Постанова № 6760930, 14.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.09 11 год. 15 хв.          Справа №2а-1458/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

при секретарі - Мамедової Е.С.,

з участю:

позивача –Волинець Ю.В.. довіреність № 20/10 від02.09.2009 року, старший податковий інспектор,

відповідача – Галась Є.Р., довіреність від 08.01.2009 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом – Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь, 99014),дотовариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой» (пр-т. Героїв Сталінграду, 63, офіс 12, м. Севастополь, 99059), про надання дозволу на проведення перевірки.

19.08.2009 р. Державна податкова інспекція в Гагарінському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой» про надання позивачу дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України відповідачем за період з 3 кварталу 2008 р. по 2-й квартал 2009 р., доручити проведення перевірки працівниками позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20 серпня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1458/09/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20 серпня 2009 р. закінчено підготовче провадження у справі № 2а-1458/09/2770, справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 р. N 509-XII зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 509), ст. 8, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-IV зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 889).

Відповідач заперечував проти адміністративного позову, з тих підстав, що у позивача недостатньо підстав для проведення такої перевірки, та пояснив, що Постановою Кабінету міністрів України № 502 від 21.05.2009 р. «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 р.» введений мораторій на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 19.10.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд ,

ВСТАНОВИВ:

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення – ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що позапланові перевірки можуть здійснюватися за рішенням суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості.

Враховуючи суб’єктивний склад сторін, вимоги ст. 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір є справою адміністративної юрисдикції та повинен розглядатися Окружним адміністративним судом міста Севастополя.

Таким чином, позивач є суб’єктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з таким позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой» зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя 05.07.2006 р. (лист справи - 6) та взято на облік платників податків в ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя (ЄДРПОУ 34402741).

Відповідно до п.п «б» п. 19.2 ст. 19 Закону України № 889, особи які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов’язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону України № 889, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 зазначеного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до звітів по 1 ДФ (лист справи 7-36) суб'єкт перевірки має заборгованість по заробітній платні за 3,4 кв. 2008 року та 1,2 кв. 2009 року в розмірі 590000,90 грн. та заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 67 000,40 грн., що є порушенням зазначених правових норм та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Остання перевірка фінансово-господарської діяльності здійснювалась 17.11.2008 р. за період з 06.07.2006 року по 30.06.2008 року.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ зі замінами та доповненнями (далі Закон України 2181) податкова декларація, розрахунок це - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Таким чином податковий розрахунок ф. № 1 ДФ не є декларацією (розрахунком) у розумінні зазначеної норми Закону України № 2181.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України.

Згідно з п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів);

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм суд дійшов до висновку що, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом. Рішення керівника податкового органу є альтернативною підставою для проведення позапланової перевірки поруч із рішенням суду, яке, як підстава, передбачено цією нормою. У випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" рішення суду є виключною підставою для проведення такої позапланової документальної перевірки.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та пояснив, що Постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 р. «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 р.» зі змінами та доповненнями (далі Постанова КМУ № 502) введений мораторій на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання.

          Відповідно до абзацу п. 1 ч. 1. постанови КМУ № 502 тимчасово припинено проведення планових перевірок суб’єктів господарювання (тобто накладено мораторій), крім перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів);

          У другому абзаці п. 1. ч. 1 постанови КМУ № 502 зазначено про обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб’єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

          Статтею 11 Закону України № 509 регламентовані обмеження стосовно проведення органами державної податкової служби позапланових виїзних перевірок, а також обставини при яких можливе їх проведення.

          Крім того, відповідно до ч. 1 Постанови КМУ № 502 її дія розповсюджується на органи та посадові особи, що уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, але відповідно до ст. 2 Закону України № 509, завданнями органів державної податкової служби є – здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, тобто постанова КМУ № 502 не розповсюджується на органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства зокрема Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі міста Севастополя.

Таким чином, відносини в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають в сфері управління, тому під час вирішення спору пов’язаного із здійсненням контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, правомірність дій органів державної податкової служби, і зокрема, проведення перевірок, слід оцінювати із застосуванням положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Надати Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України товариством з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой» (код ЄДРПОУ 34402741) за період з 3 кварталу 2008 року по 2-й квартал 2009 року строком п’ять робочих днів, відповідно до графіку перевірок, після набрання чинності постанови по справі, у складі осіб: завідуючого сектором документальних перевірок податку з доходів фізичних осіб, держмита і податку з власників транспортних засобів Управління оподаткування фізичних осіб Корольової Тетяни Вікторівни та старшого податкового ревізора-інспектора сектора документальних перевірок податку з доходів фізичних осіб, держмита і податку з власників транспортних засобів Управління оподаткування фізичних осіб Пушкарьової Ірини Володимирівни.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                      Ю.В. Лотова

Судді:                                                                      

Суддя                                                                      

Судді: