Рішення № 67583565, 03.07.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2017 р.справа № 916/1087/17

За позовом публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Південно-Західна залізниця"

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 13 421,30 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Воровіній Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Мерженко Т,П., довіреність від 20.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився, про місце та дату судових засідань був повідомлений належним чином за юридичною адресою.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Південно-Західна залізниця", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 13 421,30 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 11 048,71грн., пені в розмірі 1 363,49грн., інфляційних витрат в сумі 864,10грн. та 3% річних в сумі 145грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2017р. було порушено провадження у справі №916/1087/17 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14 серпня 2007 року №01-8/675 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Згідно роз'яснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Оскільки належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання о справі відповідач в судове засідання не з'явився, про причини свого не з'явлення суд не повідомив, правом на відзив на позов не скористався, праву розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.12.2010р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення 1-го поверху, площею 42,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі ДП „Укртрансфармація" (далі - Балансоутимувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ФОП ОСОБА_3 на 12.07.2010 і становить 120 373грн.

Майно передається в оренду з метою: для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів та товарів підакцизної групи (п.1.2 договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п.2.1 договору).

02.12.2010р. між регіональним відділенням та ФОП ОСОБА_2 був підписаний Акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі державного підприємства „Укртрансфармація" до договору оренди від 02.12.2010р.

Пунктом 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та п. 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 16.05.2007р. №768, затвердженого в Міністерстві юстиції України 11.06.2007р. за №604/13871 і становить без ПДВ за пропозицією Орендаря як єдиного заявника - 1 825грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2010р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції за вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р. та грудень 2010р. включно.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору).

Згідно п.3.5 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилаються орендарем орендодавцеві.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБК на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п.3.6 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендодавець та балансоутримувач зобов'язуються, за участю балансоутримувача передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання, який підписується одночасно з цим договором (п.7.1 договору). Не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим Майном на умовах цього договору (7.2 договору).

11.01.2014р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 в зв'язку з реєстрацією шлюбу) (Орендар) був підписаний договір про внесення змін до договору оренди від 02.12.2010р. за №209840910255, згідно якого сторони дійшли згоди викласти п.1.1 договору у наступній редакції: „Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення 1-го поверху, площею 42,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі ДП „Укртрансфармація" (далі - балансоутимувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ФОП ОСОБА_3 станом на 30.11.2013 і становить 121 833грн.

Викласти п.1.2 договору у наступній редакції: „Майно передається в оренду з метою: для розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів".

Викласти п.3.1 договору у наступній редакції: „Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами та доповненнями) і становить без урахування ПДВ за пропозицією єдиного заявника за базовий місяць розрахунку грудень 2013р.: 1 839,19грн. Орендна плата за місяць оренди січень 2014р. визначається шляхом коригування орендної плати за місяць грудень 2013р. на індекс інфляції січня 2014р.".

Відповідно до п. 1 наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30.11.2015 № 512-Ц/од 30.11.2015 є датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) та підприємств і установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, одним з яких є ДП „Укртрансфармація".

З 01.12.2015 розпочало господарську діяльність Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця", яке відповідно до п. 2 Статуту ПАТ „Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП „Укртрансфармація".

Постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 затверджено Статут публічного акціонерного товариства „Українська залізниця", підпунктом 1 пункту 31 якого передбачено, що майно товариства формується, зокрема, за рахунок майна, внесеного засновником до статутного капіталу товариства.

Згідно з п.2.1 Положення про Регіональну філію „Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства „Українська залізниця", затвердженого рішенням правління публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" від 16.11.2015р. (протокол №5) (далі - Положення), філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи.

Пунктами 7.1, 7.2 Положення визначено, що філія володіє та користується, зокрема, майном, яким наділило її товариство для досягнення мети діяльності філії, згідно з законодавством, статутом товариства та цим положенням. Філія не є власником майна. Майно, яким наділена філія належить товариству на праві власності.

Відповідно до наказу Регіональної філії „Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства № 199-Н від 23.03.2016р. „Про закріплення майна", будівлю за адресою: АДРЕСА_1 закріплено за виробничим підрозділом Жмеринським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням регіональної філії „Південно-Західна залізниця" ПАТ „Укрзалізниця".

Позивач зазначає, що з моменту державної реєстрації публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" 21.10.2015 до останнього перейшло право власності на нерухоме майно, яке є предметом Договору оренди від 02.12.2010 № 209840910255, з подальшим закріпленням вказаного майна за виробничим підрозділом Жмеринським будівельно - монтажним експлуатаційним управлінням Регіональної філії „Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства „Українська залізниця".

У зв'язку з утворенням публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" відповідно до Закону України „Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 №4442-УІ, постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" від 25.06.2014 №200 та на підставі ст. 15 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» надалі орендодавцем даного майна є ПАТ „Укрзалізниця".

У зв'язку з вищенаведеними обставинами, 30.03.2016р. між публічним акціонерним товариством „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Південно-Західно залізниця" ПАТ „Українська залізниця" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до договору оренди нерухомого майна 02.12.2010р.

Пунктом 1 якого передбачено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 02.12.20110р. є ПАТ „Укрзалізниця".

У тексті договору повне найменування балансоутримувача - державне підприємство „Укртрансформація" та скорочено найменування ДП „Укртрансформація" змінено на виробничий підрозділ Жмеринське будівельно - монтажне експлуатаційне управління регіональної філії „Південно - Західна залізниця" ПАТ „Українська залізниця" та ВП Жмеринське БМЕУ (п. 2 додаткової угоди).

Пункти 3.1 та 3.5 викласти в наступній редакції: „Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - грудень 2015р. становить 3 291,31грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2015р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс(и) інфляції за наступний місяць (п.3.1 договору)"

„Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - виробничий підрозділ Жмеринське будівельно - монтажне експлуатаційне управління регіональної філії „Південно - Західна залізниця" ПАТ „Українська залізниця" не пізніше 10 числа місця наступного за звітним (п.3.5 договору)".

Пункт 10.1 викласти у наступній редакції „Цей договір діє з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. включно".

30.03.2016р. між сторонами по справі був підписаний Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна до додаткового договору від 30.03.2016р. до договору оренди від 02.12.2010р. за №209840910255.

Позивач вказує, що відповідач починаючи з серпня 2016р. перестав сплачувати орендну плату внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 11 048,71грн.

16.01.2017р. позивач направив на адресу відповідача претензію №НЮ-16-7/17пю з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та нараховану на підставі договору пеню. Проте зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасного сплати орендної плати, позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти, відповідно до якої господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також на ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 3.6 договору за орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБК на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного перерахування орендної плати, на підставі зазначеного пункту договору, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 1 363,49грн., яку також просить суд стягнути з відповідача.

Також, позивач зазначає, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 864,10грн. та 3% річних в сумі 145грн.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, керуючись наступним:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 02.12.2010р. між сторонами по справі був укладений договір оренди нерухомого майна за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення 1-го поверху, площею 42,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі виробничого підрозділу Жмеринське будівельно - монтажне експлуатаційне управління регіональної філії „Південно - Західна залізниця" ПАТ „Українська залізниця", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ФОП ОСОБА_3 станом на 30.11.2013 і становить 121 833грн.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору оренди №209840910255 від 02.12.2010р. щодо своєчасної сплати орендної плати за користуванням переданим в оренду майном.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Південно-Західна залізниця" про стягнення основної заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 11 048,71грн. за період з червня 2016р. по лютий 2017р. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов'язань, що зумовило позивача нарахування пені в сумі 1 363,49грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.6 договору, передбачено, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБК на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Південно-Західна залізниця" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 363,49грн. за несвоєчасну сплату орендної плати підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 145грн. та інфляційні витрати в сумі 864,10грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних витрат, перевіривши їх за допомогою системи „ЛІГА-ЗАКОН", суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 трьох відсотків річних в сумі 145грн. та інфляційних витрат в розмірі 864,10грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43,44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) заборгованості з орендної плати в розмірі 11 048(одинадцять тисяч сорок вісім) грн. 71коп., пені в розмірі 1 363 (одну тисячу триста шістдесят три)грн. 49коп., інфляційні витрати в сумі 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 10коп., 3% річних в розмірі 145 (сто сорок п'ять) грн 00 коп. та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн.00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 липня 2017 р.

Суддя Н.Д. Петренко