Постанова № 675737, 25.05.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

Іменем України

Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції

№ АС 10/731-06 Суддя –Малафеєва І.В.

Доповідач по 2-й інстанції

Суддя –Карбань І.С.

23 травня 2007 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.

при секретарі – Крупа О.В.

за участю представників сторін:

позивача –не прибув,

відповідача –Мельниченко І.З. зо довіреністю № 991/9/10-009 від 10.01.07р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1287С2) ТОВ «Торгово-промисловий фонд», м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 12.02.2007р. по справі № АС 10/731-06

за позовом ТОВ «Торгово-промисловий фонд», м. Суми

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

ТОВ «Торгово-промисловий фонд», подала позов, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001442302/0/48676, № 0001771707/0/17-319/1/33390065/49805, прийняті на підставі акту від 17.07.2006р. № 4544/235/33390065/80.

Постановою господарського суду Сумської області від 12.02.2007р. по справі № АС 10/731-06 в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою господарського суду Сумської області від 12.02.2007р. по даній справі подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу з проханням скасувати постанову господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт стверджував, що ДПІ в м. Суми при перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, здійсненій у період з 15.06.2006 р. по 10.07.2006 р., не брала до уваги уточнюючий розрахунок податкового зобов’язання по декларації по податку на прибуток підприємства, у зв’язку з чим невірно визначила суму податкових зобов'язань позивача по податку на прибуток підприємств і незаконно видала податкове повідомлення-рішення № 0001142302/0/48676 від 26.07.2006 р, на суму 12560,50 грн. (7407,00 грн. - за основним платежем. 5133,50 грн. - за штрафними санкціями). Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається в порядку, встановленому для податкових декларацій.

Апелянт зазначав, що ним самостійно виявлено помилку в поданих раніше податкових деклараціях за півріччя та 3 квартали 2005 р., самостійно донараховано податку на прибуток підприємств у сумі 7400, 00 грн. і самостійно нараховане і сплачено до бюджету суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 400, 00 грн., і 05.06.2006 р. подано до ДПІ в м. Суми відповідні уточнюючі розрахунки за півріччя та за 3 квартали.

Апелянт зазначав, що відповідно до пп. 4.1.7. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (уточнений розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. Уточнені розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за півріччя та за 3 квартали 2005 р. були направлені апелянтом на адресу ДПІ в м. Суми 05.06.2006 р. цінним листом з описом вкладення, з дотриманням норми пп. 4.1.7. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за 10 днів до початку виїзної планової документальної перевірки.

Таким чином, на думку апелянта підприємство самостійно виявило помилку в раніше поданих даних і в установлений законодавством строк подало уточнюючий розрахунок.

У якості письмових доказів по справі апелянтом надало уточнюючі розрахунки податкового зобов’язання по декларації по податку на прибуток підприємства за півріччя та три квартали і опис вкладення до цінного листа (оригінал - для огляду, копія - у справі) з зазначенням дати відправлення на поштовому штемпелі 05.06.2006 р.

Апелянт зазначав, що з метою з’ясування дати направлення позивачем до ДПІ в м. Суми уточнених розрахунків податкових зобов’язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за півріччя та за 3 квартали 2005 р. позивач 07.02.2007 р. звернувся з відповідним запитом до начальника Сумського поштамту Ващенко В.О. і на цій підставі подав клопотання про оголошення перерви у розгляді справи до отримання відповіді на запит, але на момент винесення постанови відповідь на запит від Сумського поштамту не надійшла і відсутня у матеріалах справи. Таким чином, господарський суд Сумської області ухвалив постанову від 12.02.2007 р. по справі №АС10/731, неповно з’ясувавши обставини, які мають суттєве значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи і порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідач вважав постанову господарського суду Сумської області від 12.02.2007р. по даній справі законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представник позивача в судове засідання суд не повідомив. Враховуючи, що неприбуття представника позивача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що посадовими особами ДПІ в м. Суми була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Торгово-промисловий фонд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 16.03.2005р. по 31.03.2006р. За результатами перевірки було складено акт від 17.07.2006р. №4544/235/33390065/80. Перевірка була розпочата 15.06.2006р., про що зроблено запис в журналі реєстрації перевірок суб'єкта господарювання. На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 26.07.2006р. № 0001142302/0/48676 та № 0001771707/0/17-319/1/33390065/49805. Зазначеною перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 2005 р. на суму 7383 грн. і за 1 кв. 2006 р. на суму 24 грн., чим порушено пп.4.1.1. п. 4.1. ст.4; п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Виявлене порушення платником не заперечується, що підтверджується фактом подання позивачем до відповідача уточнених розрахунків податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств за півріччя та за 3 квартали 2005 р., у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Уточнюючі розрахунки були направлені 15.06.2006 р., як свідчить поштовий штемпель на конверті ( тобто під час проведення перевірки платника податків). При чому, на поштовому штемпелі на описі вкладеного, що надійшов до ДПІ в м Суми від скаржника, чітко видано дату відправлення –15.06.2006р., уточнюючі розрахунки за підписом керівника підприємства датовані 15.06.06р. (а.с. 74).

Згідно з п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подасться за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Уточнюючий розрахунок № 59317 від 20.06.2006 р. податкового зобов'язання до декларації по податку на прибуток підприємства до уваги при перевірці не брався, оскільки надійшов під час її здійснення, тобто, в порушення п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Посилання позивача на те. що уточнені розрахунки податкових зобов'язань були направлені ним за 10 днів до початку виїзної планової документальної перевірки суперечить матеріалам справи, в самих цих розрахунках підписом керівника підприємства та печаткою завірена дата заповнення розрахунків - 15.02.2006р., т. б. вже в день перевірки, така ж дата - і на оригіналі опису вкладення до цінного листа (яким уточнюючи розрахунку відправлялися), наданому відповідачем до огляду в судовому засіданні (копія - арк.. справи 74). Отже, податковим органом правомірно донараховано позивачу 12560,50 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток повідомленням-рішенням №0001142302/0/48676.

Перевіркою також було виявлено порушення пп. 4.2.9 п.4.2. ст.4; п.8.1.ст. 8 та п.19.2. ст. 7.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003р. до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а саме: в липні та в грудні 2005 р. без утримання податку з доходів фізичних осіб, працівникам підприємства, згідно звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт відшкодовувались кошти сплачені для поповнення рахунку власних телефонів (авансові звіти: б/н від 28.07.2005 р. - Волкову В.О. відшкодовано 483 грн.; № 0000086 від 20.12.2004р. Колюка В.М. відшкодовано 600 грн.).

Крім того, під час перевірки позивач не надало документів, які підтверджували б належність телефонів, якими користуються Волков В.О. та Колюка В.М., до службових телефонів підприємства. При перевірці були використані документи, які були надані підприємством перевіряючим, про що в акті розписався директор ТОВ «Торгово-промисловий фонд»- О.А. Степанець.

Серед наданих для перевірки документів наявні квитанції про сплату за послуги стільникового зв'язку ЗАТ «Український мобільний зв'язок», де в графі «призначення платежу і від кого»зазначаються номери телефонів, прізвище та ініціали осіб, які укладали угоди на отримання послуг зв'язку (власники номерів), та номери цих Договорів, а саме: Волкова В. О. та Колюки В. М. Жодної інформації щодо належності оплачуваних номерівТОВ «Торгово-промисловий фонд»в представлених до перевірки документах не міститься.

Згідно з пп.4.2.9. п.4.2.ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками передбаченими п. 4.3 цієї статті) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Також, згідно пп. 8.1.1 п. 8.1. ст.8 вказаного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку. утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Отже, посилання позивача на пп. 4.3.2. п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 ст. 9 цього Закону, є необґрунтованим.

З огляду на викладене позивач повинен був утримувати і перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з наданих їм додаткових благ в сумі 192,67 грн. податкове повідомлення-рішення про донарахування цієї суми із штрафних (фінансових) санкцій №0001771707/0/17-319/1/33390065/49805 відповідачем прийнято правомірно.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, неправомірними і такими, що не підлягають задоволенню.

За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Сумської області від 12.02.2007р. по справі № АС 10/731-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладене в апеляційній скарзі є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 12.02.2007р. по справі № АС 10/731-06 залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Шутенко І.А.