Рішення № 67615185, 03.07.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4180/17 Головуючий 1 інст. Грищенко І.О.

Справа № 638/1058/15-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: договірні

Р ІШ Е НН Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» липня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Каюкова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про припинення правовідносин за договорами,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2.

В обґрунтування свого позову посилався на те, що 07 вересня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11035632000, відповідно до якого ОСОБА_2 зобовязалася повернути кредит у термін встановлений графіком погашення кредиту, тобто до 10 серпня 2011 року.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 07 вересня 2006 року між банком та ним укладено договір поруки № 39618 та договір іпотеки № б/н, предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 7754 та 08 вересня 2006 року нотаріусом накладено заборону на відчуження цієї квартири, яка належить йому на праві приватної власності.

12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого до товариства перейшло право вимоги за договорами.

Зазначив, що Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», скориставшись своїм правом вимагати повного дострокового повернення частини грошових коштів, що залишилися, 09 червня 2010 року звернувся до суду з позовом про стягнення суми за кредитним договором.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 січня 2011 року позовну заяву банка повернуто позивачу.

Вважав, що банк звернувшись до суду з вимогою про повне дострокове погашення кредиту, тим самим змінив строк виконання зобовязання, тобто позовна давність за кредитним договором та договором іпотеки почала свій перебіг з 15 січня 2011 року, а тому останнім днем предявлення за будь-якими зобовязаннями, які встановлюються кредитним договором, є 15 січня 2014 року. Зі спливом позовної давності боржник має право не виконувати вимоги кредитора, тож зобовязання перестає існувати, а отже воно є припиненим.

Вказав, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобовязань боржника за кредитним договором.

Предявивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, кредитор змінив строк виконання основного зобовязання та міг предявити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, тож порука припинення з 15 липня 2011 року.

Вказав, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, встановлено, що у сторін іпотечного договору, у нього та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» право на позасудове накладення стягнення на предмет іпотеки виникає на підставі окремого договору, який між ним та Товариством з обмеженою віповідальінстю «Кей-Колект» не укладався. За таких обставин у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_4 були відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації прав на квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», відповідно у товариства відсутні правові підстави для звернення стягнення на зазначену квартиру у позасудовому порядку.

Зазначив, що квартира за договором іпотеки підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та не може примусово стягнута.

Просив визнати припиненим договір про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» з 15 січня 2014 року; визнати припиненим договір поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року, укладений між ним та АКІБ «УкрСиббанк» з 15 липня 2011 року; визнати припиненим договір іпотеки без номеру від 07 вересня 2006 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 7754, який укладений між ним та АКІБ «УкрСиббанк»; зняти заборону на відчуження, накладену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в звязку з укладенням договору іпотеки без номера від 07 вересня 2006 року, квартири за адресою: АДРЕСА_3 та вилучити вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; всі судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, всі судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги. При цьому зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договір іпотеки має похідний характер від основного зобовязання, а стороною іпотечного договору є він та саме на підставі кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» перереєстрував на себе право власності на його квартиру, чим безумовно порушив його права, тож виконання кредитного договору, за яким сплив строк позовної давності порушує саме його права, а не боржника ОСОБА_2; що висновок суду першої інстанції про вручення йому повідомлення про зміну кредитора не ґрунтується на належних та допустимих доказах, оскільки матеріали справи містять лише текст повідомлення та немає жодних доказів його відправлення та отримання.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду змінити.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання припиненим договору про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» з 15 січня 2014 року, визнання припиненим договору іпотеки без номеру від 07 вересня 2006 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 7754, який укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк»; зняття заборону на відчуження, накладену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в звязку з укладенням договору іпотеки без номера від 07 вересня 2006 року, квартири за адресою: АДРЕСА_3 та вилучення вказаного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що підстав для припинення зобовязань, передбачених главою 50 ЦК України та частиною 3 статті 3 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року не вбачається.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання припиненим договору поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», суд першої інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду з позовом до поручителя відповідно до вимог статті 559 ЦК України.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (нова редакція), погодженого Національним Банком України від 09 червня 2015 року, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи проведено 08 липня 2015 року, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» є правонаступником Комерційного інноваційного банку «Харківінкомбанк», заснованого 04 травня 1990 року зборами засновників, зареєстрованого Держбанком СРСР 18 червня 1990 року і перереєстрованого у Національному Банку України 28 жовтня 1991 року (реєстраційний номер 57). Згідно з рішенням Установчої конференції 21 жовтня 1991 року (протокол № 4) Комерційний інноваційний банк «Харківінкомбанк» перереєстровано у закрите акціонерне товариство. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 18 червня 1992 року (протокол № 2) змінено найменування банку на Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк».

Рішенням загальних зборів акціонерів 25 серпня 1993 року (протокол № 4) змінено організаційну форму банку на відкрите акціонерне товариство. Рішенням загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у звязку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року із змінами та доповненнями змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».

Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк», зареєстрованому Національним Банком України 28 жовтня 1991 року за номером № 57 надана банківська ліцензія № 751 від 24 грудня 2001 року на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року із змінами та доповненнями.

Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» наданий дозвіл № 75-2 від 19 листопада 2002 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року із змінами та доповненнями.

