалою Верховного Суду України від 12 червня 2017 року заяву залишено без руху до 30 червня 2017 року для усунення її недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 29 червня 2017 року подав до Верховного Суду України заяву, в якій зазначив, що ОСОБА_1 дотримано вимоги закону щодо оформлення заяви. Проте заява позивача від 8 червня 2017 року, як і заява його представника від 29 червня 2017 року, містять лише виклад обставин справи та посилання на помилковість висновків суду в ухвалених рішеннях, обґрунтування ж наявності різного правозастосування у заявах не наведено.

Також ОСОБА_2 вказує на надання різних за змістом судових рішень, а саме ухвал судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2391 КАС до заяви додаються копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 цього Кодексу.

ОСОБА_1 порушує питання про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, якою є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Надані заявником ухвали суду першої та апеляційної інстанцій від 11 квітня та 7 червня 2016 року не можна вважати різними за змістом судовими рішеннями у розумінні пункту 3 частини першої статті 2391 КАС, оскільки такі рішення з огляду на положення пункту 2 частини першої статті 237 КАС мають бути ухвалені саме судом касаційної інстанції.

Таким чином, оскільки недоліки заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року, на які вказано в ухвалі Верховного Суду України від 12 червня 2017 року, ОСОБА_1 та його представник в установлений судом строк не усунули, заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 КАС підлягає поверненню заявнику.

Ураховуючи наведене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтею 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Верховного Суду України

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко