Ухвала суду № 676136, 15.05.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.07 р. № 28/310-А

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Гриньковський С.П. – предст.;

від відповідача-1 - Ковалик В.В. – предст.;

від відповідача-2 - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПА у м.Києві

на постанову Господарського суду м.Києва від 01.12.2006

у справі № 28/310-А

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Синапс-2000"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва

третя особа відповідача ДПА у м.Києві

третя особа позивача

про визнання протиправним та скасування рішення

20.03.2007р., 03.04.2007р., 24.04.2007р. в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 01.12.2006р. у справі № 28/310-А позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 00000542/2302/0 від 22.06.2006р; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Синапс-2000” 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову, якою в позові відмовити з підстав порушення норм матеріального права, зокрема, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме судом безпідставно підтверджено правомірність формування податкового кредиту за відсутності первинних документів.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції третя особа звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову, якою в позові відмовити з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права. Апелянт зазначає, що судом порушено підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Крім того, судом помилково визнано доказаними обставини, що були встановлені в рішенні господарського суду у справі № 33/98-29/64.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2007р. склад судової колегії змінено. Розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя – Сотніков С.В., судді – Дзюбко П.О., Пантелієнко В.О.

Представник третьої особи 15.05.2007р. в судове засідання не з’явився, про місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Враховуючи те, що в матеріалах справи міститься достатньо належних та допустимих доказів, що мають значення для справи, колегія вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Спірним податковим повідомлення-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №00000542/2302/0 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додані вартість в розмірі 47681 грн., в тому числі: 31787 грн. – основний платіж, 15894 грн. - штрафні санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі Акта від 06.06.2006р. № 26/35-40/30677403, складеного за результатами перевірки позивача з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за серпень 2003 року, пов’язаного з податковою накладною ТОВ “Т.Д. Белла” № 913 від 20.08.03 року.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме у періоді, який перевірявся, позивач фактично не отримував від ТОВ "Т.Д. Белла" товарів відповідно до номенклатури та кількості вказаних в податковій накладній № 913 від 20.08.03 року, а отже безпідставно віднесено до податкового кредиту в серпні 2003 року суму 31787, 34 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 31787 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2003 році позивач мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю “Т.Д. Белла” на підставі договору 137/2003 від 04.06.03 року та договору № КО97/2003 від 10.08.03 року.

За результатами фінансово-господарської діяльності позивач 20.08.03 року отримав від ТОВ “Т.Д. Белла” податкову накладну № 913, на підставі якої включив до складу податкового кредиту за серпень 2003 року податок на додану вартість в сумі 31734,34 грн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, питання правильності нарахування позивачем податку на додану вартість за серпень 2003 року під час фінансово-господарських операцій з ТОВ "Т.Д. Белла" вже було предметом податкової перевірки, за результатами якої 08.01.04 року складено Акт № 2/26-52/4/30677403 про результати позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України при оприбуткуванні товарів, придбаних у ТОВ "Т.Д. Белла" за період з 01.01.03 року по 30.11.03 року. Під час перевірки досліджувалась податкова накладна № 913 від 20.08.03 року.

В зазначеному акті перевірки зроблено висновок про заниження податку на додану вартість за серпень 2003 року на суму 68083 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.04.05 року у справі №33/98-29/64 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Синапс-2000” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2006р., встановлено, що висновки викладені в акті перевірки № 2/26-52/4/30677403 щодо порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині заниження ПДВ в червні 2003 року на суму 316269 грн., в серпні 2003 року на суму 68083 грн., в листопаді 2003 року на суму 22 461 грн. є таким, що не відповідають матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення прийняте на його підставі № 0000032610/0 підлягає визнанню недійсним.

У зазначеному рішенні суду досліджувалась податкова накладна № 913 від 20.08.2003р. та надано юридичну оцінку правильності віднесення сум податку за вказаною накладною до податкового кредиту. Крім того, судом встановлено, що під час включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту та на момент проведення перевірки органами державної податкової служби сума податкового кредиту була підтверджена відповідними податковими накладними та фактом перерахування коштів, а також документами визначеними законом.

Відповідно до ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, доводи третьої особи про те, що судом першої інстанції безпідставно визнано доказаними обставини, що були встановлені в рішенні господарського суду у справі № 33/98-29/64, колегією суддів визнаються помилковими та безпідставними.

За таких обставин, доводи викладені відповідачем та третьої особи в апеляційних скаргах про порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, на думку колегії суддів є необґрунтованими.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 00000542/2302/0 від 22.06.2006р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Синапс-2000” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47681,0 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтами не надано судам першої та апеляційної інстанції беззаперечних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення, в той же час позивачем повно доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 01.12.2006р. у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 209 Кодексу адміністративного судочинства України Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2006р. у справі № 28/310-А – без змін.

Матеріали справи № 28/310-А повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя

Судді