Постанова № 6758292, 06.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2009 р. справа № 2а-15377/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді

при секретаріХріпуновій С.Ю.

за участю

представника позивача Лапик О.В.

представника відповідача Лавриненка С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про визнання частково недійсним рішення про застосування фінансових санкцій,

встановив:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську про визнання частково недійсним та скасування рішення № 4 від 09.01.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 5581,80 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем спірним рішенням до Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» застосовано фінансові санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками авансових платежів зі страхових внесків у розмірі 50 % сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у сумі 7051,64 грн.

Вважає зазначене рішення Управління Пенсійного фонду незаконним, оскільки відповідачем неправомірно розцінені як авансові платежі надане працівникам підприємства вугілля, повернуті працівниками кошти за неправомірно отримане безкоштовне вугілля та утримання із заробітної плати працівників, матеріальна допомога з нагоди 20-річчя святкування створення ветеранської організації та з нагоди 62-річниці перемоги Великої Вітчизняної війни. Проте, за вказаний у рішенні період підприємством страхові внески сплачені у повному обсязі.

Просить суд визнати недійсним та частково скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про застосування до Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків № 4 від 09.01.2008 року у сумі 5581,80 грн., а саме: штрафні санкції в загальній сумі 1962,54 грн. на страхові внески за надане працівникам у якості соціальної допомоги за рахунок коштів підприємства безкоштовне вугілля; штрафні санкції у загальній сумі 757,70 грн. на страхові внески на утримання з працівників наданих збитків підприємству за неправомірно отримане безкоштовне вугілля; штрафні санкції у загальній сумі 2820,6 грн. за несплачені страхові внески у сумі 5640,12 грн. по заробітній платі за січень 2007 року.; штрафні санкції у сумі 41,50 грн. на сплачену підприємством матеріальну допомогу ( штраф у сумі 8,3 грн. на страхові внески у лютому 2007 року в сумі 16,6 грн. на матеріальну допомогу в сумі 50 грн. з нагоди 20-річчя святкування створення ветеранської організації; штраф у сумі 33,20 грн. на страхові внески у квітні 2007 року в сумі 66.40 грн. на матеріальну допомогу в сумі 200 грн. з нагоди 62 річниці Перемоги Великої Вітчизняної війни).

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення, у яких вказує на те, що спірне рішення правомірно було прийнято відповідно до п.7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” на підставі акту планової перевірки. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що УПФУ у м.Шахтарську визнає неправомірним нарахування штрафної санкції спірним рішення у сумі 2820,06 грн. на несплачені страхові внески по заробітній платі; в решті позову просив відмовити, посилаючись на правомірність прийнятого рішення з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит», є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003 року, має у своєму складі Відокремлений підрозділ «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» (без права юридичної особи), який включено до ЄДРПОУ за № 33604359 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м.Шахтарську.

Посадовцями відповідача на Відокремленому підрозділі «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» проведено планову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування та достовірності подання даних до персоніфікованого обліку; за наслідками проведеної перевірки складено акт № 1-146/14 від 3 січня 2008 року.

Згідно висновків зазначеного акту підприємством порушено порядок нарахування та сплати авансових платежів зі страхових внесків.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.7 ч.9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” до платників страхових внесків за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, застосовується штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Судом встановлено, що рішенням керівника Управління Пенсійного фонду України у м.Шахтарську за № 4 від 1 листопада 2008 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, до Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» застосовано штраф у сумі 7051,64 грн. ( у розмірі 50 %).

Спірним рішенням до підприємства позивача застосовано, серед іншого, наступні штрафні санкції :

- в загальній сумі 1962,54 грн. на страхові внески за надане працівникам у якості соціальної допомоги за рахунок коштів підприємства безкоштовне вугілля;

- у загальній сумі 757,70 грн. на страхові внески на утримання з працівників наданих збитків підприємству за неправомірно отримане безкоштовне вугілля;

- у загальній сумі 2820,6 грн. за несплачені страхові внески у сумі 5640,12 грн. по заробітній платі за січень 2007 року.;

- у сумі 41,50 грн. на сплачену підприємством матеріальну допомогу ( штраф у сумі 8,3 грн. на страхові внески у лютому 2007 року в сумі 16,6 грн. на матеріальну допомогу в сумі 50 грн. з нагоди 20-річчя святкування створення ветеранської організації; штраф у сумі 33,20 грн. на страхові внески у квітні 2007 року в сумі 66.40 грн. на матеріальну допомогу в сумі 200 грн. з нагоди 62 річниці перемоги Великої Вітчизняної війни).

Саме у цій частині рішення оскаржується позивачем у цій справі.

У судовому засіданні під час встановлення фактичних обставин справи було з»ясовано, що відповідач не заперечує проти скасування спірного рішення у частині нарахування штрафної санкції у сумі 2820,06 грн. на несплачені страхові внески по заробітній платі.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, судом встановлено, що у цій частині спірним рішенням неправомірно була застосована штрафна санкція до підприємства позивача у сумі 2820,06 грн. на несплачені страхові внески по заробітній платі.

Даючи оцінку правомірності прийняття зазначеного рішення у частині застосування до підприємства позивача штраф у загальній сумі 1962,54 грн. на страхові внески за надане працівникам у якості соціальної допомоги за рахунок коштів підприємства безкоштовне вугілля та у загальній сумі 757,70 грн. на утримання з працівників наданих збитків підприємству за неправомірно отримане безкоштовне вугілля суд керується наступним.

Відповідно до п. 12 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України та іншими державними органами, власниками (об»єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 7.08.2001 року, у сфері соціальних гарантій Мінпаливенерго зобов»язується здійснювати безоплатне забезпечення працівників та пенсіонерів вугільної промисловості за нормою 5,9 т на рік на будівлю або квартиру.

Судом встановлено, що відповідно до п. 9.1. Колективного договору по Відокремленому підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит», що був прийнятий на конференції трудового колективу цього підприємства 7 липня 2005 року, адміністрація підприємства забезпечує безоплатно вугіллям працівників гірничних підприємств на побутові потреби за нормою 5,9 т на рік на одну будівлю або квартиру із пічним опаленням; цим правом користуються працівники, які працюють на підприємстві не менше 6 місяців.

Згідно листа від 27.03.2007 року № 1020/237 дія зазначеного колективного договору була продовжена профспілкою підприємства на 2007 рік.

Відповідно до положень статті 43 Гірничого Закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб:

працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств;

пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; ( Абзац третій частини сьомої статті 43 в редакції Закону № 2755-III ( 2755-14 ) від 04.10.2001 )

інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності;

сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Таким чином, суд приходить до висновку що надане працівникам підприємства позивача безкоштовне вугілля фактично є одним із видів соціальної допомоги та не є виплатою (виплатою доходу) протягом базового періоду у розумінні ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на яку нараховуються страхові внески.

За таких обставин, на думку суду, штрафні санкції у сумі 1962,54 грн. на страхові внески за надане працівникам у якості соціальної допомоги за рахунок коштів підприємства безкоштовне вугілля та у загальній сумі 757,70 грн. на утримання з працівників наданих збитків підприємству за неправомірно отримане безкоштовне вугілля нараховані спірним рішенням неправомірно.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо неправомірного нарахування спірним рішенням штрафних санкцій у сумах 1962,54 грн., 757,70 грн., 2820,06 грн., тобто у загальній сумі 5540.30 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позов у цій частині, визнати недійсним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про застосування до Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків № 4 від 09.01.2008 року у сумі 5540,30 грн.

Даючи оцінку правомірності прийняття спірного рішення у частині застосування до підприємства позивача штрафу у загальній сумі у сумі 41,50 грн. на сплачену підприємством матеріальну допомогу ( штраф у сумі 8,3 грн. на страхові внески у лютому 2007 року в сумі 16,6 грн. на матеріальну допомогу в сумі 50 грн. з нагоди 20-річчя святкування створення ветеранської організації; штраф у сумі 33,20 грн. на страхові внески у квітні 2007 року в сумі 66.40 грн. на матеріальну допомогу в сумі 200 грн. з нагоди 62 річниці Перемоги Великої Вітчизняної війни) суд керується наступним.

Судом встановлено, що згідно до наказу по підприємству позивача № 44 від 20.02.2007 року «Про виплату нецільової матеріальної допомоги» за активну участь у роботі ветеранської організації підприємства на честь 20-річчя утворення ветеранської організації виплачено нецільову матеріальну допомогу у сумі 50 грн., у тому числі ОСОБА_1,

Також відповідно до наказу по підприємству № 73 від 24.04.2007 року «Про надання нецільової матеріальної допомоги» у зв»язку із святкуванням річниці Перемоги у Великій вітчизняній війні надано нецільову матеріальну допомогу у сумі 200 грн. голові ради ветеранів ОСОБА_1

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо неналежності зазначених виплат до фонду заробітної плати, та, відповідно, неможливості нарахування та сплати на зазначені суми страхових внесків, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 2.3.2. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713), до фонду оплати праці належать винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, серед іншого, і одноразові заохочення, не пов»язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам»ятних дат, як у грошовій, так і у натуральній формі).

Таким чином, суд приходить до висновку, що надана ОСОБА_1 допомога на підставі зазначених вище наказів є саме такими виплатами, що належать до фонду заробітної плати, та на які нараховуються страхові внески.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у частині застосування штрафних санкцій у загальній сумі 41,50 грн. за несплату авансових платежів зі страхових внесків з цих сум спірне рішення є законним та обгрунтованим, у зв»язку із чим у цій частині позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,.

постановив:

Позов Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків № 4 від 09.01.2008 року у сумі 5581,80 грн. - задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про застосування до Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків № 4 від 09.01.2008 року у сумі 5540,30 грн.

У задоволенні решти позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету на користь Державного підприємства «Шахтарськантрацит» судовий збір у сумі 1 грн. 70 копійок

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 12 травня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ісаенко Ю.А.