Постанова № 67620901, 06.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017 року Справа № 904/12547/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.

представники сторін:

від позивача: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,

від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №7 від 17.01.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі №904/12547/16

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край", м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення 1 210 278,35 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край", м. Вінниця

про стягнення 517 058,95 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" 1 210 278,35 грн. збитків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" 373 260,00 грн. основної заборгованості, 18 313,08 грн. 3% річних, 106 822,87 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу та 18663,00 грн. пені.

Зустрічний позов ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року (суддя Воронько Д.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Джерело" 373 260,00 грн. боргу за поставлений товар, 6 690,29 грн. пені, 106 822,87 грн. інфляційних нарахувань, 18 313,08 грн. 3% річних та 7 576,29 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті вимог зустрічного позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що фактично строк дії укладеного сторонами договору закінчився 01.12.2015 року, проте строк дії договору не є терміном дії зобов'язання, тому закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань. Місцевим господарським судом встановлено, що протягом дії договору мало місце порушення договірних зобов'язань як з боку постачальника, так і з боку покупця. Зокрема, здійснення платежів покупцем відбувалося з порушенням обумовленого договором графіку, а останнього етапу розрахунків, передбаченого договором у строк до 01.11.2015 року, взагалі проведено не було. Оскільки первісний позивач не відмовився від виконання зобов'язання постачальником, здійсненного після 01.12.2015 року, а, навпаки, прийняв його, і поставлене обладнання з 15.04.2015 року (з моменту першої поставки) і до поточного моменту знаходиться в його розпорядженні, місцевий господарський суд дійшов до висновку щодо відсутності факту припинення зобов'язань між сторонами, тому втрата інтересу покупця у здійсненні пусконалагоджувальних робіт отриманого за договором обладнання не є підставою для повернення добровільно сплачених ним грошових коштів у рахунок оплати цього обладнання.

Враховуючи відсутність доказів звернення до постачальника з вимогою про гарантійне усунення недоліків обладнання первісним позивачем, предявлення постачальнику конкретного переліку дефектів та вартості їх усунення, відомостей щодо неможливості самостійного усунення цих дефектів із наступним віднесенням витрат на постачальника, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення збитків та, відповідно, підстав для задоволення первісного позову.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено порушення покупцем зобовязань за договором в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, у звязку з чим задоволені зустрічні позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, пені (згідно перерахунку, здійсненого з урахуванням позовної давності), 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року по справі №904/12547/16 повністю і прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги про стягнення збитків у сумі 1 210 278,35 грн. задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки поданим доказам та неправильно застосував норми матеріального права (статті 220 Господарського кодексу України, статті 612 Цивільного кодексу України). Апелянт зазначає, що неналежне виконання зобовязань постачальника в частині своєчасної поставки обладнання та запуску обладнання підтверджується матеріалами справи. Так, частина обладнання була поставлена з простроченням, а зобовязання в частині проведення випробування та введення обладнання в експлуатацію станом на час подання позову прострочено більш ніж на 563 дні. Апелянт зазначає, що враховуючи закінчення строку дії договору 01.12.2015 року року, скористався своїм правом встановленим приписами статті 220 Господарського кодексу України, частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України та відмовився від прийняття простроченого виконання за договором. За таких обставин апелянт вважає неправильним не застосування місцевим господарським судом приписів статті 220 Господарського кодексу України, частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України, а прийняте рішення таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі №904/12547/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 25.05.2017 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.05.2017 року, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 25.05.2017 року оголошувалась перерва до 06.07.2017 року.

У судове засідання, яке відбулося 06.07.2017 року, представник апелянта не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 160).

25.05.2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У судових засіданнях, які відбулися 25.05.2017 року та 06.07.2017 року, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" підтримав заперечення, надані у відзиві на позов.

У судовому засіданні 06.07.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 24.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Джерело" (постачальник) був укладений договір виготовлення та поставки комплекту фасувально-пакувального обладнання №141, згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався виготовити і поставити, а покупець прийняти та оплатити комплект фасувально-пакувального обладнання ділянки фасування спагеті (в подальшому - обладнання) у відповідності до затвердженого сторонами технічного завдання (додаток №1 до даного договору), на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору обладнання включає в себе наступні елементи:

- конвеєр ковшовий, 1 шт., ціна 233 820,00 грн., що еквівалентно 13 500 євро за курсом 17,32 грн./євро;

- ваговий дозатор спагеті в пакет, 1 шт., ціна - 280000,00 грн., що еквівалентно 16200 євро за курсом 17,32 грн./євро;

- пакувальний автомат в пакет, 1 шт., ціна 600 000,00 грн., що еквівалентно 34 640 євро за курсом 17,32 грн./євро;

- пристрій повороту продукту на 90 градусів, 1 шт., ціна 89 440,00 грн., що еквівалентно 5200 євро за курсом 17,32 грн./євро; всього 4 шт. на загальну суму 1203260,00 грн., що еквівалентно 69540 євро за курсом 17,32 грн./євро.

За умовами пункту 1.3 договору якість та комплектність обладнання, що постачається, повинні повністю відповідати "Технічному завданню" (додаток №1 до даного договору).

Обладнання повинно відповідати вимогам якості, безпеки життя та здоров'я, а також іншим вимогам безпеки покупця (санітарним нормам і правилам, технічним регламентам, міжнародним стандартам і т.і.) (пункт 1.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами було узгоджено вимоги до обладнання, що підлягає поставці (а.с. 15-17, 82-84).

Згідно пункту 7.1 договору повна ціна обладнання (з урахуванням ПДВ) складає 1 203 260,00 грн., що еквівалентно 69 540 євро 00 центів (курс євро становить 17,3032 грн.). Ціна обладнання включає вартість документації в обсязі, передбаченому пунктом 4.2 цього договору та вартості упаковки (пункт 7.2 договору).

У відповідності до пункту 7.3 договору оплата ціни обладнання здійснюється в гривнях по курсу Національного банку України на момент оплати у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

1-й платіж в розмірі 30000,00 грн. покупець здійснює протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору (п. 7.3.1 договору);

2-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.12.2014 року (пункт 7.3.2 договору);

3-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.01.2015 року (пункт 7.3.3 договору);

4-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.02.2015 року (пункт 7.3.4 договору);

5-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.03.2015 року (пункт 7.3.5 договору);

6-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.04.2015 року (пункт 7.3.6 договору);

7-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.05.2015 року (пункт 7.3.7 договору);

8-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.06.2015 року (пункт 7.3.8 договору);

9-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.07.2015 року (пункт 7.3.9 договору);

10-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.08.2015 року (пункт 7.3.10 договору);

11-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.09.2015 року (пункт 7.3.11 договору);

12-й платіж в розмірі 100 000,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.10.2015 року (пункт 7.3.12 договору);

13-й платіж в розмірі 73 260,00 грн. покупець здійснює в строк до 01.11.2015 року (пункт 7.3.13 договору).

Враховуючи, що зобов'язання виражено в гривнях України в еквіваленті до євро, вартість неоплаченої частини обладнання підлягає зміні у випадку зміни курсу іноземної валюти по відношенню до гривні України (встановленого на міжбанківському валютному ринку (МБВР) України, розміщеного на сайті http://finance.liga.net/rates/mb/), більше ніж на 5% (девальвація гривні) на день оплати обладнання, що зазначається у рахунку-фактурі; в такому випадку покупець зобов'язується оплатити такий рахунок протягом 2-х банківських днів, а сторони зобов'язуються оформити доповнення до договору про зміну ціни (пункт 7.4 договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" в рахунок оплати за договором було сплачено постачальнику кошти в загальні сумі 830 000,00 грн., у тому числі: 04.11.2014 року - 30000,00 грн.; 03.12.2014 року - 100000,00 грн. (платіжне доручення №6634 - а.с. 21); 17.03.2015 року - 100000,00 грн. (платіжне доручення №7454 - а.с. 22); 21.04.2015 року - 130000,00 грн. (платіжне доручення №7763 - а.с. 23); 23.04.2015 року - 120000,00 грн. (платіжне доручення №7787 - а.с. 24); 09.06.2015 року - 150000,00 грн. (платіжне доручення №8139 - а.с. 25); 16.06.2015 року - 100000,00 грн. (платіжне доручення №8169 - а.с. 26); 13.07.2015 року - 100000,00 грн. (платіжне доручення №8371 - а.с 27).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору поставка обладнання здійснюється на умовах FCA - Дніпропетровськ "Інкотермс 2010" і вважається виконаною, коли обладнання завантажено у транспортний засіб, наданий покупцем.

У розділі 2 договору встановлені строки поставки товару. Відповідно до пункту 2.1 договору поставка обладнання виконується поетапно:

1 етап - поставка пристрою повороту продукту на 90 градусів, конвеєра ковшового та змієвидного бункера для дозування спагеті в ящик, що стоїть на платформних вагах - строк виконання робіт складає 60 календарних днів з моменту затвердження сторонами технічного завдання та внесення покупцем попередньої оплати, передбаченої пунктом 7.3.1 договору;

2 етап - поставка вагового дозатору спагеті в пакет (до поставки пакувального автомату використовується для дозування в ящик) - строк виконання робіт складає 90 календарних днів з моменту затвердження сторонами технічного завдання та внесення покупцем попередньої оплати, передбаченої пунктом 7.3.1 договору;

3 етап - поставка пакувального автомату в пакет (встановлюється під дозатор у пакет) - строк виконання робіт складає 120 календарних днів з моменту затвердження сторонами технічного завдання та внесення покупцем попередньої оплати, передбаченої пунктом 7.3.1 договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що по закінченні 3-го етапу поставки обладнання, передбаченого пунктом 2.1 цього договору, а саме протягом 15 календарних днів з моменту здійснення постачальником 3-го етапу поставки, постачальник у присутності представників покупця здійснює його випробування зі складанням протоколу випробувань обладнання та пуску обладнання в експлуатацію.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Джерело" було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" прийнято:

- конвеєр ковшовий у кількості 1 шт. за ціною 397 455,30 грн. з ПДВ та пристрій повороту продукту на 90 градусів у кількості 1 шт. за ціною 125 258,64 грн. з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною №ТТН-0000286 від 15.04.2015 року, у графі "Супровідні документи" якої вказано видаткову накладну №286 від 15.04.2015 року (а.с 99-100);

- ваговий дозатор спагеті в пакет у кількості 1 шт. за ціною 457 961,04 грн. з ПДВ та пакувальний автомат в пакет у кількості 1 шт. за ціною 97 9245,08 грн. з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною №22/06/16-1 від 22.04.2016 року, у графі "Документи з вантажем" якої вказано видаткові накладні №№0000426, 0000436 від 22.06.2016 року (а.с 97-98).

Факт отримання обладнання покупцем не заперечується. Сума поставки згідно товаросупровідних документів становить 1 959 920,06 грн.

Первісний позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що обладнання було поставлено з порушенням обумовлених договором строків і всупереч вимогам договору не введено в експлуатацію, оскільки пусконалагоджувальні роботи постачальником не виконані. На підтвердження непрацездатного стану обладнання покупцем надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-332 від 30.11.2016 року за результатами експертизи, завданням якої було визначення технічного стану горизонтально-пакувального автомата "G300" та дозатора вагового двоканального RIF-Long Pasta, зовнішнім оглядом, та визначення причин виходу з ладу на підставі наданих документів (а.с. 18-19).

У зв'язку з простроченням постачальником виконання зобов'язання щодо запуску обладнання в експлуатацію та закінченням 01.12.2015 року дії договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" у листі від 01.12.2016 року за вих. №161, посилаюсь на приписи статті 220 Господарського кодексу України та частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, повідомило про відмову від прийняття простроченого виконання за договором (а.с. 20).

З огляду на припинення в односторонньому порядку зобов'язань за договором, первісний позивач, керуючись приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" 830 000,00 грн. часткової оплати вартості поставленого за договором обладнання та 380 278,35 грн. збитків у вигляді витрат на оплату ручної праці за період з 19.03.2015 року по 05.12.2016 року, (якою було замінено автоматизований процес фасування та пакування продукції, внаслідок порушення постачальником договірних зобов'язань по виготовленню, поставці та проведенню пусконалагоджувальних робіт фасувально-пакетного обладнання), проти чого заперечує постачальник, що і є причиною виникнення первісного позову.

Причиною виникнення спору за зустрічним позовом є неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" зобовязань за договором №141 від 24.10.2014 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів і правочинів (частина 2 статті 509, пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статей 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Строк дії договору встановлений сторонами до 01.12.2015 року, проте строк дії договору не є терміном дії зобов'язання, тому є правильним висновок місцевого господарського суду про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно статті 599 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Матеріалами справи підтверджується порушення договірних зобов'язань як з боку постачальника, так і з боку покупця. Так, поставка продукції виконана з порушенням встановлених строків, здійснення платежів покупцем відбувалося з порушенням обумовленого договором графіку, а останнього етапу розрахунків, передбаченого договором у строк до 01.11.2015 року, взагалі проведено не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" стверджує про відсутність підстав для утримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" спірних грошових коштів у зв'язку з закінчення строку дії договору та відмовою від прийняття простроченого первісним відповідачем виконання зобов'язання.

Між тим, матеріалами справи підтверджується взаємне продовження виконання сторонами зобов'язань за договором, що підтверджується, зокрема, поставкою на адресу покупця і прийняття останнім вагового дозатора спагеті в пакет та пакувального автомату в пакет - 22.06.2016 року, тобто після закінчення дії договору встановленого пунктом 9.2 договору, а також здійсненням двосторонньою комісією у складі представників сторін випробувань фасувального комплексу у складі вагового дозатора спагеті та пакувального автомату, що підтверджується протоколом від 18.05.2016 року за підписами членів комісії (а.с. 109), складанням сторонами акту виконаних робіт по налаштуванню вагового дозатора спагеті "Long Pastа" (а.с. 110-112).

Відповідно до частини 1 статті 620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Матеріали справи не містять доказів звернення покупця протягом терміну дії договору з вимогою до постачальника про передання йому залишку обладнання та здійснення випробування цього обладнання, тобто про виконання обов'язку в натурі. Так само матеріали справи не містять і доказів відмови покупця від прийняття виконання від постачальника, заявленої до 01.12.2015 року.

Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 622 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 Цивільного кодексу України), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Таким чином, відмова кредитора від прийняття простроченого виконання припиняє зобов'язання, оскільки припинення зобов'язання в силу відмови кредитора від прийняття простроченого виконання тягне і припинення зустрічного зобов'язання сторони, яка відмовилася від прийняття виконання. Проте, у випадку, коли сторона, яка відмовилася від прийняття виконання, своє зобов'язання виконала раніше, наступають наслідки, передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Умовами пункту 3.2 договору передбачено, що поставка вважається виконаною в момент завантаження обладнання у транспортний засіб, наданий покупцем.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" не відмовилося від виконання зобов'язання постачальником, здійсненного з простроченням та після закінчення строку дії договору, встановленого пунктом 9.2, а, навпаки, прийняв його, і поставлене обладнання з 15.04.2015 року (з моменту першої поставки) і до поточного моменту знаходиться в його розпорядженні, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності факту припинення зобов'язань між сторонами.

В той же час, втрата інтересу покупця у здійсненні пусконалагоджувальних робіт отриманого за договором обладнання не є підставою для повернення добровільно сплачених ним грошових коштів у рахунок оплати цього обладнання.

Приписами статті 678 Цивільного кодексу України покупцю, якому переданий товар неналежної якості, надано право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

За умовами пункту 10.7 договору, якщо постачальник на вимогу покупця негайно не усуне заявлені дефекти, покупець має право усунути їх самостійно за рахунок постачальника без шкоди для своїх прав по гарантії, причому постачальник зобов'язаний оплатити ремонт в сумі нормальних фактичних витрат.

Дрібні недоліки, що не терплять зволікання і не потребують участі постачальника в їх усуненні, виправляються покупцем із віднесенням на постачальника нормальних фактичних витрат (пункт 10.8 договору).

Якщо дефекти не підлягають усуненню, покупець має право вимагати відповідного зменшення ціни (пункт 10.9 договору).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" своїми правами, передбаченими умовами договору та чинним цивільним законодавством, стосовно поставки йому товару неналежної якості не скористався, а одностороння відмова від договору його умовами не передбачена.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. На сторони покладено обов'язок доведення тих обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначено у висновку Вінницької торгово-промислової палати №В-332 від 30.11.2016 року, експертизу було проведено шляхом зовнішнього огляду лише щодо визначення технічного стану горизонтально-пакувального автомата та дозатора вагового, тоді як обладнання, що було поставлено за договором, включає в себе ще 2 найменування, а саме: конвеєр ковшовий та пристрій повороту продукту на 90 градусів. Отже, даний висновок не може фіксувати непрацездатного стану обладнання, поставленого за договором, оскільки не охоплює дослідженням усіх його складових.

У висновку зазначено, що замовником для експертизи були надані, у тому числі, наступні документи: - акт пусконалагоджувальних робіт, затверджений головним інженером 08.08.2016 року; - акт приймання-здачі виконаних робіт (додаток №2 до договору №141 від 24.10.2014 року); - акт виконаних робіт по налаштуванню вагового дозатора спагеті "Long Pastа"; - таблиці показників маси продукту під час налагоджування дозатора від 11.08.2016 року та 23.08.2016 року; - протокол випробувань фасувального комплексу у складі вагового дозатора спагеті та пакувального автомату від 18.05.2016 року. Наведений перелік документів спростовує твердження первісного позивача стосовно невиконання пусконалагоджувальних робіт обладнання.

У висновку за результатами зовнішнього огляду експертом встановлено, що фасувальний комплекс в складі горизонтально-пакувального автомата "G300" та дозатора вагового двоканального RIF-Long Pasta має дефекти виробничого характеру: під час відсікання грубої дози відбувається ломка спагеті, частинки спагеті попадають в зварювальний шов пакета, що призводить до браку шва; вага пакетів з спагеті має розбіжність до 3%, замість 2%. Перелік наведених дефектів викликає сумніви щодо можливості їх встановлення зовнішнім оглядом, а, отже, й щодо висновків про характер дефектів, зроблених за результатами експертизи.

Крім того, у додатковому аркуші до експертного висновку (а.с. 19) зазначено, що усунення виявлених недоліків (дефектів) повинно бути проведено згідно пункту 10.3 розділу 10 "Гарантії" договору виготовлення та поставки комплекту фасувально-пакувального обладнання №141 від 24.10.2014 року та додатку №1 "Технічне завдання" за рахунок продавця - виробника обладнання.

Доказів звернення до постачальника з вимогою про гарантійне усунення недоліків обладнання Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" не надано, як не заявлено і конкретного переліку дефектів та вартості їх усунення, не надано відомостей щодо неможливості самостійного усунення цих дефектів із наступним віднесенням витрат на постачальника.

Місцевий господарський суд зазначив, що надані до матеріалів справи листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" від 17.10.2016 року (а.с. 29), від 23.10.2016 року (а.с. 30) та від 01.12.2016 року (а.с. 20) не можуть бути належними доказами в розумінні статті 34 Господарського кодексу України, оскільки, по-перше, не містять інформації щодо їх адресата, по-друге, первісним позивачем не надано доказів направлення цих листів відповідачу за первісним позовом та їх отримання останнім.

14.06.2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" надійшло (поштою) клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" листа про відмову від виконання від 01.12.2016 року.

Відповідно до частини 2 статті 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Між тим, відмову від прийняття простроченого виконання (лист від 01.12.2016 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" після фактичного прийняття товару, проведення випробувань, проведення робіт по налаштуванню, тощо.

Крім того, вказаний лист направлений не на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" (лист направлено на адресу: "49000, м. Дніпро, вул. Передова, 779а", юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" є: "52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Совхозна, 54").

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або інтереси якого порушено. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б в разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, у відповідності до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у завданні шкоди, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 20.12.2010 року у справі № 06/113-38, від 04.07.2011 року у справі № 51/250.

З наведеного вбачається, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом 380 278,35 грн. заробітної плати, сплаченої семи робітникам-пакувальникам за період з 19.03.2015 року по 05.12.2016 року, між тим довідка №57 від 27.12.2016 року про загальну суму витрат на заробітку плату та витрат на сплату податків у сумі 380 278,35 грн. не є належним доказом понесення таких витрат.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край", заявляючи вимоги про відшкодування збитків, не довів повного складу цивільного правопорушення у діях первісного відповідача, необхідного для застосування такої міри відповідальності.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта щодо незастосування місцевим господарським судом приписів частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 220 Господарського кодексу України з таких підстав.

Так, за змістом частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Між тим, матеріалами справи підтверджується, що покупець (первісний позивач) не відмовився від прийняття простроченого виконання зобовязання постачальником щодо прийняття простроченого обладнання, а прийняв та здійснив дії щодо проведення запуску цього обладнання, виявив недоліки в роботі обладнання, однак не заявив про їх усунення постачальникові.

Таким чином, місцевим господарським судом надано правильну оцінку обставинам справи та застосовані норми права.

За викладеного апеляційний господарський суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Джерело" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" прийняло комплект фасувально-пакувального обладнання узгодженою договором вартістю 1 203 260,00 грн. Покупець оплатив вартість прийнятого ним обладнання лише частково - в сумі 830 000,00 грн. У зв'язку з чим, заборгованість покупця перед постачальником становить 373 260,00 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Умовами договору передбачений порядок здійснення оплати обладнання, а саме шляхом сплати 13 платежів із визначенням строку сплати кожного платежу.

Позивачем за зустрічним позовом заявлена до стягнення заборгованість у сумі 373 260,00 грн. (з 10-го по 13 платіж).

З урахуванням умов пунктів 7.3.10, 7.3.11, 7.3.12, 7.3.13 договору строк здійснення оплати за обладнання у сумі 373 260,00 грн. є таким, що настав.

Доказів погашення заборгованості перед постачальником покупцем не надано.

За викладеного є правомірним висновок місцевого господарського суду про стягнення з покупця на користь постачальника заборгованості у розмірі 373 260,00 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 11.2 договору сторонами за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,05% від вартості обладнання за кожний день прострочки, але не більше 5% від загальної ціни даного договору.

Позивачем за зустрічним позовом нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період з 02.01.2015 року по 01.05.2016 року у сумі 18 663,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зустрічна позовна заява подана 08.02.2017 року, тому з урахуванням положень про позовну давність, про застосування якої зазначено відповідачем за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с. 115-166), пеня може бути заявлена за період з 09.02.2016 року по 01.05.2016 року (останній день нарахування пені за зустрічним позовом).

Апеляційний господарський суд погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, а також вважає правильним перерахунок пені, за яким розмір пені складає 6 690,29 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за зустрічним позовом нараховані та заявлені до стягнення інфляційні нарахування за загальний період з січня 2015 по лютий 2017 року у сумі 106 822,87 грн. та 3% річних у сумі 18 313,08 грн. (за загальний період з 10.06.2015 року по 07.02.2017 року).

Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобовязання, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 106 822,87 грн. та 3% річних у сумі 18 313,08 грн.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи первісного позивача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Край" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі №904/12547/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі №904/12547/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 07.07.2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко