Ухвала суду № 67582424, 03.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 р.Справа № 591/2039/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2017р. по справі № 591/2039/17

за позовом Управління Державної Служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області

до Сумської міської ради

про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Сумської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради від 05.10.2016 року № 1204-МР в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області для будівництва багатоквартирних житлових будинків площею 0,8553 га за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б (кадастровий номер 5910136600:05600260052);

- зобов'язати Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради вжити заходів щодо внесення на розгляд пленарного засідання Сумської міської ради проекту рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області для будівництва багатоквартирних житлових будинків площею 0,8553 га за адресою м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б (кадастровий номер 5910136600:05600260052);

- зобов'язати Сумську міську раду розглянути на пленарному засіданні проект зазначеного рішення та прийняти рішення у відповідності до вимог земельного законодавства України.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2017 року по справі № 591/2039/17 позовні вимоги Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області до Сумської міської ради задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради від 05.10.2016 року № 1204-МР в частині відмови Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 0,8553 (кадастровий номер 5910136600:05600260052) га за адресою м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б для будівництва багатоквартирних житлових будинків.

Зобов'язано Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради вжити заходів щодо внесення на розгляд на найближчому пленарному засіданні чергової сесії Сумської міської ради проекту рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області земельної ділянки загальною площею 0,8553 (кадастровий номер 5910136600:05600260052) га за адресою м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б для будівництва багатоквартирних житлових будинків, а Сумську міську раду - та прийняти рішення у відповідності до вимог земельного законодавства України.

Стягнуто з місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Сумської міської ради на користь Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області судові витрати в сумі 1 600 гривень 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2017 року по справі № 591/2039/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник відповідача вказує, що подані на затвердження позивачем документи не відповідають положенням ст. 50 Закону України "Про землеустрій". Зокрема зазначено, що довідкою Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 06.05.2015 року № 1454/01.23 підтверджено, що земельна ділянка орієнтовною площею 1,0667 га, яка відводиться в постійне користування під будівництво багатоквартирних житлових будинків за адресою м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б знаходиться в комунальній власності. Крім того, вказує, що у Висновку Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 17.06.2015 року № 194/08.01-17 не вказано площу для відведення земельної ділянки. А також стверджує про втручання з боку суду в дискреційні повноваження відповідача та відсутність у суду можливості зобов'язувати останнього приймати відповідне рішення. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга - задоволенню.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно з рішенням Сумської міської ради від 25.03.2015 року № 4193-МР Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування орієнтовною площею 1,0667 га за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б, за рахунок земель житлової та громадської забудови Сумської міської ради (а.с.9).

На замовлення позивача, ПП "Мегаполіс" виготовлено проект землеустрою земельної ділянки площею 0,8553 га для будівництва багатоквартирних житлових будинків, який погоджено з Управлінням Держземагентства у Сумському районі Сумської області та Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, а також здійснено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 59110136600:05:002:0052 (а.с.11-36).

02.07.2015 року розроблений проект землеустрою передано на розгляд постійної комісії з питань архітектури, містобудування, земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради, після чого комісією рекомендовано підтримати даний проект рішення (а.с.38-39).

За результатами розгляду проекту землеустрою, рішенням Сумської міської ради від 05.10.2016 року № 1204-МР Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,8553 га (кадастровий номер 5910136600:05600260052) за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б, для будівництва багатоквартирних житлових будинків з посиланням на положення Протоколу засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради від 31.05.2016 року № 24, статей 12, 92, 123 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України "Про землеустрій", п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(а.с.43).

Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи рішення від 05.10.2016 року № 1204-МР про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області для будівництва багатоквартирних житлових будинків площею 0,8553 га за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б (кадастровий номер 5910136600:05600260052), діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Так, згідно з частиною 4 статті 123 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 8 статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою, погоджений у встановленому законом порядку, був направлений на розгляд та затвердження до Сумської міської ради, проте, рішенням Сумської міської ради від 05.10.2016 року № 1204-МР Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0, 8553 га з посиланням на положення Протоколу засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради від 31.05.2016 року № 24, статей 12, 92, 123 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України "Про землеустрій", п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня погодженого отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Посилаючись на обґрунтованість рішення від 05.10.2016 року № 1204-МР про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області відповідач вказує на порушення позивачем приписів ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

У свою чергу, відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

З наявних в матеріалах справи копій матеріалів проекту землеустрою вбачається, що останні за своїм переліком відповідають вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що відповідачем у рішенні від 05.10.2016 року № 1204-МР, в порушення вимог ч.ч. 5, 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України не вказано, яким конкретно пунктам ст. 50 Закону України «Про землеустрій», іншій нормі закону чи прийнятого відповідно до них нормативно-правового акту, що регулює відносини у відповідній сфері, не відповідають подані позивачем документи.

Крім того, відповідачем не було чітко визначено недоліки наданого позивачем на затвердження проекту землеустрою з посиланням на вимоги нормативно-правових актів та не наведено вичерпного переліку документів, необхідних для належного затвердження такого проекту землеустрою.

Колегія суддів також зауважує, що матеріали справи не місять доказів на підтвердження того, що позивачу постійною комісією, яка розглядала проект землеустрою було надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача про те, що проект землеустрою, поданий на розгляд постійної комісії, мав недоліки щодо площі земельної ділянки, оскільки в рішенні Сумської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було зазначено лише орієнтовну площу земельної ділянки, яка була більшою, ніж та, фактичний розмір якої вказаний в проекті землеустрою. Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що вказане було визначено відповідним компетентним органом як недолік, і у зв'язку з цим вживалися дії, передбачені ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Як встановлено частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не було надано належного нормативно-правового обґрунтування своєї позиції щодо відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків площею 0,8553 га за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б (кадастровий номер 5910136600:05600260052), викладеної в рішенні від 05.10.2016 року № 1204-МР, та доказів на підтвердження такої позиції, колегія суддів вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності свого рішення належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті рішення від 05.10.2016 року № 1204-МР про відмову Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків площею 0,8553 га за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б (кадастровий номер 5910136600:05600260052), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про землеустрій», без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Колегія суддів не приймає до уваги, вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апелянта щодо втручання суду, який зобов'язав прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, у дискреційні повноваження органу.

В даному випадку зобов'язуючи відповідача, як суб'єкта владних повноважень прийняти відповідне рішення, суд першої інстанції жодним чином не втрутився у такі повноваження відповідача та не підмінив у такий спосіб його компетенцію, суд лише зобов'язав прийняти законне рішення. Зобов'язання вчинити ту чи іншу дію, або прийняти рішення, від прийняття якого суб'єкт владних повноважень ухиляється, або приймає без належних на то підстав протиправне рішення є належним способом судового захисту прав позивача від відповідача, та у повному обсязі є гарантією дотримання захисту таких прав.

При чому, саме прийняття такого рішення є належною формою реалізації відповідачем своїх владних управлінських функцій.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену Верховним Судом України у рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, в якому зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на наведену норму, враховуючи протиправність рішення відповідача від 05.10.2016 року № 1204-МР про відмову Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків площею 0,8553 га за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б (кадастровий номер 5910136600:05600260052), беручи до уваги необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради вжити заходів щодо внесення на розгляд на найближчому пленарному засіданні чергової сесії Сумської міської ради проекту рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області земельної ділянки загальною площею 0,8553 (кадастровий номер 5910136600:05600260052) га за адресою м. Суми, вул. Ковпака, біля будинку № 77 б для будівництва багатоквартирних житлових будинків, а Сумську міську раду - прийняти рішення у відповідності до вимог земельного законодавства України.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2017 року по справі № 591/2039/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Сумської міської ради колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2017р. по справі № 591/2039/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2017 р.