Постанова № 6761283, 29.10.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 жовтня 2009 р. № 31/178 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –суддіБорденюк Є.М.

суддів :Капацин Н.В. –(доповідача у справі),

Могил С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Долмарт-Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.06.2009

у справі № 31/178

господарського судуміста Києва

за позовомДочірнього підприємства "Долмарт-Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє"

простягнення 3 500 950,80 грн.

за участю представників від:

позивача Гуменюк А.Л. (довір. від 28.10.09р.)

Різник А.О. (довір. від 19.02.09р.)

відповідача Буйвол Д.І. (довір. від 29.10.08р.)

Андрощук О.М. (довір. від 29.10.08р.) В С Т А Н О В И В : Дочірнє підприємство "Долмарт-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє" боргу 3 500 950 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.08р. у справі № 31/178 задоволено позов Дочірнього підприємства “Долмарт Україна”, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сомельє” на користь Дочірнього підприємства “Долмарт-Україна” заборгованість у розмірі 3500950,80 грн., державне мито у розмірі 25 500 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.09р. у справі № 31/178 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє", скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.08р. у даній справі, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаною постановою, Дочірнє підприємство "Долмарт-Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.09р. у справі № 31/178, рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.09р. залишити без змін. Скарга мотивована тим, що ДП "Долмарт-Україна" за період з 21.12.06р. по 16.01.08р. поставило ТОВ "Сомельє" товар (алкогольні вироби) на загальну суму 5 327 713,85 грн. ТОВ "Сомельє" розрахувалось за товар частково. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. ДП "Долмарт-Україна" вказує на те, що відповідач повинен розрахуватися за поставлений позивачем товар незалежно від того поставлявся товар за договором чи по факту прийому-передачі товару, що оформлялося відповідними накладними.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № О-02995 від 15.05.07р., № Д-02838 від 10.05.07р., № Д-02799 від 08.05.07р. № О-02373 від 04.05.07р., № Д-02631 від 27.04.07р., № О-02372 від 17.04.07р., № О-02370 від 16.04.07р., № О-02260 від 12.04.07р., № О-02141 від 06.04.07р., № О-01991 від 02.04.07р. № О-01828 від 23.03.07р., № О-01566 від 14.03.07р., № О-00617 від 05.03.07р., № О-00610 від 01.03.07р., № Д-1216 від 27.01.07р., № Д-1109 від 24.02.07р., № О-00608 від 15.02.07р., № О-00607 від 12.02.07р., № О-00602 від 01.02.07р., № Д-009908 від 21.12.06р., № Д-06925 від 01.11.07р., № Д-03223 від 24.05.07р., № О-03279 від 25.05.07р., № О-03131 від 21.05.07р., № О-03050 від 17.05.07р. за період, починаючи з 21.12.06р. по 16.01.08р., Дочірнє підприємство "Долмарт-Україна" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Сомельє" товар на загальну суму 5335891,38 грн. В матеріалах справи містяться довіреності на отримання посадовою особою ТОВ "Сомельє" товарно-матеріальних цінностей, підписані директором ТОВ "Сомельє" та скріплені печаткою даного підприємства, з зазначенням прізвищ та паспортних даних осіб, яким довірено завіряти підписом факт отримання товарно-матеріальних цінностей у відповідності з товарно-транспортними накладними і/або накладними.

Дочірнє підприємство "Долмарт-Україна" 18.04.09р. звернулося до ТОВ "Сомельє" з вимогою про оплату вартості отриманого товару.

Як встановлено судом першої інстанції відповідач оплатив отриманий товар лише 1834940,58 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків з 01.01.06р. по 30.01.08р., підписаного головними бухгалтерами ТОВ "Сомельє" та ДП "Долмарт-Україна" та скріпленого печатками відповідних підприємств, заборгованість відповідача складає 3500950,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір поставки №3107 від 21.12.06р., відповідно до умов якого ТОВ "Долмарт-Україна" зобов’язалося поставити, а ТОВ "Сомельє" прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар в асортименті, кількості і за цінами, вказаними в накладних, які свідчать про передачу-прийом товару від Продавця до Покупця і являються невід"ємною частиною даного Договору.

Згідно пункту 1.1. Договору сукупність всіх сум, вказаних у накладних за поставлений товар є ціною Договору.

Пункт 3.3. Договору передбачає, що Постачальник поставляє товар Покупцю на умовах відстрочки платежу 75 календарних днів з моменту поставки товару.

У зв’язку з тим, що відповідач частково виконав зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 500 950,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказує на несвоєчасну та неналежну оплату відповідачем вартості отриманого товару. Судом прийнято до уваги Акт звірки взаєморозрахунків з 01.01.06р. по 30.01.08р. та зазначив, що акт є двохсторонній та підписаний представниками, як позивача так і відповідача, а підписи відповідальних представників засвідчено діючими печатками юридичних осіб.

При цьому, Господарський суд міста Києва вказав на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сомельє" норм статей 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

З таким висновком Господарського суду міста Києва не погодився Київський апеляційний господарський суд.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.09р. у справі № 31/178 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.08р. у даній справі, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова ґрунтується на тому, що позивачем не доведено, що ним було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 5335891,38 грн. саме за договором поставки №3107 від 21.12.06р. З наданих документів не вбачається, що саме за даним договором відповідач отримав спиртні напої на вказану суму. Докази поставки товару за договором №3107 надані лише на суму 825000,00грн., однак в той же час, позивач вказує, що відповідач за цим договором сплатив 1834940,58 грн., тобто не доведено факт заборгованості за цим зобов’язанням.

Відповідач, в свою чергу надав суду документацію з якої не вбачається, що ТОВ “Сомельє” у період з 27.02.07р. по 20.02.08р. отримувало від ДП “Долмарт-Україна” будь-які матеріальні цінності за договором №3107 від 21.12.06р.

В основу постанови апеляційної інстанції покладено висновок експерта № 497/1323 від 14.04.09р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому зазначено, що з наданих для дослідження видаткових накладних не вбачається за яким саме договором проведено відпуск товару, та через відсутність довіреностей, не можливо документально підтвердити здійснення господарських операцій по передачі товару від ДП “Долмарт-Україна” до ТОВ “Сомельє” та його вартість за договором № 3107 від 21.12.06р., за період з 21.12.06р. по 16.01.08р.

Крім того, не можливо підтвердити відображення в бухгалтерському та податковому обліках ДП “Долмарт Україна” фінансово-господарських операцій по відпуску товарів саме за договором № 3107 від 21.12.06р. в період з 21.12.06р. по 16.01.08р., оскільки в бухгалтерському та податковому обліках господарські операції по відпуску товарів підприємством “Долмарт-Україна” відображені на підставі видаткових та податкових накладних, в яких відсутні дані щодо номеру та дати складання договору, за яким ДП “Долмарт Україна” здійснено поставку товару ТОВ “Сомельє”. Також не можливо документально підтвердити проведення та оформлення господарських операцій з приймання матеріальних цінностей у складські приміщення ТОВ “Сомельє” за видатковими накладними за договором поставки № 3107 від 21.12.06р. в період з 21.12.06р. по 16.01.08р. та відображення в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ “Сомельє” в зазначений період фінансово-господарських операцій по отриманню товару на суму 5327713,85 грн., в тому числі, і за спірним договором тому, що в матеріалах справи відсутні документи ТОВ “Сомельє” (облікові регістри, прибуткові накладні, товарні звіти матеріально-відповідальних осіб, головні книги, видаткові та податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові декларації з ПДВ).

Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги Акт звірки взаєморозрахунків клієнта ДП “Долмарт-Україна”, за даними якого заборгованість ТОВ “Сомельє” перед ДП “Долмарт-Україна” складає 3500950,80грн., оскільки зазначений акт не відповідає своєму призначенню, оскільки містить дані тільки одного підприємства (ТОВ “Сомельє”).

З висновку експерта вбачається, що згідно наданих для дослідження видаткових накладних, картки клієнта ТОВ “Сомельє”, реєстрів документів відпуску товарів зі складу Постачальника підприємством “Долмарт-Україна” господарські операції по відвантаженню товару ТОВ “Сомельє” за період з 21.12.06р. по 16.01.08р. відображені на суму 5327713,85грн.

Також відповідно до наданих виписок банку ТОВ “Сомельє” документально підтверджується, що ТОВ “Сомельє” у період з 27.02.07р. по 20.02.08 перераховано на поточний рахунок ДП “Долмарт-Україна” грошові кошти на загальну суму 2048963,00грн. із призначенням платежу “оплата за алкогольні напої”.

Також із експертного висновку слідує, що у видаткових та податкових накладних Постачальника не заповнено графу “Підстава” для відпуску ТМЦ та в матеріалах справи відсутні довіреності на одержання цінностей, а тому неможливо встановити суму заборгованості, яка існувала у ТОВ “Сомельє” перед ДП “Долмарт-Україна” за договором поставки № 3107 від 21.12.06 на день пред’явлення позову до суду.

Суд апеляційної інстанції посилається на статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що позивачем не доведено те, що ним поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 5 335 891,38 грн. саме за договором поставки № 3107 від 21.12.06р. та не доведено факт заборгованості за даним договором.

Також суд апеляційної інстанції посилається на порушення Господарським судом міста Києва норм процесуального права, оскільки місцевий господарський суд залишив поза увагою відсутність представника відповідача в судових засіданнях 15.05.08р. та 19.05.08р., не вжив заходів для встановлення причин нез"явлення його до суду та розглянув справу з ухваленням рішення за відсутності представника відповідача, що є підставою для скасування рішення.

З даними висновками апеляційного суду судова колегія Вищого господарського суду України погоджується частково виходячи з наступного:

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та факти, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. В силу частини 2 статті 22 ГПК України сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина 2 статті 43 ГПК України), якими в силу статті 32 даного Кодексу є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розподіл обов’язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов’язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

          Згідно з частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

В висновках № 10316 від 07.10.08р. та № 497/1323 від 14.04.09р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначається, що ДП “Долмарт-Україна” на підставі видаткових накладних, наданих на дослідження відвантажено, а ТОВ "Сомелье" отримано товар на загальну суму 5 333 691,42 грн.

Згідно пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995, первинний документ –це письмове свідоцтво, що підтверджує господарську операцію. Господарські операції – це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів, а у відповідності до пункту 2.4 первинні документи для надання їм доказовості та юридичної сили повинні мати всі обов'язкові реквізити.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.95р. № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товар, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються продавцями або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

В матеріалах справи містяться довіреності видані ТОВ "Сомельє", підписані директором даного товариства Губенко Т.В. від 21.12.06р. на Губенко Т.В., довіреність від 29.05.07р., від 27.11.07р. на ім"я Полонської Н.В. на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно товарно-транспортних накладних і/або накладних.

Згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29.08.2005 довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996, видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Тобто довіреність не являється документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі товару.

Відпуск матеріальних цінностей без довіреності є порушенням ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення, але не являється запереченням факту передачі (поставки ) товарів.

Згідно пункту 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" довіреність не відноситься до розрахункових, платіжних і інших документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Враховуючи викладене колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку , що накладні додані до матеріалів справи та які досліджувалися Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз фіксують факт здійснення господарської операції по передачі товару від ДП “Долмарт-Україна” до ТОВ "Сомельє" за період 01.04.06р. по 16.01.08р. на загальну суму 5 333 691,42 грн. та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов’язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до висновку № 497/1323 від 14.04.09р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз згідно наданих виписок банку на поточний рахунок 26007012634001, відкритий ДП “Долмарт-Україна” в філії ВАТ КБ "Надра", МФО 320564, з поточного рахунку 26007013677001, відкритого ТОВ "Сомельє" в філії ВАТ КБ "Надра", МФО 320564, за період з 27.02.07р. по 20.02.08р., перераховано грошові кошти на загальну суму 2 048 963,00 грн.

Крім того, в даному висновку вказується, що ТОВ "Сомельє" повернуто товар ДП “Долмарт-Україна” на суму 5 977,57 грн., що підтверджується накладною № Д-00000001 від 01.01.08р. та розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 07812 від 01.12.07р., № 08074 від 10.12.07р., № 06491 від 01.10.07р. Відтак, ДП “Долмарт-Україна” поставлено товар на суму 5 327 713,85 грн. Згідно виписок банку, досліджених експертом, документально підтверджується, що ТОВ "Сомельє" у період з 27.02.07р. по 20.02.08р. перераховано на поточний рахунок ДП “Долмарт-Україна” грошові кошти на загальну суму 2 048 963,00 грн.

Акт звірки розрахунків, підписаний між сторонами, який прийнятий судом першої інстанції, складений за період з 01.01.06р. по 30.01.08р.

Судом першої інстанції, при прийнятті рішення, не враховані платежі ТОВ "Сомельє" в період з 30.01.08р. по 20.02.08р. та вартість повернутого товару ТОВ "Сомельє" на суму 5 977,57 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар згідно з матеріалами справи складає 3 278 750,85 грн., що також підтверджується висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 497/1323 від 14.04.09р..

Не ґрунтуються на нормах матеріального права висновки, викладені в постанові Київського апеляційного господарського суду щодо відсутності доказів поставки відповідачеві матеріальних цінностей за договором № 3107, оскільки матеріалами справи доведено отримання відповідачем від позивача товарів за накладними, які мають підписи керівників або належним чином уповноважених представників, скріплених печатками підприємств позивача і відповідача, податковими накладними, актом звірки розрахунків, складеним за період з 01.01.06р. по 30.01.08р. на підставі реєстру прибуткових та банківських виписок ТОВ "Сомельє".

В силу статті 692 Цивільного кодексу України обов'язок покупця оплатити отриманий товар виникає з моменту прийняття цього товару покупцем і це не ставиться у залежність від укладення чи неукладення договору, в договорі сторони можуть передбачити інші умови розрахунків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Судом апеляційної інстанції не надана належна оцінка нормам матеріального права, а тому оспорювана постанова підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять документальне обґрунтування позовних вимог, судом першої та апеляційної інстанції доведені обставини щодо поставки товарів позивачем і неоплати їх відповідачем, в зв'язку з чим приймається нове рішення по справі і позов Дочірнього підприємства “Долмарт-Україна” задовольняється частково, а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 3 278 750,85 грн., на відповідача покладаються судові витрати.

Вищий господарський суд України погоджується з постановою апеляційного суду в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.08р. по даній справі з підстав порушення норм процесуального права, встановлених пункт 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи не містять належних доказів повідомлення відповідача про дату і місце судового засідання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Долмарт-Україна" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 у справі № 31/178 в частині відмови в позові скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Дочірнього підприємства "Долмарт-Україна" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сомельє” (м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 34453654) на користь Дочірнього підприємства “Долмарт-Україна” (м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, корпус 20, код ЄДРПОУ 19349691) заборгованість у розмірі 3278 750,85 грн., державне мито у розмірі 25 500 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сомельє” (м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 34453654) на користь Дочірнього підприємства “Долмарт-Україна” (м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, корпус 20, код ЄДРПОУ 19349691) 12 750 грн. державного мита за подачу касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 у справі № 31/178 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                            Є.М. Борденюк

Судді                                                                                          Н.В. Капацин

С.К. Могил