Рішення № 67621144, 04.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2017Справа №910/7984/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/7984/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна компанія «Укрпромсервіс», м. Київ,

до благодійної організації «Благодійний фонд соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни м. Києва та Київської області», м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, та комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», м. Київ,

про розірвання договору оренди та виселення,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна компанія «Укрпромсервіс» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до благодійної організації «Благодійний фонд соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни м. Києва та Київської області» (далі - Організація) про розірвання договору оренди від 28.01.2015 № 1808 (далі - Договір), укладеного Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі - Підприємство) і Організацією; виселення відповідача з орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 було порушено провадження у справі, призначено судовий розгляд на 15.06.2017 та залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють. самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент і Підприємство.

07.06.2017 Департамент і Підприємство подали суду письмові пояснення по справі.

13.06.2017 Департамент подав суду додаткові пояснення по справі.

Представники позивача і відповідача у судове засідання 15.06.2017 не з`явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 15.06.2017 надали пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 розгляд справи відкладено на 04.07.2017 у зв'язку з неявкою представників сторін.

Представники учасників судового процесу у судове засідання 04.07.2017 не з`явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Крім того, до матеріалів справи долучено ухвали суду та конверти, які повернуті з адрес відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» і «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.07.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.01.2015 Департаментом (орендодавець), Організацією (орендар) і Підприємством було укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.11.2012 № 498/8782 та протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.12.2014 № 21 пункт 1.5.2. передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вул. Нижній Вал/Ярославська, будинок № 31-18 літ. А (згідно з по поверховими планами БТІ, адреса: вулиця Нижній Вал, 31/18 літера А) для розміщення громадської організації інвалідів та ветеранів, якщо орендована площа не використовується для провадження підприємницької діяльності (пункт 1.1 Договору);

- за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250 встановлено 1 грн. на рік на площу 100 кв.м. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною Договору за березень 2014 року становить: 16 грн. 23 коп. за 1 кв. м на площу 246,20 кв.м., та 3 995 грн. 53 коп. (пункт 3.1 Договору);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (пункт 3.2 Договору);

- орендодавець зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору з додатками передати, а орендар прийняти за актом приймання-передачі об`єкт оренди. Акт приймання-передачі об`єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та Підприємством. У разі відмови орендаря від підписання акта приймання-передачі протягом 20 днів з дати отримання акта від орендодавця договір припиняє свою дію (пункт 4.1 Договору);

- орендар зобов`язаний вносити орендні платежі (орендну плату, компенсацію витрат Підприємства та компенсацію витрат Підприємства за користування земельною ділянкою) своєчасно і в повному обсязі (пункт 4.2 Договору);

- Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28.01.2015 по 26.01.2018 (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від Департаменту - заступником директора ОСОБА_2, який діяв на підставі положення, від відповідача - головою правління ОСОБА_3, яка діяла на підставі статуту та від Підприємства заступником начальника ОСОБА_4, яка діяла на підставі статуту та наказу та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Отже, за правовою природою укладений сторонами Договір є договором оренди (найму) нерухомого майна.

03.03.2017 Департаментом (продавець) та Товариством (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 5/17 (далі - Договір № 5/17), за умовами якого:

- продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення група приміщень № 1, 3, 4, приміщення I, II, III, IV, літ. «А», загальною площею 377 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Подільський район, вулиця Нижній Вал, будинок 31/18. Покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у Договорі № 5/17 та зареєструвати право власності на об'єкт приватизації в установленому законодавством порядку (пункт 1.1 Договору № 5/17);

- право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта, що підтверджується актом приймання-передачі, складеним згідно з пунктом 3.2 Договору № 5/17 (пункт 1.3 Договору № 5/17);

- передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем оформляється актом приймання-передачі, який підписується сторонами протягом трьох робочих днів після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації та штрафних санкцій, передбачених розділом 7 Договору № 5/17, у випадку несвоєчасної сплати покупцем ціни продажу об'єкта (пункт 3.2 Договору № 5/17).

Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 770 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Таким чином, Товариство є новим орендодавцем за Договором.

Як визначено частинами першою та другою статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон) орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до частини третьої статті 19 Закону строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до пункту 1 статті 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 ЦК України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач, просить розірвати укладений Договір та виселити Організацію, у зв`язку із істотним порушенням відповідачем умов Договору в частині внесення орендної плати.

Так, Товариство стверджує, що заборгованість Організації по орендній платі з листопада 2016 року по березень 2017 року складає 34 335,33 грн.

Разом з тим, на момент виникнення заборгованості у сторін були відсутні цивільно-правові відносини (Договір № 5/17 було укладено 03.03.2017), треті особи підтвердили те, що жодних прав вимагати у відповідача сплати заборгованості за період з листопада 2016 року по березень 2017 року до нового власника не перейшло, а отже підстав для задоволення позову не вбачається.

Позивач документально не підтвердив, що відповідач систематично не сплачує Товариству орендну плату.

Слід звернути увагу, що рахунок з новими реквізитами для оплати було надіслано 13.04.2017, тобто станом та день звернення до суду з даним позовом (18.05.2017) Організація не оплатила позивачу орендну плату лише за один місяць.

Посилання позивача на наявність заборгованості за п'ять повних місяців не є обґрунтованими, оскільки право на стягнення боргу з орендної плати, який виник до моменту укладення Договору № 5/17, йому передано не було.

Інші доводи позивача, викладені ним у позові, суд вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Таким чином, відсутні підстави для розірвання Договору, а тому похідна позовна вимога про виселення також не підлягає задоволенню.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів (у розумінні статі 32 ГПК України) наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 07.07.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук