Постанова № 67583922, 03.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа№ 910/24499/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача Коваль О.С.

від відповідача Малахова П.Ю.

Розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наві-

Лоджистікс"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 10.04.2017 року

у справі № 910/24499/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус

Коммодітіз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наві-

Лоджистікс"

про стягнення 21 266,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус Коммодітіз" задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наві-Лоджистікс" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86Д; ідентифікаційний код 39235317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус Коммодітіз" (01030, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 6А; ідентифікаційний код 39364245) 21266 (двадцять одну тисячу двісті шістдесят шість) грн. 67 коп. вартості втраченого вантажу і 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить винести постанову, якою скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 р. у справі № 910/24499/16 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус Коммодітіз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наві-Лоджистікс" про стягнення вартості втраченого при перевезенні вантажу відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Наві-Лоджистікс" відновлено строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року у справі № 910/24499/16, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді - Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А. Розгляд справи було призначено на 19.06.2017 р.

19.06.2017 р. представник позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу.

19.06.2017 р. представник відповідача електронною поштою подав до Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

19.06.2017 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився. Розгляд справи було відкладено на 03.07.2017 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 14.07.2016 року ТОВ "Віртус Коммодітіз" (замовник) і ТОВ "Наві-Лоджистікс" (експедитор) укладено Договір, за умовами якого:

- експедитор зобов'язується від свого імені або від імені клієнта, за плату і за рахунок клієнта виконати та/або організувати виконання визначених Договором послуг (пункт 1.1 Договору);

- експедитор надає клієнту такі види транспортно-експедиторських послуг: організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України за маршрутом, узгодженим з клієнтом, як власним автомобільним транспортом, так і з залученням третіх осіб (перевізників); здійснює роботи, пов'язані з прийманням, перевезенням, отриманням вантажів; веде облік надходження та відправлення вантажів; здійснює оформлення чи контроль правильності оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю, отримання необхідної дозвільної документації (державна ветеринарна та фіто санітарна служба тощо); забезпечує виконання комплексу заходів з повернення (відправлення) вантажів, що надійшли в некондиційному стані від вантажовідправника за рахунок клієнта; забезпечує підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності автомобільного транспорту; забезпечує оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснює розрахунки з транспортними організаціями за перевезення, дозвільними органами за видачу дозвільної документації та організаціями, залученими для виконання зобов'язань, згідно з Договором; надає підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством України (пункт 1.2 Договору);

- під вантажем в Договорі розуміється зерно сільськогосподарських культур; сторони можуть погодити організацію перевезення іншого вантажу про що укладається окрема додаткова угода (пункт 1.3 Договору);

- експедитор зобов'язаний забезпечити збереження вантажу, отриманого до перевезення та нести відповідальність за його схоронність, з моменту його прийняття від вантажовідправника (в тому числі зернового складу) і до моменту передачі його вантажоодержувачу (підпункт 2.1.3 пункту 2.1 Договору);

- кінцева вага та якість вантажу визначається після його прибуття в кінцевий пункт призначення (пункт 7.1 Договору);

- експедитор несе повну майнову відповідальність за нестачу вантажу, виявлену при вивантаженні, що перевищує 0,19% від маси нетто при завантаженні (невиправдана нестача) (пункт 7.2 Договору);

- у випадку, якщо після перевезення вантажу при його розвантаженні у місці призначення вантажовідправником та/або вантажоодержувачем буде виявлена невиправдана нестача та/або пошкодження вантажу, вантажовідправником та/або вантажоодержувачем у присутності та за участю водія транспортного засобу може складатися акт, в якому фіксується кількість та характер браку (пошкодження) (пункт 7.3 Договору);

- про нестачу та/або пошкодження вантажу клієнт повідомляє експедитора будь-якими засобами зв'язку (телефоном, факсом, письмово тощо) (пункт 7.4 Договору);

- клієнт має право на власний вибір або виставити претензію за невиправдану нестачу за кожний транспортний засіб, в якому була виявлена нестача, або за результатами усіх перевезень за місяць (пункт 7.5 Договору);

- експедитор зобов'язаний компенсувати клієнту збитки, понесені у зв'язку з втратою якості вантажу в ході перевезення, на підставі рахунку клієнта та підтверджуючих документів (пункт 7.6 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 14.07.2017 року (пункт 10.1 Договору).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частини першої статті 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Частиною тринадцятою статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору відповідачем на замовлення позивача було здійснено перевезення, що підтверджується таким:

- товарно-транспортними накладними від 19.07.2016 №001994; від 19.07.2016 №001995; від 18.07.2016 №001991; від 17.07.2016 №001978; від 17.07.2016 №001981; від 15.07.2016 №001961; від 15.07.2016 №001977 (в кожній з накладних зафіксовано вагу завантаження і вагу розвантаження вантажу); до вказаних накладних сторонами підписано акт від 22.07.2016 №6; згідно з реєстром до зазначеного акта сторонами встановлено різницю між вагою завантаження і вагою розвантаження вантажу; реєстр підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками юридичних осіб;

- товарно-транспортними накладними від 25.07.2016 №001219; від 25.07.2016 №001218; від 24.07.2016 №001210; від 24.07.2016 №001208; від 24.07.2016 №001207; згідно із вказаними накладними сторонами підписано і скріплено печатками акт від 29.07.2016 №14, в якому сторонами встановлено різницю між вагою завантаження і вагою розвантаження вантажу;

- товарно-транспортними накладними від 27.07.2016 №45; від 28.07.2016 №48; від 28.07.2016 №47; від 27.07.2016 №46; від 27.07.2016 №44; згідно із вказаними накладними сторонами підписано і скріплено печатками акт від 29.07.2016 №15, в якому сторонами встановлено різницю між вагою завантаження і вагою розвантаження вантажу;

- товарно-транспортними накладними від 27.07.2016 №80; від 30.07.2016 №49; до вказаних накладних сторонами підписано акт від 31.07.2016 №21; згідно з реєстром до зазначеного акта сторонами встановлено різницю між вагою завантаження і вагою розвантаження вантажу; реєстр підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками юридичних осіб;

- товарно-транспортними накладними від 29.07.2016 №86; від 27.07.2016 №79; згідно із вказаними накладними сторонами підписано і скріплено печатками акт від 29.07.2016 №16, в якому сторонами встановлено різницю між вагою завантаження і вагою розвантаження вантажу;

- товарно-транспортними накладними від 04.08.2016 №19; від 05.08.2016 №20; від 05.08.2016 №24; від 04.08.2016 №18; від 02.08.2016 №2; від 05.08.2016 №21; від 04.08.2016 №17; від 02.08.2016 №54; від 01.08.2016 №51; до вказаних накладних сторонами підписано акт від 09.08.2016 №25; згідно з реєстром до зазначеного акта сторонами встановлено різницю між вагою завантаження і вагою розвантаження вантажу; реєстр підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками юридичних осіб;

- товарно-транспортними накладними від 10.08.2016 №13; від 08.08.2016 №49; від 09.08.2016 №9; від 10.10.2016 №12; від 11.08.2016 №16; від 08.08.2016 №7; від 11.08.2016 №17; від 09.08.2016 №10; від 09.08.2016 №8; до вказаних накладних сторонами підписано акт від 15.08.2016 №26; згідно з реєстром до зазначеного акта сторонами встановлено різницю між вагою завантаження і вагою розвантаження вантажу; реєстр підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками юридичних осіб.

Претензією від 31.08.2016 №3108/16 позивач просив відповідача відшкодувати вартість втраченого вантажу у сумі 21266,67 грн.

Вказану претензію відповідач отримав 12.09.2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ТОВ "Наві-Лоджистікс" відповіді на претензію позивача не надіслано, вартість втраченого вантажу не відшкодувало.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що: доданий позивачем до позовної заяви Договір не підписаний та не скріплений печаткою перевізника, таким чином, на думку відповідача, він є неукладеним; позивачем при надісланні претензії не було дотримано умов Правил.

Так, наявна в матеріалах справи копія Договору на 12 аркушах містить на кожному аркуші підписи уповноважених представників сторін і печатки юридичних осіб, що виключає можливість дійти висновку, що Договір не підписаний.

Що ж до порушення, на думку відповідача, ТОВ "Віртус Коммодітіз" умов Правил в частині складення акта недостачі і порядку надіслання претензії, то слід зазначити, таке.

Порядок звернення позивача із відповідною претензією до відповідача погоджений сторонами у Договорі.

Складення ж акта недостачі за умовами Договору є правом позивача, а не обов'язком.

Крім того, чинним законодавством України не позбавлено сторін права врегулювати порядок відшкодування втрат без складання акта та шляхом складання претензії іншим способом аніж визначений Правилами.

Статтею 934 ЦК України встановлено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до статті 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Договору передбачено, що експедитор зобов'язаний забезпечити збереження вантажу, отриманого до перевезення та нести відповідальність за його схоронність, з моменту його прийняття від вантажовідправника (в тому числі зернового складу) і до моменту передачі його вантажоодержувачу.

Згідно із частинами першою і другою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Так, пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що експедитор несе повну майнову відповідальність за нестачу вантажу, виявлену при вивантаженні, що перевищує 0,19% від маси нетто при завантаженні (невиправдана нестача).

З огляду на положення норм законодавства, що регулюють порядок укладення договорів Договору, відповідачем було взято на себе більш широкі повноваження, аніж просто організація перевезення вантажу. Згідно умов пп. 2.1.2, 2.1.3 п. 2.1. Договору на відповідача покладено обов'язки з контролю за кількістю та якістю вантажу в тому числі при вивантаженні, а відтак на експедитора було покладено зобов'язання вживати всіх заходів з виявлення та усунення можливого понаднормового убутку товару при транспортуванні та вивантаженні.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -замовників.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи товарно-транспортних накладних, позивач є саме власником вантажу та замовником транспортно-експедиційних послуг, проте не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем.

Ні замовник, ні вантажовідправник/вантажоодержувач з моменту прийняття перевізником вантажу в пункті відправлення і до видачі його одержувачу в пункті призначення не можуть через об'єктивні причини контролювати дії перевізника, пов'язані з доставкою вантажу, і фіксувати порушення, що допускаються ним. Зрозуміло, це стосується ситуацій, коли вантаж не супроводжується експедитором або представником вантажовідправника (вантажоодержувача) або замовника.

Проте, з огляду на положення Договору, такі повноваження були покладені саме на експедитора.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони. Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу. Перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, спричинених непереборною силою. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, не зумовленого непереборною силою, відповідно до ст. 924 ЦК України не звільняє перевізника від відповідальності за незбереження вантажу

Таким чином, норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України не містять жодних положень, що звільняють експедитора від відповідальності за втрату вантажу, що підтверджується єдиним документом, що відображає транспортування вантажу - товарно транспортною накладною, в зв'язку з не складанням акту втрати вантажу з безпосереднім перевізником.

Перевіривши розрахунок вартості втраченого вантажу колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанці, що позивачем здійснено розрахунок правильно, і відповідно стягненню з відповідача підлягає 21266,67 грн. вартості втраченого вантажу.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Віртус Коммодітіз" є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року у справі №910/24499/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу №910/24499/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло