Постанова № 6758261, 02.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3701/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Хріпуновій С.Ю.

за участю

представника позивача Максимчука С.П.

представника відповідача Ткаченко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,

встановив:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове про визнання визнання неправомірними дій УПФУ в м.Селидове щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страховиих внесків у платіжних дорученнях та визнання недійсними рішень УПФУ в м.Селидове про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 347 від 23.09.2008 року , № 418 від 24.11.2008 року, № 454 від 19.12.2008 року, № 15 від 19.01.2009 року, № 16 від 19.01.2009 року.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем спірними рішеннями до Відокремленого підрозділу «Учбово-курсовий комбінат» ДП «Селидіввугілля» застосовано фінансові санкцій та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду. Вважає зазначені рішення Управління Пенсійного фонду незаконним, оскільки відповідач неправомірно відніс поточні платежі підприємства зі страхових внесків у погашення недоїмки попередніх періодів.

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення, у яких вказує на те, що відповідно до частини 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” поточні платежі позивача були зараховані у рахунок погашення недоїмки підприємства на підставі картки особового рахунку. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, позов підтримав та просив його задовольнити; в останнє судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у запереченні. При цьому пояснив, що вважає правомірним зарахування поточних страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Крім того, зазначив, що позивач оскаржив спірні рішення за № 15,16 від 19.01.2009 року до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, та рішеннями ГУПФУ від 18.02.2009 року скарга була задоволена, зазначені рішення скасовані.Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство „Селидіввугілля” є юридичною особою, зареєстровано виконкомом Селидівської міської ради 06.06.2005 року, включено до ЄДРПОУ за № 33426253, має у своєму складі Відокремлений підрозділ «Учбово-курсовий комбінат» ДП «Селидіввугілля» ( без статусу юридичної особи), який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Селидове.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Судом встановлено, що рішеннями керівника Управління Пенсійного фонду України у м.Селидове за № 347 від 23.09.2008 року , № 418 від 24.11.2008 року, № 454 від 19.12.2008 року, № 15 від 19.01.2009 року, № 16 від 19.01.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, до ВП «Учбово-курсовий комбінат» ДП «Селидіввугілля» застосовано штраф та нараховано пеню; зазначені рішення отримано позивачем.

Рішенням № 15 від 19.01.2009 року до ВП «Учбово-курсовий комбінат» ДП «Селидіввугілля» застосовано штраф у сумі 428,62 грн. та пеня у сумі 115,1 грн за період з 29.09.2008 року по 05.01.2009 року.

Рішенням № 16 від 19.01.2009 року до ВП «Учбово-курсовий комбінат» ДП «Селидіввугілля» застосовано штраф у сумі 5860,68 грн. та пеня у сумі 1973,88 грн. за період з 20.08.2008 року по 05.01.2009 року.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 ст. 105 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.

Частиною 13 зазначеного Закону визначено, що рішення про застосування суми пені та штрафів можуть бути оскаржені страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Судом встановлено, що ВП «Учбово-курсовий комбінат» ДП «Селидіввугілля» оскаржив до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення про застосування фінансових санкцій та пені № 15 та № 16 від 19.01.2009 року.

За результатами розгляду скарги рішеннями ГУПФУ в Донецькій області від 18.02.2009 року № 2525/08 та 2524/08 скарги відокремленого підрозділу задоволені , рішення УПФУ в м.Селидове від 19.01.2009 року № 15,16 скасовані; УПФУ в м.Селидове зобов»язано винести нові рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені з урахуванням вимог чинного законодавства.

Таким чином, станом на момент розгляду даної справи в суді спірні рішення від 19.01.2009 року за № 15, 16 скасовані та не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для позивача, у зв»язку із чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у частині визнання їх недійсними (скасування).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання недійсними рішень керівника Управління Пенсійного фонду України у м.Селидове за № 347 від 23.09.2008 року , № 418 від 24.11.2008 року, № 454 від 19.12.2008 року, суд керується наступним.

Із картки особового рахунку, наданому представником відповідача у судовому засіданні вбачається, як станом на момент прийняття спірних рішень, так і на момент розгляду справи ВП Учбово-курсовий комбінат ДП «Селидіввугілля» має заборгованість зі страхових внесків.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.2) ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

На вимогу суду представником позивача у судове засідання надані розрахунки штрафу та пені під кожне із спірних рішень.

Із цих розрахунків штрафної санкції та пені вбачається, що відповідачем у рахунок погашення недоїмки зараховувались поточні платежі та нараховувалась пеня, а також штрафна санкція у відсотковій ставці залежно від кількості днів затримки.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Правлінням пенсійного Фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року ( зі змінами, далі – Інструкція), яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Пунктом 9.3. Інструкції передбачено порядок накладення фінансових санкцій за порушення чинного законодавства страхувальниками.

Відповідно до підпункту 9.3.2. у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів - 50 відсотків зазначених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Типова форма, за якою повинно бути складено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду, встановлена додатком 14 до підпункту 9.3.2 пункту 9.3. Інструкції ( у редакції постанови правління пенсійного фонду України від 31.01.2005 року № 3-1).

Судом встановлено, що спірні рішення не відповідають вимогам зазначених вище норм.

Так, рішенням № 347 від 23.09.2008 року застосовано штраф у сумі 1852,90 грн. (без визначення відсоткової ставки) та пеня у сумі 701,78 грн. за період з 21.07.2008 року по 28.08.2008 року.

Із розрахунку до рішення № 347 від 23.09.2008 року вбачається наступне:

- по особовому рахунку 4%,32%,42%

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 20.06.2008 року у сумі 11003,19 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 13.08.08 року у сумі 40 грн. (54 дні затримки), від 28.08.2008 року у сумі 8340 грн.(69 днів затримки);

- у погашення частини недоїмки станом на 26.06.2008 року у сумі 1110,17 грн. відповідачем була спрямована частина платежу позивача від 28.08.2008 року у сумі 1110,17 грн. (63 дні затримки);

- у погашення частини недоїмки станом на 21.07.2008 року у сумі 10558,6 грн. відповідачем була спрямована частина платежу позивача від 28.08.2008 року у сумі 321,32 грн. (38 днів затримки); сума штрафу склала 1740,26 грн.; нараховано пені – 659,77 грн;

- по особовому рахунку 1-5%

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 20.06.2008 року у сумі 678,57 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 13.08.08 року у сумі 5 грн. (54 дні затримки), від 28.08.2008 року у сумі 558,19 грн.(69 днів затримки);сума штрафу склала 112,64 грн.; нараховано пені – 42,01 грн;

Також у розрахунку зазначено, що за несвоєчасну сплату страхових внесків до підприємства застосовано штраф у розмірі 20 %.

Таким чином, судом встановлено, що у порушення вимог Інструкції , а саме, додатку 14 до п.п. 9.3.2. Інструкції (п.17 постанови Пенсійного фонду України від 18.01.2007 року № 2-2, зареєстрована в Мін’юсті за № 71/13338 від 29.01.2007 року «Про затвердження змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків…» ) зазначений у даному рішенні період – «з 21.07.2008 року по 28.08.2008 року» не співпадає із періодом, зазначеним у розрахунку штрафної санкції та пені до цього рішення – « з 20.06.2008 року по 28.08.2008 року», у самому рішенні рішенні не визначено відсоткову ставку застосованого штрафу, що є неприпустимим.

Рішенням № 418 від 24.11.2008 року застосовано штраф у сумі 2667,11 грн. (без визначення відсоткової ставки) та пеня у сумі 910,58 грн. за період з 21.07.2008 року до 31.10.2008 року.

Із розрахунку до рішення № 418 від 24.11.2008 року вбачається наступне:

- по особовому рахунку 4%,32%,42%

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 21.07.2008 року у сумі 10558,6 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 03.10.08 року у сумі 6167,43 грн. (74 дні затримки), від 28.10.2008 року у сумі 647,95 грн.(99 днів затримки);

- у погашення частини недоїмки станом на 20.08..2008 року у сумі 9882,51 грн. відповідачем була спрямована частина платежу позивача від 28.10.2008 року у сумі 273,89 грн. (69 днів затримки), від 30.10.2008 року у сумі 2672,6 грн.(71 день затримки), від 31.10.2008 року у сумі 1716,22 грн. ( 72 дня затримки);

- по особовому рахунку 1-5%

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 21.07.2008 року у сумі 654,41 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 03.10.08 року у сумі 387 грн. (74 дні затримки), від 28.10.2008 року у сумі 51,68 грн.(99 днів затримки), від 30.10.2008 року у сумі 30,43 грн.(101 день затримки);

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 20.08.2008 року у сумі 614,33 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 30.10.2008 року у сумі 128,97 грн. (71 день затримки), від 31.10.2008 року у сумі 164,27 грн.(72 дня затримки).

Також у розрахунку зазначено, що за несвоєчасну сплату страхових внесків до підприємства застосовано штраф у розмірі 20 %.

Але у порушення п.9.3.2. Інструкції спірне рішення поєднує в собі різні періоди прострочення сплати страхових внесків, за які Законом № 1058 встановлено різні відсоткові ставки штрафної санкції -20 та 50 відсотків, що не припустимо.

Крім того, судом встановлено, що визначений цим рішенням період, за який застосовано фінансову санкцію, з 21.07.2008 року по 31.10.2008 року, за умови однакової застосованої відсоткової ставки штрафу – 20%- повністю поглинає період, за який застосовано фінансову санкцію та пеню попереднім оскаржуваним рішенням № 347, (який визначено період з 21.07.2008 року по 28.08.2008 року).

Тобто у даному випадку має місце подвійне застосування фінансової санкції у вигляді 20 % штрафу та пені за один і той же період, що також є неприпустимим.

Рішенням № 454 від 19.12.2008 року застосовано штраф у сумі 934,08 грн. (без визначення відсоткової ставки) та пеня у сумі 197,41 грн. за період з 20.08.2008 року до 3.12.2008 року.

Із розрахунку до рішення № 454 від 19.12.2008 року вбачається наступне:

- по особовому рахунку 4%,32%,42%

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 20.08.2008 року у сумі 9882.51 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 03.12.08 року у сумі 1541 грн. (105 днів затримки);

- по особовому рахунку 1-5%

- у погашення частини недоїмки позивача станом на 20.08.2008 року у сумі 614,33 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 02.12.2008 року у сумі 251,8 грн. (104 дні затримки), від 03.12.08 року у сумі 69.29 грн.(105 днів затримки);

- у погашення частини недоїмки позивача станом на 29.09.2008 року у сумі 576 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 03.12.2008 року у сумі 15,17 грн.( 65 днів затримки);

Також у розрахунку зазначено, що за несвоєчасну сплату страхових внесків до підприємства застосовано штраф у розмірі 50 %.

Але у порушення п.9.3.2. Інструкції спірне рішення поєднує в собі різні періоди прострочення сплати страхових внесків, за які Законом № 1058 встановлено різні відсоткові ставки штрафної санкції - 20 та 50 відсотків, що не припустимо.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірності прийнятих ним рішень за № 347 від 23.09.2008 року , № 418 від 24.11.2008 року, № 454 від 19.12.2008 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зазначені рішення відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту порушеного права позивача необхідно визнати протиправними та скасувати.

Разом з тим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеного платником страхових внесків у платіжних дорученнях з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на неправомірність зарахування відповідачем поточних страхових внесків у рахунок погашення недоїмки, та нарахування у зв»язку із цим штрафу та пені, оскільки законом прямо передбачено вчинення таких дій органами Пенсійного фонду у разі виникнення недоїмки у платника страхових внесків.

Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,          

постановив:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеного платником страхових внесків у платіжних дорученнях, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 15,16 від 19.01.2009, № 347 від 23.09.2008 року, № 418 від 24.11.2008 року, № 454 від 19.12.2008 року - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове № 347 від 23.09.2008 року, № 418 від 24.11.2008 року, № 454 від 19.12.2008 року про застосування штрафу та пені до Відокремленого підрозділу «Учбово-курсовий комбінат» Державного підприємства «Селидіввугілля».

У задоволенні решти позову, а саме, визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеного платником страхових внесків у платіжних дорученнях, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Відокремленого підрозділу «Учбово-курсовий комбінат» Державного підприємства «Селидіввугілля» № 15,16 від 19.01.2009 року - відмовити.

Присудити на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору у сумі 1,70 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 2 червня 2009 року у присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 9 червня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.