Рішення № 67592810, 05.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №761/5598/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Ратнікової В.М.

секретар: Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» про визнання майнового права на квартиру,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/5738/2017Головуючий у суді першої інстанції: Кондратенко О.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року задоволено позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» (далі по тексту - ТОВ «Консоль ЛТД»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» (далі по тексту - ТОВ «ГІПЕК») про визнання майнового права на квартиру.

Визнано за ОСОБА_2 майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (1 черга будівництва, 4 - секційний будинок).

Не погодившись із таким рішенням суду, ліквідатор ТОВ «Консоль ЛТД» арбітражний керуючий Венська О.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Зазначає, що судом першої інстанції не дотримано норми процесуального права в частині підсудності даної справи, оскільки, на її думку, даний спір має розглядатися Господарським судом Київської області. Вказує, що судом не було належним чином повідомлено ТОВ «Консоль ЛТД» про час та місце розгляду справи, що призвело до обмеження процесуальних прав відповідача та не з'ясування обставин спірних правовідносин за укладеним між сторонами договором про сумісну діяльність по дольовій участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку.

В суді апеляційної інстанції ОстанінаГ.А. в інтересах ТОВ «Консоль ЛТД» апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали, що спір вирішений судом правильно.

В судове засідання представник ТОВ «ГІПЕК» не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між Спільним українсько-хорватським підприємством «ГІПЕК»( надалі перереєстроване у ТОВ «ГІПЕК») і ТОВ «Консоль ЛТД», код ЄДРПОУ 20676633, було укладено договір спільної діяльності з будівництва житлово-громадського комплексу АДРЕСА_1 від 24 жовтня 2001 року № 0991/241-252.

На підставі п. 4.3.2. цього договору ТОВ «Консоль ЛТД» отримало право залучати кошти юридичних і фізичних осіб для інвестування будівництва зазначеного об'єкту.

07 травня 2003 року між ТОВ «Консоль ЛТД» та ОСОБА_2 було укладено договір пайової участі в фінансуванні будівництва №0630/322-28, відповідно до умов якого ТОВ «Консоль ЛТД» та ОСОБА_2 зобов'язуються спільно діяти для досягнення спільної мети: будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та введення його в експлуатацію.

Об'єктом пайової участі, згідно умов договору, є двокімнатна квартира будівельний АДРЕСА_1, проектною площею 83, 8 кв.м.

Згідно умов п.3.1 договору ОСОБА_2 зобов'язалася сплатити на рахунок ТОВ «Консоль ЛТД» суму 72 765, 00 доларів США в національній валюті по курсу НБУ на момент оплати протягом десяти банківських днів з моменту підписання договору.

Орієнтовний строк закінчення будівництва об'єкту визначений - І квартал 2005 року.

ОСОБА_2 виконала свої зобов'язання за договором та внесла кошти на рахунок ТОВ « Консоль ЛТД» в повному обсязі.

Спільне українсько-хорватське підприємство «ГІПЕК» на підставі п. 27 рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року за №638/798 уклало з Київською міською радою договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу з підземним паркінгом.

Дозвіл на виконання будівельних робіт за № 0384-Шв/Р від 28 травня 2008 року видано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

03 грудня 2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта серії ІУ №165133371049: «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 ( І черга будівництва, 4- секційний будинок )».

Згідно з цим сертифікатом замовником об'єкта є ТОВ «ГІПЕК».

21 лютого 2013 року між ТОВ Фірма " Консоль ЛТД " та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду, за умовами якої загальна площа спірної квартири змінювалась на «83, 8 кв. м.», номер квартири АДРЕСА_1» (1 черга будівництва, 4-секційний будинок)», а запланований термін завершення будівництва об'єкту змінювався на «2 квартал 2013 року».

У 2014 році було складено акт прийому-передачі, за яким ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» передала, а ОСОБА_2 прийняла двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (1 черга будівництва, 4 - секційний будинок) (а.с.74).

26 січня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про реєстрацію за собою права приватної власності на квартиру з реєстраційним номером 43, що розташовано за адресою АДРЕСА_1. Вказана заява ОСОБА_2 була зареєстрована 26 січня 2015 року за № 9911770.

Рішенням № 19271445 від 11 лютого 2015 року державного реєстратора Володковича В.В. відмовлено ОСОБА_2 у державній реєстрації за нею права власності на нерухоме майно.

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ «ГІПЕК», в якому просила визнати за нею майнові права на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_2 посилалась на те, що ТОВ «Консоль ЛТД» фактично припинила свою діяльність на території України, на майно фірми накладено арешт, а об'єкт будівництва перебуває в іпотеці, що створює їй перешкоди щодо подальшої можливості користуватися проінвестованою квартирою.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позову ОСОБА_2

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що не виконання ТОВ «Консоль ЛТД» зобов'язань, прийнятих на себе згідно договору призводить до порушення прав ОСОБА_2, а не подання належних документів для реєстрації права власності позбавляє позивача можливості зареєструвати право власності на вказаний об'єкт у встановленому законом порядку.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статей 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Відповідна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.

ОСОБА_2 виконала свої грошові зобов'язання за договором пайової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 №0630/322-28 від 07 травня 2003 року, повністю сплативши обумовлену договором вартість об'єкта будівництва, тобто, вчинила дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва або для набуття майнових прав на цей об'єкт.

Вказані обставини підтверджуються відповідною довідкою, виданою ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» про повне інвестування об'єкта будівництва за договором №0630/322-28 від 07 травня 2003 року (т.1, а.с.12).

Таким чином, ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» не оспорювало набуття майнових прав ОСОБА_2 на об'єкт будівництва і спору з цього приводу між сторонами не існує.

Доводів про оспорювання відповідачем ТОВ «Гіпек» майнових прав ОСОБА_2 на вищезазначене майно справа не містить, не встановлено таких і судом.

Проте, право власності на спірне майно у ОСОБА_2 не виникло. Порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації врегульовано чинним на час укладення договору Законом України від 19 червня 2003 року «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року. За змістом договору пайової участі у будівництві, ОСОБА_2 отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

Факт отримання у 2014 році від ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» квартири з реєстраційним номером 43, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не заперечувала в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

З огляду на положення частини 1 ст. 61 ЦПК України колегія суддів визнала вказані обставини встановленими.

Посилання ОСОБА_2 на відмову державного реєстратора у державній реєстрації права власності на зазначене майно не свідчить про невиконання відповідачем ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» зобов'язань за укладеним договором та (або) оспорювання ним майнових прав позивачки на квартиру з реєстраційним номером 43, що розташовано за адресою АДРЕСА_1.

Вищевказаний договір пайової участі в фінансуванні будівництва №0630/322-28 від 07 травня 2003 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», не визнаний судом недійсним, є чинним, а тому позивачка набула і продовжує бути володільцем майнових прав на об'єкт нерухомості на підставі вищевказаного правочину.

Тому, з огляду на положення п. 1 ч. 2, 5 ст. 11 ЦК України додаткового визнання такого права за позивачкою ОСОБА_2 ще й за судовим рішенням не потребує.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачкою майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (1 черга будівництва, 4 - секційний будинок).

При цьому, ОСОБА_2 не позбавлена права оскаржувати дії державного реєстратора.

Висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не ґрунтується на законі та не відповідає матеріалам справи. Відповідно, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року ухвалене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313 , 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» арбітражного керуючого Венської ОксаниОлександрівни задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» про визнання майнового права на квартиру відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

В.М. Ратнікова