Рішення № 6761461, 08.09.2009, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-923/2009 р.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2009 року Хортицький районний суд м. Запорожжя

у складі: головуючого судді - Громова І.Б.

при секретарі - Рибаковій М.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1, адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ЖБК № 266 „Запоріжсталь-22” до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за технічне обслуговування і комунальні платежі, -

ВСТАНОВИВ:

ЖБК № 266 „Запоріжсталь-22” звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за технічне обслуговування і комунальні платежі в розмірі 5302 грн. 21 коп.; уточнив позовні вимоги позивач прости стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за технічне обслуговування і комунальні платежі в розмірі 6723 грн. 06 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом не згодні.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться у будинку ЖБК №266 „Запоріжсталь-22” ; власником квартири є ОСОБА_4, в якості членів родини в квартирі зареєстровані його жінка – ОСОБА_5 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст.322, 382 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Статтею 20 ч.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 (з відповідними змінами та доповненнями) передбачений обов’язок власника квартири (споживача) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих та нежилих приміщеннях, будинках, спорудах відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

ОСОБА_4 з вересня 2002 року є власником квартири АДРЕСА_1. За договором купівлі-продажу квартири покупець ОСОБА_4 (п.10 Договору) зобов’язався здійснювати за свій рахунок утримання і ремонт квартири, а також брати участь відповідно до займаної площі у витратах, пов’язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом усього будинку, а також скласти відповідний договір на участь у витратах при користуванні будинком і прибудинковою територією.

Договір на надання житлово-комунальних послуг сторонами не укладався. На порушення вимог житлового законодавства відповідачі витрати по експлуатації будинку, ремонту будинку і комунальним послугам не сплачують в повному обсязі, тому за період з 01 січня 2003 р. по 01 липня 2009 р. утворилась заборгованість в розмірі 6723 грн. 06 коп., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем. Суд не приймає до уваги розрахунок відповідача оскільки він не відображає дійсну суму заборгованості і взагалі є незрозумілим.

Відповідно до ст. 145 ЖК України, повнолітні члени сім’ї члена кооперативу зобов’язані брати участь в оплаті витрат по експлуатації і ремонту будинку та квартири у солідарному порядку з членом ЖБК.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Суду були надані копії квитанцій про сплату відповідачем у різні роки та місяці комунальні послуги. Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненнями особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Позивач вважає, що відповідачі проводили часткові оплати з 01.01.2003 р. по 01.07.2009 р., тим самим визнаючи борг. Суд вважає, що відповідач перервав перебіг позовної давності.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача варто стягнути на користь позивача вартість витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та державного мита в державний бюджет в розмірі 67 грн. 23 коп.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 209, 212-218 ,226 ЦПК України, ст. ст. 257, 264, 322, 382 ЦК України, ст. 145,149 ЖК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з: ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ЖБК № 266 „Запоріжсталь-22” на р/р 26009318041490 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 20510482, МФО 313010 заборгованість за технічне обслуговування та комунальні послуги в сумі 6723 ( шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 06 коп .

Стягнути з: ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ЖБК № 266 „Запоріжсталь-22” на р/р 26009318041490 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 20510482, МФО 313010 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. – по 15 грн. з кожного.

Стягнути з: ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Хортицького місцевого бюджету судові витрати в сумі 67 грн. 23 коп. – по 33 грн. 62 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 – денний строк з дня оголошення рішення, поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: І.Б. Громов