Ухвала суду № 67582421, 05.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 р.Справа № 820/6346/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

представник позивач - Шматков Д.С.

представник відповідача - Юсупова М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" Шматкова Д.С. на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017р. по справі № 820/6346/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариствоа з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000481402 від 26.05.2016 року; № 0000471402 від 26.05.2016 року; № 0000491402 від 26.05.2016 року; № 0001221402 від 26.05.2016 року.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі Наказу Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2016 року № 420 та направлення № 346 від 12.04.2016 р. головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Зеленьковою А.В. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині господарських відносин з ТОВ «ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС» за травень, листопад 2015 р., ТОВ «СЕЛТІК ІНВЕСТ» за січень-березень 2015 р., ТОВ «СЕРЕШТІ ТОРГ» за липень - жовтень 2015 року, ТОВ «Різол» за лютий - квітень 2015 р. За результатами зазначеної перевірки було складено акт № 1373/20-30-14-0338526039 від 25.04.2016 р. На підставі зазначеного акту перевірки, Центральною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області 26.05.2016 року були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000501402, № 0000481402, № 0000471402 та 0000491402. Позивач з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству України, а тому такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 71 КАС України, п.п 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі Наказу Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2016 року № 420 та направлення № 346 від 12.04.2016 р. головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Зеленьковою А.В. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині господарських відносин з ТОВ «ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС» за травень, листопад 2015 р., ТОВ «СЕЛТІК ІНВЕСТ» за січень-березень 2015 р., ТОВ «СЕРЕШТІ ТОРГ» за липень - жовтень 2015 року, ТОВ «Різол» за лютий - квітень 2015 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1373/20-30-14-0338526039 від 25.04.2016 р.

У висновках Акту зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення: ст. 185, ст. 187 ПК України, внаслідок чого завищено податкове зобов'язання на суму 231283,00 грн. за період січень - грудень 2015 р.; п.198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 3039617,00 грн. та завищення від'ємного значення на 190316,00 грн.; ст. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 138, п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 16149675,00 грн. та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього у сумі 2906941,00 у 2015 році.

Не погоджуючись із висновками перевіряючих, ТОВ «СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ» подало заперечення на акт перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки, Центральною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області 26.05.2016 року було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000501402, № 0000481402, № 0000471402 та 0000491402.

Не погоджуючись з висновками вказаними в акті перевірки, ТОВ «СІНТА-ФАРМ КОМПАШ» оскаржило їх в адміністративному порядку із наданням копій документів, що підтверджують необґрунтованість акту перевірки та вищевказаних податкових повідомлені - рішень.

В процесі розгляду скарги, контролюючим органом, відповідно до ст. 82, п.п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 18.07.2016 року № 816 та направлення № 673 від 18.07.2016 р. головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Зеленьковою А.В. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині господарських відносин з ТОВ «ЄВРОСТРОЙ ПЮС» за травень, листопад 2015 р., ТОВ «СЕЛТІК ШВЕСТ» за січень-березень 2015 р., ТОВ «СЕРЕНІТІ ТОРГ» за липень - жовтень 2015 року, ТОВ «Різол» за лютий - квітень 2015 р.

Висновки повторної перевірки були оформлені актом № 2834/20-30-14-02 від 29.07.2016р.

У висновках Акту зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення:

- ст. 185, ст. 187 ПК України, внаслідок чого завищено податкове зобов'язання на суму 231283,00 грн. за період січень - грудень 2015 р.; п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 3461218,00 грн. за період з березня по вересень 2015 року та листопад 2015 року, що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 3039617,00 грн. та завищення від'ємного значення на 190316,00 грн.; ст. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 138, п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 16149675,00 грн. та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього в сумі 2906941,00 грн. у 2015 році.

На підставі проведеної повторної перевірки, ГУ ДФС у Харківській області було винесене рішення про результати розгляду скарги № 4522/10/20-40-10-01-14 від 05.08.2016 року. За яким скаргу позивача частково задоволено: скасовано ППР № 0000501402 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у розмірі 11610,00 грн.

На підставі прийнятого ГУ ДФС у Харківській області рішення, Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було винесене податкове повідомлення - рішення №0001221402 від 05.09.2016 року. У відповідності до пп.2 п. 1 розділу 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом МФУ № 1204 від 28.12.2015 р., ППР № 0000501402 від 26.05.2016 р. вважається відкликаним з моменту прийняття ППР № 000122402.

Не погодившись із вказаним рішенням ГУ ДФС, позивач подав скаргу до ДФС України, в якій просив скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги № 22602/6/99-99-11-01-25 від 19.10.2016 р. (що отримане позивачем поштовим відправленням 09.11.2016 року) скаргу частково задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення від 25.04.2016 р. № 0000471402, 0000481402, № 0000491402, № 0000501402 в частині зменшення податкового кредиту з ПДВ та витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Єврострой плюс», ТОВ «ТФ «Різол», в частині зменшення податкових зобов'язань з ПДВ по реалізації товарів, придбаних у ТОВ «Єврострой плюс» та ТОВ «ТФ «Різол», і у відповідних частинах штрафні санкції, а також скасовано податкове повідомлення -рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 26.05.2016 р. № 0000491402 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати на користь ТОВ «СЕЛТІК ШВЕСТ» та ТОВ «СЕРЕНІТІ ТОРГ», в інших частинах податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Непогодившись із такими діями відповідача та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Сінта - Фарм Компані» (Замовник) та ТОВ «Сереніті - Торг» (Виконавець) укладено договори на придбання маркетингових послуг. Відповідно до умов зазначених договорів, ТОВ «Сереніті - Торг» бере на себе зобов'язання надати ТОВ «Сінта - Фарм Компані» послуги з вивчення ринку та проведення дослідження з відповідних тем, а ТОВ «Сінта - Фарм Компані», зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги. Термін дії вищезазначених договорів з моменту їх підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Сереніті - Торг» у липні - жовтні 2015 року виписано податкові накладні на загальну суму 11949600 грн. (в т.ч. ПДВ - 1991600 грн.), які зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Факт розрахунку підтверджується платіжними дорученнями (виписки клієнт банку) на загальну суму 12237725,04 грн. (в т.ч ПДВ - 2039620,84 грн.).

Судом встановлено, що до перевірки позивачем не було надано акти приймання-передачі наданих послуг, що фактично підтверджують виконання вищезазначених досліджень, оборотно - сальдові відомості по бухгалтерським рахункам № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та № 28 «Товари».

Крім того, судом встановлено, що в ході перевірки відповідачем використана узагальнена податкова інформація по ТОВ «Сереніті - Торг» від 15.09.2015 № 323/7/20-30-22 з питань проведення фінансово - господарських операцій за червень - липень 2015 року, та від 29.12.2015 № 1141/7/20-30-22-03 з питань проведення фінансово - господарських операцій за серпень - жовтень 2015 року. За висновками зазначених узагальнюючих податкових інформацій встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сінта - Фарм Компані» (Замовник) та ТОВ «Селтік інвест» (Виконавець) укладено договори на придбання маркетингових послуг.

Відповідно до умов зазначених договорів, ТОВ «Селтік інвест» зобов'язується надати ТОВ «Сінта - фарм компані» послуги по проведенню досліджень з відповідних тем. Термін дії вищезазначених договорів з моменту їх підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Селтік інвест» у січні - березні 2015 року виписано податкові накладні на загальну суму 7430000 грн. (в т.ч. ПДВ - 1238333 грн.), які зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Факт розрахунку підтверджується платіжним дорученням (виписки клієнт банку) на загальну суму 2034058,98 грн. (в т.ч ПДВ - 339009,83 грн.).

Судом встановлено, що до перевірки позивачем не надано оборотно - сальдові відомості по бухгалтерським рахункам № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та № 28 «Товари».

В ході перевірки відповідачем використана узагальнена податкова інформація по ТОВ «Селтік інвест» від 20.04.2015 №3738/7/20-30-22-03/39466930 щодо господарських взаємовідносин з контрагентами за грудень 2014 - січень 2015 року та від 09.06.2015 №5218/7/20-30-22-03/39466930 з питань проведення фінансово - господарських операцій за лютий - березень 2015 року. За висновками зазначених узагальнюючих податкових інформацій встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару, та не підтверджено реальність проведення господарських операцій.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сінта - Фарм Компані» (Покупець) та ТОВ «Єврострой плюс» (Продавець) укладено договір від 18.05.2015 № 15/15SC, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити вартість сировини, допоміжних та пакувальних матеріалів товар, що поставляється на умовах цього договору. Найменування товару, його асортимент, кількість, ціна та загальна вартість відповідної партії товару вказується у видаткових накладних. У відповідності до п. 2.6 договору № 15/15 SC, доставка здійснювалася за рахунок Продавця. Договір вступає в силу з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань в повному обсязі по даному договору.

На виконання умов зазначеного договору у травні та листопаді 2015 року ТОВ «Єврострой плюс» виписано податкові накладні на загальну суму 279594 грн. (в т.ч. ПДВ - 46600 грн.).

Судом встановлено, що до перевірки позивачем не надано оборотно - сальдові відомості по бухгалтерським рахункам № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та № 28 «Товари».

В ході перевірки відповідачем використані узагальнені податкові інформації по ТОВ «Єврострой плюс» від 25.08.2015 № 179/20-30-22-03/35475564 з питань проведення фінансово - господарських операцій з платниками податків за травень 2015 року та від 15.01.2015 № 89/20-30-22-03/35475564 з питань проведення фінансово - господарських операцій з платниками податків за листопад 2015 року, якими не підтверджено реальність проведення господарських операцій, та встановлено невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів, менший обсяг придбання, ніж обсяг реалізації товарів, що співпадають за номенклатурою.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сінта - Фарм Компані» (Покупець) та ТОВ «ТФ «Різол» (Продавець) укладено договір від 01.12.2014 № 49/14SC, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити вартість сировини, допоміжних та пакувальних матеріалів (товар), що поставляється на умовах цього договору. Доставка товару здійснюється за узгодженням між Продавцем та Покупцем, а саме, за рахунок продавця. Договір вступає в силу з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017, а в частині не виконаних зобов'язань до їх повного виконання.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «ТФ «Різол» у лютому - квітні 2015 року виписано податкові накладні на загальну суму 1108102 грн. (в т.ч. ПДВ - 184684 грн.).

Суд зазначає, що до перевірки позивачем було надано платіжні доручення (виписки клієнт банку) на загальну суму 1219209,72 грн. (в т.ч ПДВ - 203201,62 грн.).

До перевірки позивачем не було надано оборотно - сальдові відомості по бухгалтерським рахункам № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»та № 28 «Товари».

В ході дослідження зазначених взаємовідносин відповідачем використана узагальнена податкова інформація по ТОВ «ТФ «Різол» від 21.07.2015 №33/7/20-33-22-03 за звітні періоди декларування ПДВ грудень 2014 року - червень 2015 року, за висновками якої встановлено відсутність платника за місцезнаходженням, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товару, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про неможливість здійснення фактичних товарних операцій. Також, відповідно до аналізу наявних баз данних Державної фіскальної служби України встановлено невідповідність невідповідність придбаного та реалізованого товару.

Також, перевіркою встановлено, що товар, придбаний у ТОВ «Єврострой Плюс» у травні, листопаді 2015 року та ТОВ «ТФ «Різол» у лютому - квітні 2015 року, реалізовано на адресу контрагентів - покупців; задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ (у сумі використаного податкового кредиту) у розмірі 231283 гривень.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп.83.1.1); податкова інформація (пп.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп.83.1.6).

Відповідно до п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 п. 44.6 ПКУ в разі, якщо до закінчення перевірки або протягом п'яти робочих днів з дня одержання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені в податковій звітності, вважається, що таких документів не було в платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з абз. 2 п. 44.6 ПКУ якщо платник податків після закінчення строку перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за її результатами надає документи, що підтверджують показники, відображені в податковій звітності, які не було надано під час перевірки, то такі документи має бути враховано контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд зазначає та вказаний факт не заперечувався позивачем по справі, що на день складання акту перевірки та в подальшому позивачем не надавались вище зазначені документи.

Крім того, позивачем не доведено, що Звіти «Світовий ринок…», замовлені у ТОВ «Селтік інвест», використовувалися в господарській діяльності.

З наданих до матеріалів справи звітів неможливо встановити дату складання таких звітів, виконавців, їх кваліфікацію та компетенцію, джерела інформації, які використовувались при їх складанні.

Крім цього, звіти складені російською мовою, орієнтовані на ринки Російської Федерації та носять загальний характер, не адресовані конкретно ТОВ «Сінта Фарм Компані».

Позивачем також не надано документів, які б підтверджували реалізацію Договору від 17.06.2015 № 17/06-15 про відступлення права вимоги, повідомлення про відступлення права вимоги від 30.06.2015.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі № 820/6346/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" Шматкова Д.С. залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017р. по справі № 820/6346/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 05.07.2017 р.