Рішення № 67583655, 04.07.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р.Справа № 925/722/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12а

до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Уманських енергетичних мереж, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285

про стягнення 388 467,97 грн. заборгованості, інфляційних та річних

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю.

Уманське комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Уманських енергетичних мереж з вимогою про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору від 03.11.2008р. №291 на відпуск теплової енергії для потреб опалення в розмірі 388 467,97 грн., в тому числі:

373 266,80 грн. основного боргу,

14 991,90 грн. інфляційних,

1 414,38 грн. 3% річних

та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання позивач надіслав до суду заяву від 26.06.2017р. №594 про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 373 266,80 грн. основного боргу та відшкодувати судові витрати.

Суд розцінює заяву позивача про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог. Заява відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом до розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, представника у судове засідання не направив. Надіслав до суду клопотання від 26.06.2017р. №593 про розгляд справи без участі представника позивача у звязку з неможливістю забезпечити участь представника в судове засідання через перебування його на лікуванні та просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Ухвалу суду від 21.06.2017р. про порушення провадження у справі вручено уповноваженому представнику позивача 22.06.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Незявлення представника позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса позивача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності позивачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача та у витягу з ЄДР.

Суд вважає, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору.

До початку судового засідання представник відповідача подав до суду клопотання від 04.07.2017р. №4230/09-03 про розстрочку виконання рішення суду, в якому просить суд розстрочити виконання рішення суду рівними частинами строком на 12 місяців.

У судовому засіданні представник відповідача суму основного боргу визнав. Клопотання про розстрочку виконання рішення суду підтримав повністю, оскільки єдино можливим шляхом виконання рішення суду у даному провадженні може бути блокування господарських рахунків у звязку із накладенням арешту та списання коштів, що надходять від інших видів діяльності. Блокування рахунків ПАТ «Черкасиобленерго» може призвести до фактичної зупинки підприємства, наслідком чого буде порушення стабільної роботи обєктів електроенергетики Черкаської області, що викличе значну соціальну напругу та може спричинити небезпеку для життя і здоровя людей, оскільки при блокуванні рахунків товариство не може здійснювати ремонтні роботи чи проводити ліквідацію аварійних ситуацій, що постійно виникають в мережах електропередач. Зупинення нормального режиму функціонування ПАТ «Черкасиобленерго» негативно вплине в цілому на стабільність роботи паливно-енергетичного комплексу держави. ПАТ «Черкасиобленерго» єдиний постачальник електричної енергії для споживачів фізичних та юридичних осіб на території Черкаської області. Всі кошти як надходження від споживачів електроенергії, списуються з рахунку спеціального використання на користь ДП «Енергоринок», тому задовольнити позовні вимоги можливо виключно коштами, які надходять на поточні рахунки підприємства від здійснення іншої господарської діяльності. Враховуючи той факт, що арешти рахунків ПАТ «Черкасиобленерго» позбавлять можливості здійснювати не основні види діяльності, призведуть до ряду безповоротних негативних наслідків, збільшать ризики відкриття ліквідаційної процедури щодо відповідача та унеможливлять виконання рішення по даній справі, розстрочка боргу на один рік є можливістю реального виконання рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

03.11.2008р. між Уманським комунальним підприємством «Уманьтеплокомуненерго» (Теплопостачальником Позивач по справі), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, та відкритим акціонерним товариством «Черкасиобленерго» в особі директора Уманських енергетичних мереж ОСОБА_3 (Споживачем Відповідач по справі), що діє на підставі довіреності, було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення №291 (а.с. 10).

Пунктом 8.2. даного Договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць, до його закінчення не надійде заяви однієї із сторін про його розірвання.

Відповідно до п.1.1 Договору Теплопостачальник зобовязався відпускати теплову енергію на опалення приміщень УЕМ згідно додатку №1 до договору, а Споживач зобовязався отримувати послуги з теплопостачання на умовах оплати за спожиту теплову енергію.

За спожиту теплову енергію Споживачу щомісяця направлялися рахунки для оплати, які ним приймалися, але оплата не проводилася.

На підставі п.5.2 Договору Споживач зобов'язаний проводити розрахунки за спожиту теплову енергію до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Теплопостачальник неодноразово звертався до Споживача з проханням сплатити наявний борг, однак, оплату за спожиту теплову енергію Споживач не здійснив, тому для захисту своїх прав Позивач був вимушений звернутися до суду.

На момент звернення з позовом до суду, заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту теплову енергію з грудня 2014 року по січень 2015 року становить 373266,80грн. Заборгованість за теплопостачання на користь позивача підтверджена і в акті звірки заборгованості станом на 01.06.2017р. (а.с. 16).

Оплата не була проведена, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу. Претензій по кількості та якості тепла не предявлено.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки енергоносіїв приєднаними мережами на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Сторони за договором є субєктами господарювання на ринку послуг та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про їх державну реєстрацію.

За правовою природою договір від 03.11.2008р. №291 на відпуск теплової енергії для потреб опалення є договором купівлі-продажу енергоносіїв через приєднані мережі і відповідає вимогам статті 655 ЦК України.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 03.11.2008р. №291 на відпуск теплової енергії для потреб опалення не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд враховує також презумпцію правомірності правочину відповідно до положень ст. 204 ЦК України.

Позивач зобов'язаний постачати теплову енергію на опалення приміщень Уманських енергетичних мереж за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, 14, 15, 11 п. 1.1 договору. Позивач в період з грудня 2014р. по січень 2015р. передав відповідачу на опалення його приміщень теплову енергію на суму 373 266,80 грн. Передача тепла не спростована і не заперечна відповідачем в належний спосіб. Сума боргу визнана відповідачем.

Факт наявності заборгованості підтверджується Договором, копією акту приймання-передавання робіт (надання послуг), копією акту звірки розрахунків та відсутністю оплати, що підтвердив відповідач. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отримане тепло за спірний період з грудня 2014р. по січень 2015р., в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриману теплову енергію, який визначений п. 5.2 договору до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки тепла, недопоставки тепла чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобовязання в частині належної та повної оплати за вже отриману та використану теплову енергію належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлене тепло за період з грудня 2014р. по січень 2015р. у розмірі 373 266,80 грн. (з урахуванням заяви позивача про уточнення вимог).

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на строк на 12 місяців.

Суд враховує клопотання відповідача про розстрочення стягнення боргу на 12 місяців, наявність виключних обставин для надання розстрочення боргу, враховуючи соціальне значення та соціальне навантаження на ПАТ «Черкасиобленерго» за відсутності розумної альтернативи постачання енергії в межах області. Суд також враховує загальновідомі події на підприємстві відповідача (страйки, блокування роботи тощо) в квітні-травні 2017р.

З урахуванням прав суду, наданих п. 6 ст. 83 ГПК України, враховуючи обставини справи та взаємовідносини учасників, суд вважає дані обставини виключними та вважає за можливе розстрочити стягнення боргу на 12 місяців, рівними частинами, по 31 105,56 грн. щомісячно, задовольнивши клопотання відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 5 599,00 грн. судового збору

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 83 п. 6 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735, в особі Уманських енергетичних мереж, Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, буд. 14, код ЄДРПОУ 05434625, номер рахунку в банку невідомий

на користь Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12а, код ЄДРПОУ 02082675, номер рахунку в банку невідомий

373 266,80 грн. заборгованості та 5 599,00 грн. судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами зі сплатою боргу:

- до 30 липня 2017р. 31 105,56 грн.;

- до 30 серпня 2017р. 31 105,56 грн.;

- до 30 вересня 2017р. 31 105,56 грн.;

- до 30 жовтня 2017р. 31 105,56 грн.;

- до 30 листопада 2017р. 31 105,56 грн.;

- до 30 грудня 2017р. 31 105,56 грн.;

- до 30 січня 2018р. 31 105,56 грн.;

- до 30 лютого 2018р. 31 105,56 грн.;

- до 30 березня 2018р. 31 105,56 грн.;

- до 30 квітня 2018р. 31 105,56 грн.;

- до 30 травня 2018р. 31 105,56 грн.;

- до 30 червня 2018р. 31 105,64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 05.07.2017р.

Суддя Г.М. Скиба