Постанова № 67582848, 04.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року Справа № 910/22109/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Данилової М.В., Корсака В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.03.2017у справі№ 910/22109/16Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення заборгованості

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Волощук П.Ю. (довіреність №Др-4-0117 від 03.01.2017) Безпалюк О.Л. (довіреність №14-72 від 14.04.2017)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Грєхова О.А.) від 23.01.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Скрипка І.М., судді: Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.) від 01.03.2017, у справі №910/22109/16 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" заборгованість у розмірі 82062,21грн та судовий збір в розмірі 1378,00грн.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.598, 601 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

В листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості в сумі 82062,21грн. Позов обґрунтовано посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору на розподіл природного газу №14-108-ТН від 30.01.2014, не оплатив в повному розмірі вартість послуг транспортування природного газу газорозподільними мережами, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 82062,21грн.

Судами встановлено таке.

30.01.2014 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (далі ПАТ "Хмельницькгаз", газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі ПАТ "НАК "Нафтогаз України", замовник) укладено Договір на розподіл природного газу №14-108-ТН (далі Договір), відповідно до п.2.1. якого газорозподільне підприємство зобов'язується у лютому 2014 року надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами (далі ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору (п.2.2. Договору).

В подальшому сторонами були укладені додаткові угоди до Договору.

Так, додатковою угодою №4 від 03.12.2014 сторони внесли зміни до п.2.1. Договору та виклали його в наступній редакції: "За договором газорозподільне підприємство зобов'язується у 2014 та 2015 роках надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до п.11.1. Договору в редакції додаткової угоди №4 від 03.12.2014 договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 01.02.2014 і діє в частині надання послуг до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.5.5. Договору оплата вартості послуг з транспортування природного газу ГРМ здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу природного газу на період передоплати, визначений сторонами в договорі.

Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати, на плановий обсяг природного газу по кожному об'єкту замовника або його споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати замовник розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці.

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду замовник здійснює оплату додатково заявлених обсягів транспортування природного газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому порядку.

У випадку недоплати за фактично протранспортований природний газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично протранспортований природний газ сума переплати зараховується газорозподільним підприємством у рахунок оплати послуг з транспортування газу ГРМ на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок замовника на його письмову вимогу.

Згідно п.5.6. Договору у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газорозподільного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно п.5.7. Договору у разі виникнення в замовника заборгованості з оплати послуг з транспортування природного газу ГРМ сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, складають графік погашення заборгованості, який є додатком до Договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості газорозподільне підприємство має право грошові кошти, отримані від замовника за послуги з транспортування природного газу ГРМ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості замовника з найдавнішим строком її виникнення.

Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 01.02.2014 і діє в частині надання послуг до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором.

Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток №1 до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п.11.1. Договору в редакції додаткової угоди №4 від 03.12.2014).

На виконання умов договору позивач протранспортував протягом лютого 2014 - грудня 2015 років природний газ на загальну суму 90389 881,70грн, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування газу, які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 82062,21грн.

Задовольняючи позов, попередні судові інстанції виходили з того, що оскільки зарахування коштів у розмірі 82062,21грн у відповідності до заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" №26-9668/1.2-14 від 29.12.2014 про припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦК України не відбулось, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за Договором в сумі 82062,21грн.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Оскільки відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 82062,21грн, суди правомірно задовольнили позовні вимоги.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до ПАТ "Хмельницькгаз" із заявою №26-9668/1.2-14 від 29.12.2014 про припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦК України.

Судами встановлено, що відповідно до змісту вказаної заяви, яка отримана позивачем 06.01.2015, відповідачем зазначено, що за даними бухгалтерського обліку рахується дебіторська заборгованість позивача перед відповідачем за договором оренди газопроводів та споруд на них від 01.10.2004 №14/1292/04 в сумі 82062,19грн.

В свою чергу, станом на 01.12.2014 відповідач має кредиторську заборгованість перед позивачем за договором з надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від 30.01.2014 №14-108-ТН в сумі 5638273,94грн. Відповідач вважає, що вказані зобов'язання в сумі 82062,19грн є зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав.

Зважаючи на вищезазначене, керуючись ст.601 ЦК України, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заявило про припинення зобов'язань перед ПАТ "Хмельницькгаз" частково в сумі 82062,19грн, яка виникла на підставі Договору, шляхом повного зарахування зустрічних зобов'язань ПАТ "Хмельницькгаз" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України", які виникли на підставі договору оренди газопроводів та споруд на них від 01.10.2004 №14/1292/04 у сумі 82062,19 грн.

У відповідь на вказану заяву позивач направив відповідачу лист від 26.01.2015 №284/18 про відмову від проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки у позивача на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 у справі №910/4114/14 відсутній обов'язок перед відповідачем щодо внесення орендної плати, заява від 29.12.2014 № 26-9668/1.2-14 має бути відкликана.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, зі змісту вказаної норми вбачається, що зарахування зобов'язань можливе за наявності всіх умов для зарахування, а саме: зустрічності вимог; однорідності вимог; настання строку виконання вимог, або визначеність такого строку моментом пред'явлення вимоги; подання однією із сторін відповідної заяви.

Як на підставу відсутності у НАК "Нафтогаз України" заборгованості перед ПАТ "Хмельницькгаз" в сумі 82062,19грн, відповідач посилається лише на бухгалтерську довідку відповідача, згідно якої станом на 21.12.2016 в бухгалтерському обліку Компанії відповідача заборгованість перед позивачем за Договором відсутня (а.с.164).

За оцінкою судів відповідачем не надано в попередні судові інстанції жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України відсутності у нього станом на 01.12.2014 кредиторської заборгованості перед ПАТ "Хмельницькгаз" за Договором в сумі 5638273, 94грн, строк виконання якої настав.

Судами встановлено, що 01.10.2004 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно з метою забезпечення безперебійного та безаварійного постачання природного газу споживачам Хмельницької області та отримання на цій основі прибутку, зі строком дії договору з 01.10.2004 по 25.09.2005 включно.

15.01.2015 постановою Вищого господарського суду України у справі №910/4114/14 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014, та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 у справі №910/4114/14, яким було внесено зміни в договір оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 в редакції додаткової угоди № 1 до вказаного договору.

Даною Додатковою угодою №1 було викладено умови договору оренди газопроводів та споруд на них № 14/1292/04 від 01.10.2004 в редакції Договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України від 13.05.2013 відповідно до Типового договору, затвердженого постановою НКРЕ №228 від 07.03.2013.

Вказаним рішенням встановлено, що з часу укладення між сторонами спірного договору обставини, за якими він був укладений, істотно змінились. Це було зумовлено змінами у нормативно-правовому регулюванні правовідносин на підставі Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №228 від 07.03.2013 "Про затвердження Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)".

Умови запропонованої позивачем Додаткової угоди №1 до Договору оренди газопроводів та споруд на них від 01.10.2004 №14/1292/04 відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб.

Відповідно до п.6.1. договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України від 13.05.2013, цей договір є укладеним і набирає чинності з 13.05.2013 і діє до 31.12.2018.

Таким чином, з 13.05.2013 у ПАТ "Хмельницькгаз", враховуючи рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 у справі №910/4114/14, відсутній обов'язок перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо внесення орендної плати по договору.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Натомість, позивач зазначає, що до заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог включено зобов'язання, які виникли за договором оренди газопроводів та споруд на них від 01.10.2014 №14/1292/04 за період з грудня 2013 року по листопад 2014 року.

За оцінкою судів доказів дії вказаного правочину у визначений період, підписання сторонами актів наданих послуг по договору оренди газопроводів та споруд на них від 01.10.2004 № 14/1292/04 за період з грудня 2013 року по листопад 2014 року судам попередніх інстанцій не надано.

Посилання відповідача на той факт, що спірна заява була направлена позивачу у період після набрання законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі №910/4114/14, вірно не прийнято судами до уваги у зв'язку з тим, що факт наявності чи відсутності зобов'язань позивача не може перебувати в залежності від часу направлення заяви відповідача про припинення таких зобов'язань.

Оскільки в попередні судові інстанції відповідачем не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України (зокрема, будь-яких первинних документів) щодо існування станом на момент направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 5638273,94грн, суди обґрунтовано зазначили про відсутність зустрічного зобов'язання позивача перед відповідачем, як підставу відмови в позові про стягнення заборгованості в розмірі 82 062,21 грн.

Таким чином, оскільки зарахування коштів у розмірі 82062,21грн у відповідності до заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" №26-9668/1.2-14 від 29.12.2014 про припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦК України не відбулось, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов та стягнули з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором на розподіл природного газу №14-108-ТН у розмірі 82062,21грн.

Доводи скаржника про те, що за наслідком вирішення спору в справі №910/2441/15-г про визнання недійсним правочину із зарахування вказаних вище однорідних вимог, постановою Вищого господарського суду від 19.04.2016 було прийнято нове рішення про відмову в позові, касаційний суд не приймає до уваги, оскільки відмова в позові, обґрунтована судом касаційної інстанції тим, що за встановленими попередніми судами обставинами, зарахування зустрічних однорідних вимог не відбулось, тому заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди першої та апеляційної інстанцій не припустились порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 у справі №910/22109/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді М. Данилова

В. Корсак