Рішення № 67586773, 04.07.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/680/17 Номер провадження 22-ц/786/1635/17Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Хіль Л.М., Гальонкіна С.А.,

при секретарі Радько О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 Давіда та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 Давіда, ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачі звернулися до суду з позовом про відшкодування матеріальних збитків. Позовні вимоги вмотивовували тим, що у листопаді 2016 року, запланувавши відпочинок за кордоном, звернулися до відповідача, як фахівця у галузі туризму, та сплатили 10500 грн. за туристичні послуги, яких у подальшому не отримали.

Просили стягнути з відповідача, фізичної особи підприємця ОСОБА_5 кошти у розмір по 5250 грн. на відшкодування матеріальних збитків.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог Ширашидзе Давіда, ОСОБА_3 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків відмовлено.

Судові витрати віднесено за рахунок держави.

З даним рішенням не погодився представник позивачів ОСОБА_4 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на помилкових висновках суду .

Вказує, що суд не взяв до уваги того факту, що відповідач не надала підтвердження на здійснення витрат від імені та в інтересах позивачів на суму 7768,7 грн.

Вважає, що оскільки саме відповідач створювала та визначала перелік документів, які необхідно було надати для отримання візи та подальшого відпочинку позивачів, які вони так і не отримали, саме з її вини завдано збитки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, приходить до висновку про задоволення скарги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_5 зареєстрована як фізичною особою підприємцем, здійснює певні види діяльності, зокрема: діяльність туристичних агентств, надання послуг бронювання та повязані з цим дії.

В листопаді 2016 року позивачі звернулися до ФОП ОСОБА_5 з метою отримання туристичних послуг, на оплату вартості яких були сплачені кошти в розмірі 10500 гривень.

З квитанції до прибуткового касового ордера вбачається спрямування цих коштів -супроводження документів для отримання візи (а. с. 5).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд вважав встановленим той факт, що позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були отримані від відповідача консультації з підготовки документів та подачі їх до посольства для отримання туристичних віз. Також суд вважав доведеним факт надання ФОП ОСОБА_5 цих послуг та їх вартості, як така, що відповідає сплаченим 10500 гривням.

З таким висновок місцевого суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 11,57-66 ,212 ЦПК України особа, яка бере участь в справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Суд оцінює належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Сторонам належним чином було розяснено їх процесуальні права, попереджено про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій та цими правами сторони розпорядилися диспозитивно.

При розгляді справи суд виступає незалежним та неупередженим і не віддає перевагу жодній із сторін процесу (вимоги ст. 6 Європейської конвенції, в тому числі і щодо розяснення сторонам процесуальних наслідків вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій).

З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2016 року з посольства Іспанії позивачі отримали відмови у видачі візи з тих підстав, що надана заявниками інформація про підтвердження мети і умов запланованого перебування є недостовірною.

Згідно ст. 19-1 Закону України «Про туризм» Будь-яка інформація, надана туроператором (турагентом), повинна містити достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування.

Інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості про:

1) місце надання туристичних послуг, програму туристичного обслуговування;

2) характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію;

3) характеристику готелів та інших об'єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, строки і порядок оплати готельного обслуговування;

{ Пункт 3 частини другої статті 19-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 124-VIII ( 124-19 ) від 15.01.2015 }

4) види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі;

5) мінімальну кількість туристів у групі, а також інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи, не пізніше ніж за три дні до початку туристичної подорожі;

6) ціну туристичних послуг.

Туроператор (турагент) зобов'язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

До укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація про:

1) основні вимоги до оформлення в'їзних/виїзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в'їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числі строк їх оформлення;

….

9) порядок забезпечення туроператором обов'язкового та/або добровільного страхування туристів, розмір, порядок і умови виплати страхового відшкодування, а також можливість та умови добровільного страхування витрат, пов'язаних з розірванням договору на туристичне обслуговування за ініціативою туриста, страхування майна;

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» договір про туристичне обслуговування укладається в письмовій або електронній формі відповідно до закону.

З наявної квитанції до прибуткового ордеру вбачається, що ФОП ОСОБА_5 взяла на себе обовязки по візовому супроводженню.

В ході судового розгляду справи відповідач ФОП ОСОБА_5 не надала жодних документів у підтвердження сплати нею в інтересах позивачів консульського збору, страхування, вартості оформлення пакету документів для отримання візи, консультації та інше.

В зазначеній частині доводи апеляційної скарги, про не підтвердження відповідачкою понесених нею витрат, є обґрунтованими.

На спростування доводів апелянтів відповідачем не надано суду жодного доказу про сплату та вартість як консульського збору, так і страховки.

Згідно ст. 24 Закону України «Про туризм» на субєктів туристичної діяльності покладено обов?язок відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 906 ЦК України визначено, що виконавцем послуг підлягають відшкодуванню збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, обовязок довести відсутність своєї вини покладається саме на відповідача.

Колегія суддів погоджується з тим, що, видача візи не входить до переліку послуг, які могла б надати відповідач, оскільки є виключною компетенцією консульських служб відповідних посольств.

Поряд з цим, відповідач взяла на себе зобовязання по підготовці та подачі візових документів, що не заперечувала.

В ході судового розгляду справи відповідачкою не доведено факту, що вона належним чином підготувала необхідні документи для подачі до візового центру, та що причини відмови у видачі візи не повязані з її діями ( бездіяльністю), зокрема даних щодо надання інформації про підтвердження мети і умов запланованого перебування.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 квітня 2017 року з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Давіда у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачами, пов?язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, від сплати яких апелянти звільнені згідно Закону України «Про судовий збір», підлягають компенсації відповідно ст. 88 ЦПК України за рахунок відповідача і становлять 704 гривні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 Давіда та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 квітня 2017 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 Давіда, ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 Давіда - 5250 гривень матеріальних збитків.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 - 5250 гривень матеріальних збитків.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 704 гривні ( розрахунковий рахунок: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019, р/р 31217206780002, код доходів бюджету: 22030101).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ОСОБА_6 /підпис/ ОСОБА_7

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області _____ ОСОБА_1