Постанова № 6757749, 24.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11065/09/0570

час прийняття постанови: 18.10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретарі                                                  Телешові В.О.

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі                     Телешові В.О.

за участю представника позивача                     Кір»янкова В.В.

представника відповідача                                                   Комарової О.В., Попова В.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської дивізії,17 адміністративну справу за позовом Прокурора Тельманівського району Донецької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення економічних санкцій у сумі 197220 грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Тельманівського району Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення економічних санкцій у сумі 197220 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурором наведено, що позивачем було проведено перевірку відповідача з питання використання паливно-енергетичних ресурсів, в ході якої встановлено факти нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів, що відповідно до ст. 27 (п. «е») Закону України «Про енергозбереження» є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність. За результатами перевірки позивачем було складено акт комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів № 15-6/09-17-022 КП від 10.04.2009 року. На підставі акту перевірки до відповідача було застосовано підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 197220 грн. У встановлений законодавством строк ця сума відповідачем сплачена не була, тому позивач просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України 197220 грн.

Ухвалою від 3 вересня 2009 року суд замінив неналежного позивача у справі – Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області на належного - Державну інспекцію з енергозбереження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову. При цьому він вказує, що на підставі акту перевірки та постанови про застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, посадовими особами територіального управління державної інспекції з енергозбереження були складені протоколи про адміністративні правопорушення стосовно головного енергетика підприємства за ч. 1 ст. 98 Кодексу про адміністративні правопорушення України, а також керівника підприємства - за ч. 2 ст. 101-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Дані протоколи були надіслані до Тельманівського районного суду Донецької області. Цим судом в ході розгляду зазначених справ про адміністративні правопорушення встановлена недоведеність марнотратного використання паливно-енергетичних ресурсів. Постановами Тельманівського районного суду Донецької області від 13.05.2009р. та 20.05.2009р. провадження у адміністративних справах закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанови не були оскаржені та набрали законної сили.

Крім того, у додаткових запереченнях відповідач вказує на неможливість застосування при розрахунку підвищеної плати за перевитрати електроенергії методики розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії, оскільки така методика передбачена для підприємств Тельманівського РЕС. Крім того, відповідач зазначив, що втрат активної електроенергії внаслідок низького cos ц не може існувати, оскільки зазначена величина залежить від іншого типу електроенергії - реактивної.

У судовому засіданні 23.09.09р. представник відповідача також наполягав на неправомірності застосування позивачем Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, що затверджена наказом Державного комітету України з енергозбереження від 13.12.2006 р. № 89, оскільки цей акт не пройшов державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

10.04.2009 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем, за результатами якої було складено акт № 15-6/09-17-022 КП від 10.04.2009 року.

Під час перевірки були виявлені факти перевитрат паливно-енергетичних ресурсів. Зокрема відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства за 2008 рік від нормативного значення (cos ц = 0,97), що веде до перевитрат активної електроенергії 164,35 тис.кВт.год/рік.

За результатами перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області 16.04.2009 року було прийнято постанову № 15-6/09-22-022КП29ЕС про застосування економічних санкцій, якою до відповідача було застосовано подвійну плату за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (електроенергії в обсязі 164,35 тис. кВт.год./рік). в розмірі 197220 грн.

          Як було встановлено у судовому засіданні 23.09.2009р. з пояснень представників сторін (що підтверджені технічним записом судового засідання) та розрахунку підвищеної плати за неефективне використання електроенергії (а.с. 13) розрахунок зроблений позивачем на підставі довідок відповідача за 2008 рік. Сторонами визнається та обставина, що даний розрахунок є математично вірним, визначений у ньому tg ц відповідає даним, що були надані відповідачем під час перевірки, зауваження щодо алгебраїчної формули, за якою розраховані перевитрати електроенергії, відсутні. Тому суд з урахуванням приписів ч.3 ст. 72 КАС України не перевіряє ці обставини доказами та вважає їх доведеними.

          Постанова про застосування економічних санкцій № 15-6/09-22-022КП29ЕС від 16.04.2009р. відповідачем не оскаржена.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про енергозбереження» державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження встановлена статтею 27 цього Закону. Так, абз. «е», «є» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у: порушенні встановлених вимог енергозбереження під час експлуатації підприємств, споруд, транспортних засобів та інших об'єктів; використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Згідно до пункту "а" частини 1 статті 17 Закону України "Про енергозбереження" економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів.

Водночас законодавець визначив, що у цьому Законі вживаються такі поняття: "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

"прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів" - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442) реактивна потужність - складова повної потужності, яка залежно від параметрів, схеми та режиму роботи електричної мережі спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості електричної енергії;

Позивачем під час перевірки було встановлено, що внаслідок стану компенсації реактивної потужності на підприємстві відповідача мається відхилення cos ц від значення, що встановлене п. 3.8 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 р. N 19 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 р. за N 93/6381).

Як зазначене у п. 1.1 наведеної Методики, зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження в електричних мережах.

Через наявний стан компенсації реактивної потужності на підприємстві відповідача мають місце втрати активної електричної енергії, що є прямими втратами паливно-енергетичних ресурсів, які Законом «Про енергозбереження» кваліфікуються як нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів.

Цим спростовуються доводи відповідача щодо неможливості впливу реактивної електроенергії на стан раціонального використання активної електроенергії.

У відповідності зі статтею 26 Закону України „Про енергозбереження» постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. N 935затверджений Порядок здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів (надалі – Порядок).

          Відповідно до п. 8, 9 Порядку у разі прийняття рішення про застосування економічних санкцій, передбачених Законом України "Про енергозбереження", та за наявності підстав для їх застосування, визначених зазначеним Законом, видається постанова, яка підписується начальником Інспекції або уповноваженим ним керівником її територіального органу. Постанова складається у двох примірниках, один з яких залишається в Інспекції чи її територіальному органі, а другий у п'ятиденний строк видається керівникові або уповноваженому представнику юридичної особи під розписку чи надсилається рекомендованим листом.

          Пунктом 11 Порядку передбачено, що юридична особа повинна сплатити кошти в обсязі, визначеному постановою, не пізніше ніж протягом тридцяти днів після її надходження, а у разі оскарження - не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після прийняття рішення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати коштів у зазначений строк їх сума стягується в судовому порядку (п. 14 Порядку).

          Відповідачем у встановлений законодавством строк сума економічних санкцій сплачена на була, тому вона підлягає стягненню у судовому порядку, а відповідні позовні вимоги – задоволенню.

          Суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанови Тельманівського районного суду Донецької області від 13.05.2009 р. та 20.05.2009р. по справам про адміністративні порушення як на докази, що звільнюють його від доказування неправомірності застосування до нього економічних санкцій.

          Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, на яку посилається відповідач, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ця норма не може бути застосована стосовно наведених постанов, оскільки склад осіб, які беруть участь у даному спорі та у наведених справах про адміністративне правопорушення є різним.

Більш того, відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Справи про адміністративні правопорушення не передбачають сторін (Глава 21 КУпАП) та не містять інших ознак адміністративних справ, про які йдеться у ч.1 ст. 71 КАС України.

          Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

          Постанова Тельманівського районного суду від 13.05.2009р. прийнята у справі про правопорушення, передбачене ст.. 98 КУпАП - марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів, у той час як економічні санкції до відповідача застосовані за інше порушення. Тобто дана справа не стосується правових наслідків дій Попова В.О., які розглядалися у відповідній справі про адміністративний проступок.

          Те ж саме стосується постанови Тельманівського районного суду від 20.05.2009р., у якій вирішувалося питання про притягнення до адміністративної відповідальності Семенченко П.М. за недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення таких норм, встановлених відповідно до законодавства. Санкції, що підлягають стягненню у даній справі застосовані до ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» за нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів, а не за недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, про що йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.04.2009р. та відповідній постанові суду від 20.05.2009р.

          Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість застосування санкцій через відсутність державної реєстрації у Міністерстві юстиції України Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, що затверджена наказом Державного комітету України з енергозбереження від 13.12.2006 р. № 89.

          Як вже зазначалося, з використанням наведеної методики здійснений саме розрахунок економічних санкцій.

При цьому, як було встановлено під час судового розгляду сторонами визнано, що даний розрахунок є математично вірним, зауважень щодо алгебраїчної формули, за якою розраховані перевитрати електроенергії, відсутні.

Крім того, згідно з Указом Президента України від 03.10.92 N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації (стаття 1). Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 2).

Відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731, на державну реєстрацію не подаються акти, зокрема, нормативно-технічного характеру.

Враховуючи, що у спірних відносинах наведена вище Методика була використана позивачем виключно у якості технічної складової розрахунку перевитрат електроенергії, відсутність державної реєстрації не перешкоджає її застосуванню позивачем.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що постанова позивача про застосування економічних санкцій № 15-6/09-22-022КП29ЕС від 16.04.2009р. відповідачем оскаржена не була, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.          

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:          

Позов прокурора Тельманівського району Донецької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення на користь Державного бюджету України економічних санкцій за перевитрати електроенергії у розмірі 197220 грн. згідно постанови про застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів №15-6/09-22-022КП26ЕС від 16.04.2009р. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» (87124, Донецька область, Тельманівський район, смт. Мирне, ЕДРПОУ 30556292) на користь Державного бюджету України економічні санкції за перевитрати електроенергії у розмірі 197220 грн. згідно постанови про застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів №15-6/09-22-022КП26ЕС від 16.04.2009р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 24 вересня 2009 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 29 вересня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Бєломєстнов О. Ю.