Постанова № 67583925, 03.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа№ 910/13726/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: Коваленко С.В.,

від відповідача: Стецюк Я.В.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Міжрегіональна Пелетна Компанія"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 24.03.2017 року

у справі № 910/13726/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Міжрегіональна Пелетна Компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 р. у справі №910/13726/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 р., відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» від 27.04.2016р., оформлених протоколом № 2.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2017р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016р. у справі №910/13726/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

13.03.2017 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія» було подано заяву про заміну позивача.

В обґрунтування зазначеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія» посилалось на те, що останнє на підставі договору №1 від 29.12.2016р. про відступлення права вимоги набуло права вимоги Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» за кредитним договором №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., прийняття загальними зборами Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» оспорюваного рішення про припинення юридичної особи з порушенням умов якого і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо її задоволення та заміну позивача по справі належним правонаступником ПАТ «ЮНЕКС БАНК», а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна Пелетна Компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" про визнання недійсним рішення загальних зборів відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна Пелетна Компанія" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року у справі № 910/13726/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна Пелетна Компанія" задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна Пелетна Компанія" відновлено строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року у справі № 910/13726/16, прийнято її до розгляду, порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. Розгляд справи призначено на 06.06.2017 р.

06.06.2017 р. через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу.

06.06.2017 р. у судове засідання представники сторін з'явились. Розгляд справи було відкладено на 03.07.2017 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалав даної справи, 12.07.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Юнекс Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" (позичальник) було укладено кредитний договір №0.77.0712.ЮО_К, відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії, в розмірі 55000000,00 грн., на строк до 10.07.2015р. (включно), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією, комісії та виконати свої зобов'язання в повному обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

За умовами п. 1.2 договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. розмір кредитної лінії 55000000 грн.

Згідно п. 1.6 договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. цільовим призначенням кредитної лінії є поповнення обігових коштів.

У п.2.1 вказаного правочину банком та позичальником було погоджено, що виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується заставою та порукою.

Позичальник сплачує банку за користування кредитними коштами проценти в розмірі 20% річних. Строк користування кредитною лінією з 12.07.2012р. по 10.07.2015р. (п.п.1.3, 1.4 договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р.).

Відповідно до п. 7.1.2 кредитного договору № 0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. до повного виконання зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язується не здійснювати без попередньої письмової згоди банку наступні дії: злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ, заснування нових юридичних осіб, прийняття рішення про ліквідацію позичальника, а також щодо внесення змін та доповнень до установчих документів про статус позичальника.

До кредитного договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. сторонами неодноразово вносились зміни, про що укладались відповідні додаткові угоди.

Зокрема, додатковою угодою № 8 від 08.07.2015р. до вказаного кредитного договору сторони погодили, що погашення позичальником заборгованості за кредитною лінією має бути здійснене не пізніше 6 липня 2016 року.

Додатковою угодою №9 від 10.07.2015р. до вказаного кредитного договору сторони дійшли взаємної згоди перенести строк погашення позичальником процентів до 17.07.2015р. включно.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги договір №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк" та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунтком 1 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

27.04.2016 р. було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії", результати яких оформлено протоколом №2.

На загальних зборах вищого органу управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії", які було проведено 27.04.2016 р., прийнято рішення про: обрання головою зборів Давидюка Р.М. та секретарем зборів ОСОБА_5; припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" шляхом ліквідації товариства; створення ліквідаційної комісії товариства у складі одного члена - ліквідатора, призначення ліквідатором Давидюка Романа Миколайовича; надання ліквідатору товариства всіх повноважень та прав, що передбачені та є необхідними відповідно до законодавства України для належного проведення процедури ліквідації товариства відповідно до статуту товариства та законодавства України; звільнення у зв'язку з початком ліквідації товариства директора ОСОБА_5 з 27.04.2016 р. та покладення з 28.04.2016 р. обов'язків керівника на ліквідатора; встановлення строку для ліквідації товариства до 27.07.2016 р.; встановлення строку для прийняття претензій кредиторів у два місяці з дня оприлюднення повідомлення про припинення товариства в результаті ліквідації на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

За твердженнями позивача, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії", які оформлено протоколом № 2 від 27.04.2016р., прийнято з порушенням приписів чинного законодавства щодо належного виконання зобов'язань, зокрема, з порушенням відповідачем обов'язку, який передбачено п. 7.1.2 кредитного договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., в якому передбачено, що до повного виконання зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язується не здійснювати без попередньої письмової згоди банку наступні дії: злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ, заснування нових юридичних осіб, прийняття рішення про ліквідацію позичальника, а також щодо внесення змін та доповнень до установчих документів про статус позичальника. Вказані обставини, на думку заявка, є достатніми для визнання рішення загальних зборів відповідача недійсними та стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Діючим законодавством України надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує права та охоронювані законом інтереси особи та не відповідає вимогам чинного законодавства.

В ст. 54 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Таким чином, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, позивачем повинно бути доведено факт порушення вимог закону або установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" під час скликання та проведення зборів вищого органу товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття такого рішення.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, заявник посилався на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії", які оформлено протоколом № 2 від 27.04.2016р., прийнято з порушенням приписів чинного законодавства щодо належного виконання зобов'язань, зокрема, з порушенням відповідачем обов'язку, який передбачено п. 7.1.2 кредитного договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., в якому передбачено, що до повного виконання зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язується не здійснювати без попередньої письмової згоди банку наступні дії: злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ, заснування нових юридичних осіб, прийняття рішення про ліквідацію позичальника, а також щодо внесення змін та доповнень до установчих документів про статус позичальника.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За змістом ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунктом 1 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Виходячи зі змісту приписів ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів товариства належить прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статтею 60 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Згідно п. 5.8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Фактично нормами чинного на момент прийняття оспорюваного рішення законодавства та положеннями статуту відповідача було передбачено виключну компетенцію вищого органу управління товариства з обмеженою відповідальністю, щодо прийняття рішень про припинення товариства шляхом ліквідації, а отже, прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" рішень, які оформлені протоколом № 2 від 27.04.2016р. є таким, що вчинено в межах визначених повноважень.

Умови кредитного договору, який укладено між сторонами, не можуть обмежувати компетенції загальних зборів учасників товариства, яка визначена Законом України "Про господарські товариства" та статутом відповідача.

В поясненнях відповідач зазначав, що підставою для прийняття засновником відповідача рішення про його ліквідацію, стало погіршення показників поточної ліквідності та фінансової стійкості відповідача, зростання кредиторської заборгованості, незадовільний стан надходження потоків від здійснення господарських операцій відповідача, складне становище на ринку товарів та послу тощо.

Фактичні причини прийняття загальними зборами відповідача оспорюваного рішення ніяким чином не впливають на відповідність у даному випадку останнього вимогам чинного законодавства, оскільки фактично вичерпного переліку підстав для прийняття рішення про ліквідацію товариства ані Законами України, ані статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" не передбачено.

Одночасно, з урахуванням обов'язкових у відповідності до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівок суду касаційної інстанції, з приводу порушення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк" внаслідок прийняття загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" рішення про ліквідацію всупереч умов договору № 0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012 р., слід зауважити наступне.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7.1.2 кредитного договору № 0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. до повного виконання зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язується не здійснювати без попередньої письмової згоди банку наступні дії: злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ, заснування нових юридичних осіб, прийняття рішення про ліквідацію позичальника, а також щодо внесення змін та доповнень до установчих документів про статус позичальника.

З наведеного вбачається, що прийняття загальними зборами відповідача оспорюваного рішення фактично є порушенням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Тобто, з наведеного вбачається, що невиконання відповідачем умов п. 7.1.2 договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012 р. свідчить про порушення прав заявника, як контрагента за кредитним договором, а отже, може бути підставою для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" заходів відповідальності, які передбачені умовами договору або закону, проте, ніяким чином не може слугувати підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з питання, що належить до їх виключної компетенції.

Право сторін на вільний вибір умов договору, яке передбачено ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, не є абсолютним, зокрема, учасники господарських зобов'язань при укладанні окремих правочинів ніяким чином не можуть впливати, в тому числі, обмежувати компетенцію, більш того виключну, вищого органу управління товариством в частині правомочності прийняття рішень щодо припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна Пелетна Компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олії" від 27.04.2016, оформлених протоколом № 2.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року у справі №910/13726/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу №910/13726/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло