Ухвала суду № 67577493, 05.07.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/9362/16-кГоловуючий у 1-й інстанції Кунцьо С.В. Провадження № 11-кп/789/173/17 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - ч.2 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого судді - Сарновського В.Я.

Суддів - Коструба Г. І., Стадник О. Б.,

при секретарі ОСОБА_1

з участю - з участю прокурора ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2017 року,

встановила:

Вказаним вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, не навчається, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

11 травня 2016 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком постановлено частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно ОСОБА_3 визначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 ( три) роки 1 (один) місяць.

Постановлено строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з часу його затримання з 25 липня 2016 року.

Постановлено зарахувати ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання термін його попереднього ув'язнення з 25 липня 2016 року по дату ухвалення вироку включно, тобто по 05 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Постановлено захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, продовжений судом до 30 квітня 2017 року, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 червня 2017 року.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-525/16 від 02 серпня 2016 року в сумі 351,84 грн.; трасологічної експертизи №1.4-871/16 від 27 лютого 2016 року в сумі 660,30 грн.; трасологічної експертизи №1.4-872/16 від 27 лютого 2016 року в сумі 660,30 грн., всього на загальну суму 1672, 44 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дві гривні сорок чотири копійки) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Долю речових доказів по справі вирішено.

Згідно вироку, 25 липня 2016 близько 12.30 год. обвинувачений ОСОБА_3 шляхом вільного доступу, через незачинені двері, зайшов в приміщенні літньої кухні, що знаходиться по вулиці Лесі Українки, 9, в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, де перебуваючи на кухні, яка розташована з - правої сторони, переконався, що за ним ніхто не спостерігає, а також те, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, з поверхні холодильника, таємно викрав, належний ОСОБА_5 чоловічий гаманець коричневого кольору із написом «Yuniao is bombination of function. Goes from sport», вартістю 43 гривні, в якому знаходились грошові кошти в сумі 850 гривень, фотокартка онуки потерпілої, яка для останньої матеріальної цінності не представляє. Із викраденим майном неповнолітній ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 893 гривні.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить оскаржуваний вирок змінити і помякшити йому покарання до двох років позбавлення волі. Стверджує, що повністю усвідомив протиправність своїх дій і в подальшому не буде вчиняти злочинів.

Прокурор від поданої ним апеляційної скарги відмовився до початку апеляційного розгляду, а інші учасники провадження апеляційних скарг не подавали.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, обвинуваченого і його захисника, які просили апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити, думку прокурора, яка вважає оскаржений вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що вони не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення і правова кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому не підлягає перевірці в ході апеляційного розгляду.

Аналізуючи доводи обвинуваченого щодо надмірної суворості призначеного покарання, колегія суддів приходить до висновку, що вони є безпідставними.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог Кримінального кодексу України в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, те, що він раніше судимий за вчинення злочину проти приватної власності, на шлях виправлення не встав та знову вчинив умисний корисливий злочин, обставини, які б пом'якшували чи обтяжували покарання. Зокрема до обставин, що пом'якшують покарання суд вірно відніс вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілій.

Отже, суд врахував відомості про особу обвинуваченого, помякшуючі покарання обставин, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляційній скарзі, та призначив покарання у виді позбавлення волі в згідно санкції інкримінованої статті.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_3 11 травня 2016 року був засуджений за ч.3 ст.185 КК України і йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, від відбування якого звільнено з іспитовим строком 2 роки.

Злочин, за який його засуджено оскарженим вироком ОСОБА_3 вчинив 25 липня 2016 року, тобто під час встановленого йому іспитового строку, порушивши умови застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому суд першої інстанції вірно призначив покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. При цьому, визначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків з невідбутого за попереднім вироком покарання суд приєднав лише його частину, а саме один місяць.

Таким чином, судом дотримано вимог ч.4 ст.71 КК України, за змістом якої остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку суду щодо ОСОБА_3, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404-419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2017 року відносно нього - без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року N838-VIII, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання за вказаним вироком термін попереднього ув'язнення після винесення вироку і до набрання ним законної сили, а саме з 05 квітня 2017 року по 05 липня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення, а засудженим, який перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6