Постанова № 67621193, 03.07.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа № 922/327/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Слєпченко А.С. (дов. № 469 від 17.02.17 р.);

відповідача - ОСОБА_2 (дог. № 02/03 від 02.03.17 р.); ОСОБА_3 (дов. б/н від 09.06.17 р.);

третьої особи - Івченко Д.Ю. (дов. № 02-13.12./665 від 30.05.17 р.).

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№1473Х/3-38) на рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2017 року у справі №922/327/17

за позовом Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради, м.Лозова

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Лозівська міська рада, м.Лозова

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Лозова

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якому просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 22 жовтня 2015 року №77/15 та повернути нежитлові приміщення шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень площею 1202,60 кв.м. в будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2017 у справі № 922/327/17 (суддя Бринцев О.В.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення норм процесуального права та зазначає, що позивача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи. Також апелянт вказує, що господарський суд Харківської області дійшов помилкового висновку стосовно того, що підставою для розірвання договору оренди є факт укладення договору піднайму за відсутності згоди наймодавця, оскільки у даному випадку має місце фактична передача спірних приміщень в користування іншим особам, що є підставою для розірвання договору оренди, у зв'язку з чим, на думку позивача, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема, ч.3 ст.26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст.783 ЦК України.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що користується орендованими нежитловими приміщеннями у відповідності до цільового призначення, визначеного п.1.2 договору оренди від 22.10.2015 року, іншим особам приміщення в користування не передавав. Відповідач вважає доводи апеляційної скарги позивача необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач надав суду клопотання №1955 від 08.06.2017 року, в якому просить суд: з метою підтвердження місця провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 витребувати від Міністерства охорони здоров'я України оригінал або належним чином засвідчену копію листа МОЗ України від 25.04.2016 року №916, а також оригінали чи належним чином засвідчені копії матеріалів ліцензійної справи (реєстраційне досьє від 21.04.2016 року №2104/37-М).

В судовому засіданні 03.07.2017 року представник позивача пояснив, що оригінал документу має підтвердити місце господарської діяльності підприємця.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Колегія суддів зазначає, що до апеляційної скарги позивачем додано засвідчену директором КП «Житлова управляюча компанія» копію листа Міністерства охорони здоров'я України №916 від 25.04.2016 року, в якому повідомлено, що ОСОБА_6 здійснює господарську діяльність з медичної практики за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, в матеріалах справи містяться лист, про який йдеться в клопотанні позивача (а.с.139 т.2).

В листі №916 від 25.04.2016 року Міністерством охорони здоров'я України надано інформацію про місце провадження ФОП ОСОБА_6 господарської діяльності, у зв'язку з чим відсутні підстави для витребування матеріалів ліцензійної справи для підтвердження вказаної обставини.

Крім того, клопотання про витребування доказів не заявлялось позивачем суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

В судовому засіданні 03.07.2017 року представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні 03.07.2017 року зазначив, що Лозівська міська рада не була належним чином повідомлена судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права. Просив суд задовольнити апеляційну скаргу позивача, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2017 року у даній справі та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 03.07.2017 року проти доводів позивача заперечував з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, про що зазначено вище, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Лозівської міської ради №942 від 13.12.2012 року оформлено право комунальної власності територіальної громади міста Лозова Харківської області в особі Лозівської міської ради Харківської області на об'єкт нерухомого майна в цілому - нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 1349 кв м. (нежитлова будівля колишнього будинку побуту «ІНФОРМАЦІЯ_1»), з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1, замість адреси: АДРЕСА_1 (а.с.17 т.2).

Розпорядженням першого заступника міського голови №296 від 15.10.2015 року, прийнятим на підставі п.п.19, 20, ч.4 ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.5, ст.9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», рішення міської ради від 30.11.2010 року №30 «Про передачу міському голові повноважень щодо надання дозволів на укладення договорів оренди майна», затверджено Протокол від 15.10.2015 року №10 засідання конкурсної комісії на право укладання договорів оренди комунального майна територіальної громади м.Лозова, відповідно до якого балансоутримувачу майна - КП «Житлова управляюча компанія» надано згоду на укладення договору оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з ФОП ОСОБА_5 (а.с.120 т.1).

22.10.2015 року між Комунальним підприємством "Житлова управляюча компанія" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №77/15 (далі - договір) (а.с.123 т.1).

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю ( надалі - приміщення), яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Лозова, загальною площею 1202,60 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі комунального підприємства "Житлова управляюча компанія".

Згідно п.1.2 договору, приміщення передається в оренду з метою розміщення фізкультурно-спортивних закладів, діяльність яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту (60,80 кв. м), суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування (780,90 кв. м), крамниць-складів, магазинів складів, торгівельних об'єктів з продажу непродовольчих товарів, алкогольних та тютюнових виробів (109,00 кв. м), офісних приміщень (132,50 кв. м), кабінету масажу (17,10 кв. м), суб'єктів господарювання, що проводять туроператорську та турагентську діяльність, готелів (71,30 кв. м), розміщення приватних навчальних закладів (31,00 кв. м).

Розділом 3 договору визначено розмір та порядок оплати орендних платежів.

В п.4.2 договору зазначено, що за згодою орендодавця орендар має право проводити заміну, реконструкцію, технічне переозброєння приміщення, що зумовлює підвищення його вартості.

Пунктом 4.3 договору передбачено право орендаря за письмовою згодою виконавчого комітету Лозівської міської ради проводити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.4.5 договору, орендар має право передавити, за згодою орендодавця, частину нежитлового приміщення (будівлі) в суборенду фізичним та юридичним особам в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Орендар зобов'язується використовувати орендоване приміщення (будівлю) відповідно до його призначення та умов цього договору (п.4.6 договору).

Як визначено в п.4.11 договору, орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонтів приміщення (будівлі). Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень приміщення і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

У відповідності до пункту 5.1. договору, орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання, якщо орендар користується приміщенням всупереч договору або призначенню приміщення; орендар без дозволу орендодавця передав приміщення або його частину у користування іншій особі.

Згідно п. 8.4. договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано у разі згоди другої сторони договору або за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.

Договір оренди укладено строком на 2 роки 11 місяців та діє до 15 вересня 2018 року включно (пункт 8.1. договору).

16.10.2015 року сторони підписали акт приймання-передачі нежитлових приміщень (а.с.130 т.1).

12.09.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом №2846, в якому просив надати інформацію стосовно суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у будинку, що знаходиться на балансі КП «Житлова управляюча компанія» (а.с.134 т.1).

Відповідач, в листі від 16.09.2016 року надав позивачу відповідь про те, що на виконання умов договору оренди 77/15 від 22.10.2015 року, ним укладено договори про співпрацю та партнерство з фізичним особами-підприємцями, а саме: ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП «Сармат 44», ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15 (а.с.131 т.1).

24.11.2016 року позивач направив відповідачу лист №4788 з пропозицією розірвати договір оренди №77/15 від 22.10.2015 року з підстав порушення відповідачем п.4.5 договору, оскільки частина нежитлових приміщень передана в користування іншим особам без відповідного дозволу орендодавця (а.с.148 т.1).

У відповідь, відповідач в листі позивачу від 09.12.2016 року вказав, що договір оренди не містить обмежень для доступу та використання приміщень іншими особами, що перебувають у трудових відносинах з орендарем, а будь-яких договорів суборенди відповідач з третіми особами не укладав (а.с.150 т.1).

