Ухвала суду № 67570616, 06.07.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13828/17

Провадження №11-сс/772/396/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Рупак А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого Рупака А.А.

суддів Дедик В.П. Мішеніної С.В.

при секретарі Діденко В.В.

з участю прокурора Сідлак А.В.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 оголошено підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Мотивуючи прийняте рішення слідчим суддею зазначено, що слідчим та прокурором доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та неможливість застосування більш мяких запобіжних заходів.

В апеляційній скарзі захисника ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 29 червня 2017 року. Просить винести своє рішення, яким в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду клопотання слідчим суддею, не повністю зясовано дані про особу підозрюваного, його соціальні звязки, жоден із ризиків, передбачених п.3 ч.2 ст. 183 КПК України прокурором не доведено.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора Сідлака А.В., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисту вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисту підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є необґрунтованими.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Як вбачається з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості. Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що і було доведено прокурором в судовому засіданні.

Проте висновки слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є переконливими.

Як вбачається з клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного мотивована тим, що підозрюваний ОСОБА_3 усвідомлюючи факт застосування відносного нього покарання, останній може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Проте з такими висновками погодитись неможливо. З положень ст.184 КПК України випливає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

З клопотання слідчого та ухвали слідчого судді вбачається, що метою застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, проте не наведені доводи на підтвердження існування даних ризиків, посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Крім цього відповідно до п.3 ч.2 мст.183 КПК України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до пяти років можливе ви5ключно у випадку, якщо прокурором крім наявності підстав, визначених ст.177 КПК України буде доведено, що перебуваючи на волі ця особа переховувалась від органів досудового розслідування або суду, перешкоджала кримінальному провадженню, або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, зазначені обставини відсутні.

Таким чином розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя дійшов неправильного висновку про наявність ризиків, які б свідчили про намагання ОСОБА_3 ухилятись від слідства, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки такі дані в клопотанні не наведені взагалі, а зазначено лише припущення слідчого про те, що перебуваючи на волі він може вчинити вищенаведені дії.

Тому висновки суду суперечать положенням Європейської конвенції з прав людини. Зокрема, у справі «Бойченко проти Молдови» (Boicenco v Moldova), 41088/05 від 11 липня 2006 року щодо обовязковості наведення конкретних мотивів Європейський Суд констатував порушення п.3 статті 5 Конвенції вказавши, що суди, ухвалюючи рішення про тримання заявника під вартою, посилалися на відповідну норму закону, не вказуючи підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, ніби заявник може перешкоджати провадженню у справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини.

Крім цього не наведені жодні доводи, які давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не повязаного з позбавленням волі, ОСОБА_3 буде продовжувати вчиняти злочини.

Крім цього слід було врахувати, що ОСОБА_3 є несудимим, має місце проживання, проживає з батьками, що свідчить про наявність стійких соціальних звязків підозрюваного.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що під час розгляду клопотання слідчий суддя дав невірну оцінку наявним у справі обставинам, через що безпідставно дійшов висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а з урахуванням сукупності даних про особу підозрюваного адекватним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання процесуальних рішень та забезпечить належну поведінку ОСОБА_3 на думку суду може бути цілодобовий домашній арешт.

Крім цього з метою забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного на ОСОБА_3 слід покласти обовязки, передбачені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.181, 183 193, 194, 196, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України скасувати.

В задоволенні клопотання слідчого слідчого СВ ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 дібза адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Медвеже Вушко, вул. Садова, 15.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України зобовязати ОСОБА_3 :

-прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади;

-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Згідно з оригіналом: