Рішення № 67611615, 05.07.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8070/17

н/п 2/640/2296/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського Національного педагогічного університету імені ОСОБА_2, третя особа: Міністерство освіти і науки України, про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії з урахуванням інфляційних витрат у розмірі 43983,97 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона наказом №81-С від 10.08.2013 року була зарахована до українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на денну форму навчання, за рахунок коштів державного бюджету, поза конкурсом, на підставі ст.5 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», як особа, батько якої має стаж роботи у підземних умовах більше 15 років. Факт наявності підземного стажу роботи батька ОСОБА_3, більше 15 років надав позивачу право на отримання з вересня 2013 року соціальної стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Однак, навчальний заклад, всупереч вимогам законодавства, з липня 2014 року по грудень 2014 року виплачував позивачу тільки академічну стипендію за успішне навчання, значно меншу за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, а у червні 2014 року та з січня 2015 року по грудень 2016 року не виплачував стипендію взагалі. Просила суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість з виплати стипендії за період з червня 2014 року по грудень 2016 року включно, яку вона вірно визначила у своєму розрахунку до позову та інфляційні витрати в розмірі 43983,97 грн.

В судове засідання позивач не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про вищу освіту» від 23.05.1991р. № 1060-ХІІ, студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. № 345-VІ (ст. 5 в редакції Закону України від 05.07.2012р. № 5082-V1), шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що позивач дійсно була зарахована, на підставі наказу №81-С від 10.08.2013 року була зарахована до українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на денну форму навчання, за рахунок коштів державного бюджету, поза конкурсом, на підставі ст.5 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», як особа, батько якої має стаж роботи у підземних умовах більше 15 років.

Відповідно до довідки №124 від 23.05.2017 року, виданої Харківським національним педагогічним університетом ім. Г.С. Сковороди позивач є студентом 4 курсу денного відділення українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С. ОСОБА_2 на бюджетній формі навчання.

З огляду на те, що ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (в редакції від 05.07.2012р.), передбачено що особам, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи, не менш як 15 років, гарантовано виплату за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, то суд вважає дії відповідача щодо не нарахування стипендії саме в цьому розмірі є неправомірними.

Відповідно до ст. 8 Конституції України - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Таким чином, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. № 345-V1 має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004р. № 882 «Порядку призначення і виплати стипендії», а невнесення відповідних змін до Постанови КМУ після прийняття Закону України не є підставою для порушення прав позивача на отримання стипендії у розмірі, встановленому Законом.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, а з огляду на те, що на день винесення рішення редакція ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не змінена та не виключена із Закону, то позивач має право на призначення їй стипендії у розмірі, визначеному Законом, тобто у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд враховує, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності 06.09.2014 року Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року, а тому до них слід застосовувати положення Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Чинним Порядком призначення і виплати стипендії «Питання стипендіального забезпечення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 882 від 12.07.2004 року, окремо не передбачена виплата соціальних чи академічних стипендій особам, батьки яких є шахтарями та мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, у тому числі і у підвищеному розмірі. До цього нормативного акту неодноразово вносились зміни та доповнення, але у відповідність до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» він не приведений.

Закони України мають вищу юридичну силу і саме закон має застосовуватись в тому випадку, коли йому суперечить підзаконний нормативно-правовий акт.

Законами України «Про державний бюджет» зупинялась дія ряду інших законів або зазначалось, що видатки на виконання деяких законів визначаються Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету України, але Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» до цих переліків, передбачених прикінцевими положеннями законів про державний бюджет на відповідний рік, не входив, тобто його дія не зупинялась і Кабінету Міністрів України не делегувалось право визначати розміри передбачених ним видатків.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцеві бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.

Згідно довідок Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про доходи, які були долучені до матеріалів справи, ОСОБА_1 за період з 01.06.2014р. по 31.12.2014р. була нарахована стипендія у розмірі 4947,29 грн.; з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. стипендія не нараховувалась.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено у 2014 році прожитковий мінімум на місяць для працездатних осіб у розмірі 1218 гривень.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлено у 2015 році прожитковий мінімум на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2015 року у розмірі 1218 гривень, з 1 вересня у розмірі 1378 гривень.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлено у 2016 році прожитковий мінімум на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2016 року у розмірі 1378 гривень, з 1 травня у розмірі 1450 гривень, з 1 грудня у розмірі 1600 гривень.

Тобто, судом встановлено, що позивачу не було нараховано та виплачено стипендію, в розмірі, який передбачений ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зазначені дії призвели до утворення заборгованості по виплаті стипендії у розмірі, який визначений у розрахунку до позову, а саме 34754,71 грн.

Вказаний розрахунок в порядку ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України відповідачем не спростовано.

Згідно зі ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична… особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.

Тобто рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» передбачає, що реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена в залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевказане, твердження представника відповідача не заслуговують на увагу, так як відсутність бюджетного фінансування на ці видатки не може бути підставою для невиплати зазначених коштів.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по виплаті стипендії підлягають задоволенню у розмірі, який визначено у позові, оскільки суд погоджується з його розрахунком.

Крім того, статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індексація стипендії здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до статті 1 даного Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» № 1078 від 17.07.2003 року визначено, що базовим місяцем при обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації стипендії вважається місяць, в якому відбувається підвищення стипендії.

Відповідно до абз. 1, 2, 4, 5 п. 1.1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із абз. 1, 5, 6 п. 4 Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до абз. 1, 2, 3, 4 п. 5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену та невиплачену стипендію з червня 2014 року по грудень 2016 року включно в розмірі 34754,71 грн. та індексацію в розмірі 9229,26 грн.

Вказана позиція суду узгоджується із практикою, яка склалась у Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від 13.02.2017 року по справі №201/5692/16-ц).

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського Національного педагогічного університету імені ОСОБА_2, третя особа: Міністерство освіти і науки України, про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії - задовольнити.

Стягнути з Харківського Національного педагогічного університету імені ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 02125585) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, суму не нарахованої та не виплаченої соціальної стипендії за період з червня 2014 року по грудень 2016 року включно, з урахуванням інфляційних витрат, в сумі 43983 (сорок три тисячі девятсот вісімдесят три) грн. 97 коп.

Стягнути з Харківського Національного педагогічного університету імені ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 02125585) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В. Ніколаєнко