Позивач зазначає, що ним, з метою перевірки використання переданого в оренду відповідачем нежитлового приміщення, здійснено комісійний вихід за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт перевірки нежитлового приміщення від 29 грудня 2016 року (а.с. 138 т.1), в якому зафіксовано наступне:

1) орендар порушив п.4.14 договору, не надавши доступ до нежитлового приміщення згідно фотоматеріалів;

2) виявлено 2 нежитлових приміщення, в яких перебувають, ведуть господарську діяльність інші суб'єкти господарювання, а саме: ФОП ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_9, чим порушено п.5.1 договору;

3) орендарем було проведено невід'ємні поліпшення (реконструкцію) без відповідних дозвільних документів, чим порушено п.4.2 та п.4.3 договору.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено умови договору оренди (п.4.1, п.4.5., п.4.6) в частині заборони передачі нежитлового приміщення (його частини) в користування іншим фізичним та юридичним особам.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено п.4.2 та п.4.3 договору, оскільки ФОП ОСОБА_5 самовільно здійснила реконструкцію переданих їй в оренду нежитлових приміщень, що підтверджується актом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №182/199А від 24.05.2016 року (а.с.27 т.1) та приписом №182/199-Пр від 04.05.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.29 т.1).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із позовом, в якому останній, посилаючись на статті 651, 773, 783 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункти 4.2., 4.3., 4.5., 5.1., 8.4. договору оренди, просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 22 жовтня 2015 року №77/15 та повернути нежитлові приміщення шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень площею 1202,60 кв.м. в будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує та зазначає про відсутність порушень умов договору оренди, оскільки нежитлові приміщення використовуються третіми особами на підставі договорів про співпрацю та партнерство, а також на підставі трудових договорів, укладених з ФОП ОСОБА_5 Крім того, відповідач зазначає, що за час дії договору оренди №77/15 від 22.01.2025 року реконструкція нежитлових приміщень не здійснювалась, а ремонтні роботи будівлі проводились відповідачем ще у 2012 році з дозволу Лозівської міської ради під час дії попереднього договору оренди №59/12 від 01.08.2012 року.

Третя особа в письмових поясненнях суду першої інстанції підтримала позов КП «Житлова управляюча компанія» та вказала, що відповідачем, в порушення п.4.1, п.4.2, п.4.5, п.4.6 договору оренди, без згоди орендодавця передано частину орендованого нежитлового приміщення в користування іншим фізичним особам-підприємцям та здійснено реконструкцію приміщення з порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено в статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Статтею 774 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

В п. 5.1. договору передбачено, що орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання договору, якщо:

- орендар користується приміщенням всупереч договору або призначенню приміщення;

- орендар без дозволу орендодавця передав приміщення або його частину у користування іншій особі.

Як визначено в п.1.2 договору, приміщення передано відповідачу в оренду з метою розміщення фізкультурно-спортивних закладів, діяльність яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту (60,80 кв. м), суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування (780,90 кв. м), крамниць-складів, магазинів складів, торгівельних об'єктів з продажу непродовольчих товарів, алкогольних та тютюнових виробів (109,00 кв. м), офісних приміщень (132,50 кв. м), кабінету масажу (17,10 кв. м), суб'єктів господарювання, що проводять туроператорську та турагентську діяльність, готелів (71,30 кв. м), розміщення приватних навчальних закладів (31,00 кв. м).

Цільове призначення орендованого нежитлового приміщення, передбачене п.1.2 договору, відповідає видам діяльності ФОП ОСОБА_5, які вказано у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2017 року №22648813 (а.с.38 т.2).

Відповідач не заперечує, що на виконання умов договору (п.1.2), він уклав договори про співпрацю та партнерство з іншими суб'єктами господарювання, а саме: ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП «Сармат 44», ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, спорту та відпочинку, ремонту побутових виробів, медичної практики та ін.

Також відповідачем, для здійснення своєї підприємницької діяльності, укладено у 2015-2016 роках трудові договори з фізичними особами (а.с.59-72 т.2).

Вказане підтверджується також листом Лозівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №7004/04-51 від 15.06.2017 року.

В листі №133/20-27-13-11 від 27.06.2017 року Лозівська об"єднана державна податкова інспекція у Харківській області повідомила, що ФОП ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах з найманим працівником ОСОБА_6.

Таким чином, орендоване нежитлове приміщення використовується відповідачем відповідно до умов договору та призначення приміщення.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем п.4.5 договору, зазначає, що ФОП ОСОБА_5, без згоди орендодавця, передав частину спірних нежитлових приміщень в користування іншим особам.

Однак, позивачем, в підтвердження своїх доводів не надано суду доказів укладення відповідачем договорів суборенди, які передбачали б передачу орендованого приміщення або його частини в користування іншим особам.

Договори про співпрацю та партнерство, укладені відповідачем з іншими суб'єктами господарювання з метою реалізації загальних інтересів та досягнення спільних цілей не передбачають передачу майна в користування за плату на певний строк, а отже, за своєю правовою природою не є договорами найму.

Користування спірними нежитловими приміщеннями фізичними особами, що перебувають у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 не свідчать про порушення відповідачем умов договору.

Позивач вважає, що факт використання орендованого нерухомого майна іншими особами підтверджується актом перевірки нежитлового приміщення від 29.12.2016 року.

Як зазначено в акті від 29.12.2016 року, під час здійснення перевірки комісією зафіксовано факт ведення у спірних нежитлових приміщеннях господарської діяльності іншими суб'єктами господарювання, а саме: ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_6, що є порушенням п.5.1 договору.

Разом із тим, обставини щодо перебування в орендованих нежитлових приміщеннях суб'єктів господарювання, з якими відповідач уклав договори про співпрацю та партнерство, останнім не заперечується.

При цьому, розміщення відповідачем в орендованих приміщеннях суб'єктів господарювання відповідає п.1.2 договору.

Позивач наполягає, що під час перевірки комісії було представлено договір про співпрацю та партнерство №4 від 22.10.2015 року, укладений між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_9 та акт приймання-передачі до нього (а.с.43-45 т.1), якими підтверджується факт передачі частини орендованих нежитлових приміщень іншій особі.

Відповідач заперечує вказаний факт та зазначає, що будь-які документи під час проведення перевірки комісії не надавались, а копія договору №4 від 22.10.2015 року, в редакції, наданій позивачем до позовної заяви, взагалі не існує.

Вказані пояснення викладені також відповідачем в зауваженнях до акту перевірки нежитлового приміщення від 29.12.2016 року (а.с.51-54 т.2).

Відповідач, спростовуючи доводи позивача, надав суду оригінал договору про співпрацю та партнерство №4 від 22.10.2015 року, укладений ним з ФОП ОСОБА_9 (а.с.55-58 т.2), в якому відсутні умови про передачу орендованих приміщень в суборенду.

Натомість, позивачем не представлено суду оригінал договору про співпрацю та партнерство №4 від 22.10.2015 року, у зв'язку з чим надана до позовної заяви копія вказаного договору, не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ в підтвердження обставин, на які посилається позивач.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що примірник договору про співпрацю та партнерство №4 від 22.10.2015 року, наданий суду відповідачем, є підробним, з приводу чого позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.

Однак, такі доводи позивача не приймаються судом, оскільки відповідно до статті 35 ГПК України, обов'язковим для суду є вирок суду із кримінальної справи при вирішенні спору з питань чи мали місце певні події та ким вони вчинені.

Колегія суддів також зазначає, що в акті перевірки від 29.12.2016 року не зазначено, на підставі яких даних та документів позивачем встановлено факт використання приміщення іншими особами.

Позивачем не надано суду доказів, що під час здійснення перевірки комісією досліджувались правові підстави перебування у спірних нежитлових приміщеннях третіх осіб, відсутні письмові пояснення останніх.

Відповідач не заперечує знаходження в спірних приміщеннях суб'єктів господарювання.

Позивач в позові та в апеляційній скарзі зазначає, що під час здійснення перевірки проводилась фотозйомка, в підтвердження чого надав суду фотографії будівлі та приміщень в будівлі (а.с.79-91 т.1).

Однак, в акті перевірки від 29.12.2016 року не вказано про здійснення фотозйомки під час проведення перевірки, будь-які додатки до акту відсутні.

З наданих позивачем до позовної заяви фотографій неможливо встановити їх походження, час та місце їх виконання, відсутня нумерація та відмітки, що фотографії є додатками до акту.

Крім того, зображення на фотографіях не можуть свідчить про передачу відповідачем спірних нежитлових приміщень в суборенду іншим особам.

Також позивач в позові та в апеляційній скарзі зазначає, що довідки обстеження суб'єктів господарювання з питань оформлення трудових відносин, які містяться в матеріалах справи (а.с.151-160 т.1) підтверджують факт користування нежитловими приміщеннями іншими особами.

Однак, як встановлено колегією суддів вище в постанові, розміщення в орендованих нежитлових приміщеннях суб'єктів господарювання відповідає цільовому призначенню приміщення, визначеному п.1.2 договору, у зв'язку з чим посилання позивача на вказані обставини як на підставу для розірвання договору не приймаються судом.

Враховуючи наведене, акт перевірки від 29.12.2016 року, а також надані до позовної заяви фотоматеріали, довідки обстеження суб'єктів господарювання, не є належними та допустимими доказами порушення відповідачем п.4.5 договору в розумінні статті 33, 34 ГПК України, а отже, відсутні підстави для розірвання договору оренди №77/15 від 22.10.2015 року.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що підставою для розірвання спірного договору є саме фактична передача орендарем приміщень в користування іншим особам, а не укладення договору піднайму.

Відповідно до п.4.5 договору, орендар має право передавати частину нежитлового приміщення (будівлі) в суборенду фізичним та юридичним особам лише за згодою орендодавця.

Як визначено в п.5.1 договору, підставою для розірвання договору є передача орендарем без дозволу орендодавця приміщення або його частини в користування іншій особі.

За змістом статтей 759, 774 ЦК України, суборендою ( піднаймом) є саме передача наймачем майна у користування іншій особі, про що укладається відповідний договір.

Таким чином, підставою для розірвання договору за п.5.1 договору є порушення відповідачем п.4.5 договору, а саме передача без дозволу орендодавця приміщення або його частини у користування іншій особі за договором суборенди.

Разом із тим, в п.1.2 договору орендодавець вказав призначення окремих частин переданих в оренду приміщень для розміщення там певних суб'єктів господарювання.

Судова колегія також вважає, що зміст п.1.2 договору свідчить про наявність згоди орендодавця на розміщення орендарем фізкультурно-спортивних закладів та підприємців.

Зі змісту договору не вбачається пов'язаність п.1.2 та п.4.5 договору, що мають окреме регулювання.

Доводи позивача про те, що підставою для розірвання договору є саме передача приміщення в користування іншим особам, без укладення відповідного договору, ґрунтуються на невірному тлумаченні умов договору, оскільки у даному випадку в п.1.2 договору сторонами врегульовано , що об'єкт оренди передається з метою розміщення суб'єктів господарювання, крамниць, магазинів, готелів та ін., тобто цільове призначення приміщення передбачає можливість користування ним іншими особами.

В позовній заяві позивач також зазначає, що відповідачем порушено п.4.2 та п.4.3 договору, а саме: без дозволу орендодавця здійснено реконструкцію нежитлових приміщень, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №182/199А від 04 травня 2016 року (а.с.27 -28 т.1), а також приписом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області №182/199-Пр від 04.05.2016 року (а.с.29 т.1).

Відповідно до №182/199А від 04 травня 2016 року, за результатами перевірки встановлено наступне:

згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 року КП «Житлова управляюча компанія» передано ФОП ОСОБА_5 в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 1037 кв.м.;

в акті приймання-передачі приміщень до договору від 01.08.2012 року встановлено незадовільний технічний та санітарний стан приміщень: а саме: потребують ремонту двері, вікна, підлога, стіни, покрівля, система водопостачання та опалення, система вентиляції, каналізації, підлягає відновленню електроосвітлення;

рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради №941 від 13.12.2012 р. ФОП ОСОБА_5 надано згоду на здійснення невід'ємних поліпшень орендованих нежитлових кімнат загальною площею 1.037,0 кв. м в нежитловій будівлі;

на час проведення перевірки 04 травня 2016 року ознак виконання будівельних робіт на об'єкті не виявлено;

в ході перевірки встановлено, що січні-лютому 2013 року орендарем самовільно виконано реконструкцію переданих в оренду нежитлових приміщень без відповідного документа, що дає право на виконання будівельних робіт.

Судова колегія приймає до уваги, що договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №77/15 укладено позивачем та відповідачем 22.10.2015 року, а реконструкція приміщень, про яку вказано в акті, виконана у 2013 році під час дії попереднього договору оренди №59/12 від 01.08.2012 року з ФОП ОСОБА_5

Отже, обставини, які зафіксовано в акті №182/199А від 04 травня 2016 року, мали місце до укладення сторонами договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №77/15 від 22.10.2015 року, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено п.4.2 та п.4.3 вказаного договору.

Таким чином, на час укладення спірного договору у 2015 році і передачі відповідачу в оренду приміщень, вони мали змінений (реконструйований ) вигляд.

Відповідач набув право оренди за договором №77/15 від 22.10.2015 року в результаті участі в конкурсі на право укладання договорів оренди комунального майна територіальної громади м.Лозова.

Припис про усунення порушення вимог законодавства №182/199-Пр від 04.05.2016 року, на який посилається позивач, визнано протиправним та скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року №820/7087/16 (а.с.73 т.2).

В акті приймання - передачі нежитлових приміщень від 16.10.2015 року до договору оренди №77/15 від 22.10.2015 року сторонами засвідчено задовільний санітарний та технічний стан приміщень та відсутні дані про здійснення їх реконструкції (а.с.130 т.1).

Позивачем, відповідно до вимог статті 33 ГПК України, не підтверджено документально здійснення відповідачем самовільної реконструкції нежитлових приміщень та порушення п.4.2, п.4.3 договору, у зв'язку з чим відсутні підстави для розірвання договору оренди №77/15 від 22.10.2015 року.

За таких обставин, судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, повно з'ясовано всі обставини справи та їм надано правильну юридичну оцінку.

Разом із тим, судова колегія зазначає наступне.

В п.3.9 та п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено: розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року відкладено розгляд справи на 04.04.2017 року об 11:00 год. (а.с.89 т.2).

Однак, судове засідання, призначене на 04.04.2017 року не відбулось.

Згідно повідомлення помічника судді Бринцева О.В. №922/327/17/009554 від 04.04.2017 року, у зв'язку із відпусткою судді Бринцева О.В. судове засідання у справі №922/327/17, призначене ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року на 04.04.2017 року, відбудеться 06.04.2017 року об 11:00 год. (а.с.94 т.2).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 77 ГПК України, про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказується час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Таким чином, нормами ГПК України не передбачено право суду направляти сторонам повідомлення про перенесення розгляду справи.

Крім того, вказаним повідомленням визначено нову дату засідання 06.04.2017 року, тобто фактично через 2 дні, що є недостатнім для належного повідомлення учасників судового процесу з урахуванням часу поштового перебігу.

Вказане повідомлення отримано позивачем, відповідачем та третьою особою лише 07.04.2017 року (а.с.111-113 т.2), тобто вже після прийняття судом оскаржуваного рішення.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності позивача та третьої особи, не повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як роз'яснено в п..12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2017 р. у справі № 922/327/17 прийняте з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим, рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - частковому задоволенню.

З урахуванням встановлених вище в постанові обставин справи, судова колегія дійшла висновку про необгрунтованість та безпідставність позову в частині розірвання договору оренди №77/15 від 22.10.2015 року, а отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Оскільки позов в частині розірвання договору оренди не підлягає задоволенню, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині повернення відповідачем орендованих нежитлових приміщень, які є похідними від вимоги розірвати договір.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 99, 101, пунктом 2 статтею 103, п.4 ч.1 ст.104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2017 року у справі №922/327/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 07.07.2017 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.