Ухвала суду № 67620902, 07.07.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"07" липня 2017 р. Справа № 902/1557/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. , судді Мамченко Ю.А.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Військової частини А-2656 на рішення господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2013 р. у справі №902/1557/13

за позовом Приватного підприємства "Вілс-В" ( вул. Келецька, 39 Г, м. Вінниця, 21100)

до Військової частини А 2656 ( вул.Червоноармійська, 21, м. Вінниця, 21007)

про стягнення заборгованості 44 994,26 грн. згідно договору №50 від 20.11.2012р. про надання послуг з поточного ремонту

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2013 р., рішенням господарського суду Вінницької області було задоволено позов Приватного підприємства "Вілс-В" до Військової частини А2656 про стягнення заборгованості 44994,26 грн. згідно договору №50 від 20.11.2012р. про надання послуг з поточного ремонту (арк.справи 46-49).

19 червня 2017 року, не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить, поновивши строк для апеляційного оскарження, відстрочити сплату судового збору, скасувати дане рішення господарського суду та відмовити у позові.

Як встановлено ч.1 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строку, установленого для оскарження рішення, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст.53 ГПК України пропущений процесуальний строк може бути відновлений судом лише з поважних причин. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Тому, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними та докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи з приписів ст.53 ГПК України, суд у кожному випадку, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідач, дізнавшись про оскаржуване рішення, не звернувся до суду у 10-денний термін, як того вимагає ч.1 ст. 93 ГПК України, не надіслав апеляційну скаргу і під час виконання наказу, виданого господарським судом Вінницької області 24 грудня 2013 року на виконання рішення по справі, чи після ознайомлення представника відповідача 20 січня 2016 року з усіма матеріалами даної справи, надіслав апеляційну скаргу майже через чотири з половиною роки (19 червня 2017 року), тобто з значним порушенням приписів ст.93 ГПК України, не навів в апеляційній скарзі причини пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду після отримання його копії понад визначений законом десятиденний термін.

07 липня 2017 року ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апелянту було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі апеляційної скарги.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її поданн, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи, що відмова у відновленні строку подання скарги виключає можливість її прийняття до розгляду - апеляційну скаргу слід повернути без розгляду.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на зазначене вище рішення господарського суду Вінницької області до моменту справи по суті, колегія суддів зазначає, що, згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", за клопотанням особи, враховуючи майновий стан, суд може, на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року, передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивач в апеляційній скарзі не називає підстав для відстрочення судового збору.

При цьому надає рапорт про звернення в день направлення зазначеної вище апеляційної скарги, до командира військової частини А-2656 про надання розпорядження фінансово-економічній службі цієї частини на оплату судового збору в розмірі 1892,55 грн. за подання апеляційної скарги, проте дана обставина не вказує про недостатність коштів на відповідному КЕКВ рахунку військової частини, яким передбачено витрати на сплату судового збору, що надходять з держбюджету України, як на непереборну силу. Крім того, апелянтом не наведено будь-яких даних про вчинення ним дій щоб змінити термін та розмір надходження коштів на рахунок відповідача саме для апеляційного оскарження даного рішення.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу, в тому числі й органів державної влади, перед законом і судом, отже самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення учаснику такої сплати.

Керуючись ст.ст.53, 86, 93, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А-2656 на рішення господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2013 р. у справі №902/1557/13 з доданими до неї документами всього на 10 (десяти) аркушах - повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Справу №902/1557/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Додаток: скаржнику - матеріали скарги на 10 (десяти) арк.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.