В додатку до дозволу Національного Банку України від 19 листопада 2002 року № 75-2 зазначається перелік операцій, які має право здійснювати АКІБ «УкрСиббанк», в тому числі неторговельні операції з валютними цінностями.

07 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11035632000.

Із пунктів 1.1., 1.2. розділу 1 договору про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року вбачається, що банк зобовязується надати позичальнику, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 75000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Надання кредиту здійснюється в наступний термін: 07 вересня 2006 року позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 07 вересня 2016 року.

Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 договору про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року у забезпечення виконання зобовязань позичальника за даним договором банком приймається: порука, згідно договору поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року та договір застави нерухомого майна, згідно договору іпотеки б/н від 07 вересня 2006 року.

Додатком до договору про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року є графік погашення кредиту, відповідно до якого позичальник повинен здійснити 61 платіж, 60 платіж 10 серпня 2011 року, в цю дату максимально допустима заборгованість за кредитом - 1250,00 доларів США, 61 платіж 07 вересня 2016 року, в цю дату максимально допустима заборгованість за кредитом - 0,00 доларів США.

07 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 39618.

За підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1 договору поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за виконання позичальником всіх його зобовязань перед кредитором в повному обсязі, що виникають із кредитного договору № 11035632000 від 07 вересня 2006 року, як існуючих на момент укладення цього договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому. Поручителю відомі всі умови вищезазначеного кредитного договору, укладеного між кредитором та позичальником, в тому числі: предмет договору надання кредитних коштів на засадах своєчасного їх повернення та сплати за користування кредитними коштами; сума договору 75000,00 доларів США, що на день укладання договору дорівнює еквіваленту 378750,00 грн. за курсом Національного Банку України, термін повернення кредиту 07 вересня 2016 року, відсоткова ставка 11,3 %.

За підпунктами 3.2. пункту 3 договору поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року порука припиняється з припиненням всіх зобовязань позичальника за вищевказаним кредитним договором.

За підпунктами 6.2. пункту 6 договору поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року сторони притримуються стандартних умов строку позовної давності.

07 вересня 2006 року між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 7754.

За підпунктами 1.1., 1.2., 1.4. пункту 1 договору іпотеки від 07 вересня 2006 року іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно квартиру за адресою: АДРЕСА_4. За домовленістю сторін вартість предмета іпотеки на дату укладання договору складає 511969,00 грн. Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобовязань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року, а саме: зобовязання по поверненню кредитних коштів в розмірі 75000,00 доларів США в термін до 07 вересня 2016 року, сплати процентів в розмірі 11,3 % річних, сплати неустойки.

21 квітня 2009 року за № 134-140-203 на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення вимога АКІБ «УкрСиббанк» про наявність простроченої заборгованості та зобовязано ОСОБА_1 на виконання умов договору поруки протягом 30 днів з моменту направлення йому цього повідомлення погасити її. При цьому зазначено, що у випадку непогашення у встановлений строк заборгованості, АКІБ «УкрСиббанк» відповідно до чинного законодавства буде ініціювати звернення стягнення на майно, що було передано в заставу.

12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (фактор) укладено договір факторингу № 1.

За підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1 договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року клієнт зобовязується передати у власність фактору, а фактор прийняти право вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Обсяг (сума) прав вимоги станом на дату укладання цього договору визначений у додатку 1 до цього договору.

Підпунктами 1.4., 1.5. пункту 1 договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року передбачено, що одночасно з відступленням права вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення. Передання прав клієнта за договорами забезпечення, що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається сторонами одночасно з укладанням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню.

В додатку 1 до договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року під номерами 475, 477, 491 зазначається боржник ОСОБА_2

Між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (цесіонарій) укладений договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 5207-5208.

За підпунктами 1.1. пункту 1 договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року у звязку з укладанням між цедентом та цесіонарієм договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку 1 до цього договору.

В додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року під № 475 зазначений застоводавець ОСОБА_1 № кредитного договору 11035632000; під № 477 зазначений застоводавець ОСОБА_1 № кредитного договору 11035730000; під № 491 зазначений застоводавець ОСОБА_1 № кредитного договору 11038479000.

На адресу ОСОБА_1 за № 12-22/26985 від 15 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» надіслав повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором або договором про відкриття та використання картрахунку. В даному повідомленні зазначається, що були відступлені права вимоги заборгованості за кредитними договорами № 11035632000 від 07 вересня 2006 року та № 11035730000 від 05 вересня 2006 року, що були укладені між ОСОБА_2 та банком. Права вимоги за кредитними договорами відступлені банком Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

На адресу ОСОБА_1 за № 12-22/26984 від 15 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» надіслав повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором або договором про відкриття та використання картрахунку. В даному повідомленні зазначається, що були відступлені права вимоги заборгованості за кредитними договорами № 11035632000 від 07 вересня 2006 року та № 11035730000 від 05 вересня 2006 року, № 11038479000 від 11 вересня 2006 року, що були укладені між ОСОБА_2 та банком. Права вимоги за кредитними договорами відступлені банком Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

ТОВ «Кей-Колект» на адресу ОСОБА_2 за вих. № 135-13658 від 01 липня 2014 року надіслав лист-вимогу, в якому вимагав погасити заборгованість за кредитним договором № 11038479000 від 11 вересня 2006 року, яка станом на 01 грудня 2013 року склала 103546,27 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 1224227,55 грн., що підтверджується списком згрупованих рекомендованих листів з повідомленням про вручення під № 232, відправлених 12 липня 2014 року.

Посилання ОСОБА_1 на те, що оскільки Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» вже зверталось до суду з позовом про стягнення суми за кредитним договором і ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 січня 2011 року позовну заяву банка повернуто позивачу, а позовна давність за кредитним договором та договором іпотеки почала свій перебіг з 15 січня 2011 року, останнім днем предявлення за будь-якими зобовязаннями, які встановлюються кредитним договором, є 15 січня 2014 року, тому зобовязання є припиненими, є безпідставними.

Главою 50 ЦК України передбачено підстави припинення зобовязання.

За змістом частин 1, 2, 4 статті 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобовязань на певних підставах не допускається.

ЦК України визначені наступні підстави припинення зобовязання: припинення зобовязання виконанням (стаття 599 ЦК України); припинення зобовязання переданням відступного (стаття 600 ЦК України); припинення зобовязання зарахуванням (стаття 601 ЦК України); припинення зобовязання за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України); припинення зобовязання прощенням боргу (стаття 605 ЦК України); припинення зобовязання поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України); припинення зобовязання неможливістю його виконання (стаття 607 ЦК України); припинення зобовязання смертю фізичної особи (стаття 608 ЦК України); припинення зобовязання ліквідацією юридичної особи (стаття 609 ЦК України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11035632000 з кінцевим терміном повернення кредиту до 07 вересня 2016 року.

З метою забезпечення зобовязання 07 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено договори поруки та іпотеки.

12 грудня 2011 року між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» укладено договір факторингу № 1.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать про те, що заборгованість за кредитним договором не погашено.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Оскільки заборгованість за кредитним договором не погашено, основне зобовязання не припинено, тому підстав і для припинення договору іпотеки не вбачається.

Ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання припиненим договору про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» з 15 січня 2014 року, суд першої інстанції, крім викладеного вище, правильно зазначив, що оскільки ОСОБА_1 не був стороною договору про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року, доказів того, що ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 звертатися до суду від її імені суду не надано, вимоги позивача про визнання припиненим зобовязання, яке виникло з договору про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» не підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання припиненим договору іпотеки без номеру від 07 вересня 2006 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 7754, який укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк»; зняття заборони на відчуження, накладеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в звязку з укладенням договору іпотеки без номера від 07 вересня 2006 року, квартири за адресою: АДРЕСА_3 та вилучення вказаного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки основне зобовязання не припинено, не може бути припинено і зобовязання, яке виникло з договору іпотеки.

Сплив загальної позовної давності, про яку вказує ОСОБА_1 в своїй позовній заяві, є підставою відповідно до статті 267 ЦК України для відмови у позові, а не підставою для припинення зобовязань, якщо клопотання про його застосування заявлено стороною у спорі.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1, який не є стороною за кредитним договором, звернувся з позовом про припинення зобовязань, які виникли за кредитним договором та похідним від нього іпотечним договором.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, тому вимоги, які не розглядалися в суді першої інстанції не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою забезпечення кредитного договору 07 вересня 2006 року між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 39618.

Частиною 1 статті 553 ЦК України передбачено що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобовязання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобовязання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобовязальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобовязання боржника, і кредитором боржника.

Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Правові позиції Верховного Суду України, викладені в справах № № 6-6цс14, 6-53цс14, 6-128цс14, 6-2662цс15, 6-2875цс15 підтверджують, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

За підпунктами 3.2. пункту 3 договору поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року порука припиняється з припиненням всіх зобовязань позичальника по вищевказаному кредитному договору.

За пунктом 1.2. розділу 1 договору про надання споживчого кредиту № 11035632000 від 07 вересня 2006 року позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 07 вересня 2016 року.

Таким чином, як вбачається з договору поруки в ньому не зазначено строк його виконання.

Пунктом 1.5 договору поруки встановлено право банку звертатися з самостійною вимогою до поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи повідомленням вимогою від 21 квітня 2009 року, яка була направлена банком ОСОБА_1, як іпотекодавцю та поручителю, встановлено 30 днів для сплати простроченої заборгованості з моменту направлення йому цього повідомлення та зазначено, що у випадку непогашення у встановлений строк заборгованості, банк відповідно до чинного законодавства буде ініціювати звернення стягнення на майно, що передано в заставу.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлення вимогу не виконав, а банк у шестимісячний строк після спливу 30 днів за захистом своїх прав до суду з позовом до ОСОБА_1 як поручителя не звернувся.

Ухвалюючи рішення в цій частині, суд першої інстанції не повно зясувавши обставини справи в цій частині, дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.

За таких обставин рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2.ст.314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року змінити, скасувавши його в частині відмови у визнанні припиненим договору поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк».

Позов ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.

Договір поруки № 39618 від 07 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» визнати припиненим.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії