Ухвала суду № 67590195, 05.07.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/315/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1053/2017

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Круль І.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горблянського Я.Д., Малєєва А.Ю.,

секретаря: Капущак С.В.,

з участю: представника ТзОВ «Станіславська

теплоенергетична компанія» - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» до ОСОБА_3 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» на ухвалу Богородчанського районного суду від 26 травня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Богородчанського районного суду від 26 травня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду. Постановлено розстрочити виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2016 року у справі за позовом ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» до ОСОБА_3 про стягнення коштів, тривалістю на 12 місяців з щомісячним погашенням заборгованості не менше як по 532 грн.

На дану ухвалу суду представник ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» подав апеляційну скаргу. Апелянт не погоджується із висновком суду про розстрочення виконання рішення суду, оскільки, на його думку, відповідач не надав вагомих доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення суду. При цьому, зазначає апелянт, судом першої інстанції не було враховано матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також можливі негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення суду. Посилаючись на необґрунтованість ухвали суду, представник ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3

ОСОБА_3 в засідання апеляційного суду не з'явився, хоч судове повідомлення було направлено і вручено у встановленому законом порядку завчасно. Апеляційному суду він 19 червня 2017 року надіслав заперечення, в якому, зокрема, просить розглянути справу у його відсутності у зв'язку із захворюванням. Підстав для відхилення такої заяви немає.

В засіданні апеляційного суду представник ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» апеляційну скаргу з вищенаведених мотивів підтримав. Крім того зазначив, що суд не з'ясував дійсний матеріальний стан боржника, не звернув увагу на те, що державний виконавець, відкривши виконавче провадження стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, наклав арешт на грошові кошти ОСОБА_3, які знаходились у банківській установі. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно розстрочив заявнику сплату заборгованості. Тому просить оскаржену ухвалу скасувати.

У письмових поясненнях ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечив, додатково зазначив, що він в даний час у звязку із погіршеним станом здоровя перебуває на стаціонарному лікуванні. Вважає, що він надав суду належні документальні докази про наявність у нього виняткових обставин, які утруднюють виконання рішення про сплату боргу. Тому просив ухвалу суду про розстрочення сплати боргу залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника підприємства, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду від 01 червня 2016 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем наведено достатньо доказів, які дають підстави для розстрочки виконання рішення в порядку ст.373 ЦПК України. Однак, повністю погодитись із цим висновком суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не можна, виходячи із такого.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Колегія суддів зауважує, що аналіз даної статті дає підстави для висновку, що розстрочка виконання рішення суду може бути допущена у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Про це наголошується й в п.10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", де зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). З наведеного випливає, що задоволення заяви боржника можливе після з'ясування його дійсного матеріального стану, зокрема, встановлення наявності або відсутності у нього на праві власності грошових коштів або майна, яке б могло бути реалізовано для погашення боргу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2016 року з ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» постановлено стягнути 4052,81 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення та 1378 грн судового збору (т.1, а.с.178-180).

Звертаючись із заявою про розстрочку виконання зазначеного рішення, ОСОБА_3 посилався на важке матеріальне становище та хворобу. При цьому, в підтвердження зазначених фактів відповідач долучив до матеріалів справи довідки з медичної установи про стан здоровя та довідку з ДФС про відсутність інформації щодо доходів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року (т.2 а.с.31, 32). Однак, на думку колегії суддів, названі документи не є достатніми доказами для висновку про наявність виняткового випадку і для розстрочки виконання рішення суду.

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_3 про розстрочку виконання судового рішення не дослідив матеріали виконавчого провадження, в яких, за твердженням стягувача міститься інформація про наявність у боржника коштів на рахунках банківської установи. Отже, суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання про розстрочку виконання рішення.

Не перевіривши дійсний матеріальний стан ОСОБА_3, зокрема, наявність чи відсутність у нього на праві власності нерухомого або рухомого майна, на яке може бути накладено стягнення для виконання рішення про стягнення боргу, не можна дійти до висновку про наявність у заявника виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення.

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду в даній справі про розстрочку ОСОБА_3 виконання рішення суду не є законною і обґрунтованою. Тому оскаржена ухвала не може бути залишена в силі.

При новому розгляді заяви ОСОБА_3 суду належить у визначеному процесуальним законодавством порядку дослідити дійсний матеріальний стан боржника, і в залежності від встановленого вирішити питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для розстрочки виконання судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 218, 307; 312; 313-315; 319; 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» задовольнити частково.

Ухвалу Богородчанського районного суду від 26 травня 2017 року в даній справі скасувати, а питання передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_4