Постанова № 6756791, 29.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2009 р. справа № 2а-4649/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді

при секретарі

при секретарі Гумуржи Т.В.

за участю

прокурораЧерних О.І.

представника позивача Піскурського О.В.

представників відповідачаМожарової З.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕНПРОМ» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем проведена перевірка позивача та складений акт про результати невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 3209/15/35794740 від 02.09.2008 р. та прийнято податкове повідомленням-рішення № 0002481500/0/111874 від 05 вересня 2008 р. про сплату 11156015,41 грн. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), та штрафних (фінансових) санкцій 557800,77 грн., застосованих за порушення п.п. 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами апеляційного узгодження податкових зобовязань, що визначені первісно прийнятим податковим повідомленням-рішенням, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002481500/1/17853 від 24 грудня 2008 року, № 0002481500/2/1045 від 03 лютого 2009 року та №0002481500/3 без номеру та дати прийняття, які позивач вважає протиправними з наступних підстав.

Згідно п.п. 4.16 Наказу ДПА України №266 від 18.04.2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» №509 від 04.12.1990 року звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення. Згідно п.п. 4.18 Наказу, у разі коли працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб на підставі поданих платником ПДВ документів на звернення органу ДПС виявляє помилку у показниках поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість, складається Акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом №166, та направляється повідомлення-рішення відповідно до Наказу №253.

Позивач зазначає, що запитів від відповідача про одержання пояснень та їх документальних підтверджень щодо розбіжностей між сумами податкових зобов'язань ТОВ «Аленпром» (постачальника) та сумами податкового кредиту ТОВ «Віват-Пром» (отримувача), які виникли по деклараціям з ПДВ за травень та червень 2008 року, на адресу ТОВ «Аленпром» не надходило.

Крім того, позивач зазначає, що згідно п. 4.1 Наказу ДПА України №266 від 18.04.2008 року, документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону N 509 і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації або фактичного подання уточнюючого розрахунку, а граничним днем подання звітної податкової декларації з ПДВ за травень 2008 року є 20 червня 2008 року. Протягом 30 днів, починаючи з 21 червня 2008 року, тобто не пізніше 21 липня 2008 року, співробітники ДПІ повинні були (в разі не отримання пояснень від платника податків на письмове звернення) скласти акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, однак в даному випадку акт про результати невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №3209/15/35794740 складений 02.09.2008 року.

Позивач зазначає, що у зв'язку з самостійно виявленими помилками у показниках раніше поданої декларації з ПДВ за травень 2008 року, тобто не включення до податкових зобов'язань за травень 2008 року обсягів поставки контрагенту ТОВ «Віват-Пром», позивач скористувався правом надати уточнюючий розрахунок у разі самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої податкової декларації, однак відповідачем ці відомості до уваги не прийняті.

В судовому засіданні представник позивача просив визнати дії щодо складання акту про результати невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №3209/15/35794740 від 02.09.2008 року протиправними, визнати податкове повідомлення-рішення №0002481500/2/1045 від 03 лютого 2009 року недійсним, надав пояснення аналогічні викладеним в позові. Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.08 року порушена справа № 42/127 б про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аленпром». Постановою господарського суду Донецької області від 19.09.2008 року визнано банкрутом відсутнього боржника ТОВ «Аленпром», відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1. Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2008 року по справі № 42/127 б було скасовано постанову господарського суду Донецької області від 19.09.2008 року (справа № 42/127 б) щодо визнання банкрутом відсутнього боржника ТОВ «Аленпром». Фактично, на цей час відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Аленпром» порушена справа про банкрутство за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - банкрутство відсутнього боржника.

Представник зазначає, що на цей час, з огляду на порушення справи про банкрутство ТОВ «Аленпром» як відсутнього боржника (відсутність керівних органів боржника) взагалі відсутні особи які уповноважені представляти підприємство, як юридичну особу.

Просив відмовити в задоволені позову.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на відмові в задоволені позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕНПРОМ» 04.03.2008 року зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, внесено до ЕДРПОУ за номером 35794740.

Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕНПРОМ», за наслідками якої складений акт від 02.09.2008 року № 3209/15/35794740.

Перевіркою встановлені порушення, а саме:

- п.п. 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на загальну суму 11156015,41, у тому числі за травень 2008 року на суму 3796766,53 грн., за червень 2008 року на суму 7359248,88 грн.

ва-

На підставі акту від 02.09.2008 року № 3209/15/35794740 прийнято податкове повідомлення рішення від 05.09.2008 року № 0002481500/0/111874, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 11713816,18 грн., у тому числі за основним платежем 11156015,41 грн., за фінансовими санкціями 557800,77 грн.

За результатами апеляційного узгодження податкових зобовязань визначених цими первісно прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, скарги позивача залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.12.2008 року № 0002481500/1/17853, від 03.02.2009 року № 0002481500/2/1045, які містять ті ж самі суми податкових зобовязань, прийняті за тих самих підстав, що і первісно прийняте податкове повідомлення-рішення.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 03.02.2009 року № 0002481500/2/1045.

Предметом наведеного податкового повідомлення-рішення є визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 11713816,18 грн., у тому числі за основним платежем 11156015,41 грн., за фінансовими санкціями 557800,77 грн.

Підставою його прийняття визначений п.п. “в” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції визначений п.п.17.1.4. п.17.4 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 та 4.1 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. N 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органів державної податкової служби або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку, проводиться камеральна та, у разі виявлення за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (незалежно від відсутності чи наявності арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податковій звітності з податку на додану вартість), операцій другої категорії, документальна невиїзна перевірка.

Відповідно до пунктів 4.16. - 4.18 зазначеного Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону N 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

У разі самостійного виявлення платником ПДВ помилки у показниках поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість такий платник ПДВ подає уточнюючий розрахунок відповідно до вимог законодавства.

У разі коли працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб на підставі поданих платником ПДВ документів на звернення органу ДПС виявляє помилку у показниках поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість, складається Акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом N 166, та направляється повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька до позивача не зверталась в письмовій формі щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень з метою встановлення причин розбіжностей даних між сумами податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕНПРОМ» (постачальника) та сумами податкового кредиту ТОВ «Віват-Пром» (отримувача), які виникли по деклараціям з ПДВ за травень та червень 2008 року.

Наведене свідчить про відсутність підстав у Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька складати Акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, відповідачем допущені порушення під час проведення перевірки, вимоги до якої встановлені Порядком взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року N 266.

Кодекс адміністративного судочинства України в ч. 3 ст. 70 вказує, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З урахуванням приписів зазначених норм, виходячи з принципу законності як принципу здійснення правосуддя в адміністративних справах, що зазначений у статті 7 та частині 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що посадові особи відповідача при здійсненні перевірки позивача діяли з порушенням норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» як засобу реалізації своїх прав, але вважати акт перевірки доказом одержаним з порушенням закону суд не вбачає за можливе з огляду на те, що перевірка здійснена відповідачем в межах повноважень податкового органу.

Суд зазначає, що порушення відповідачем порядку проведення перевірки при наявності права на таку перевірку безпосередньо не впливає на визнання спірного рішення недійсними.

Щодо обставин, які були викладені в акті перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі подання уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість встановлено пунктом 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 166.

Так, уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5 та 6 до цього Порядку, зокрема, у разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації, поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 N 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за N 250/2054 (у редакції наказів ДПА України від 15.06.2005 N 213 та від 17.03.2008 N 159), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 5.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлені наступні документи відповідно до опису, а саме:

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2008 року;

- розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (уточнююча) за травень 2008 року;

- довідка до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ за травень 2008 року;

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2008 року;

- розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (уточнююча) за червень 2008 року;

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2008 року;

- розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (уточнююча) за липень 2008 року;

- декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2008 року.

Зазначені документи отримані відповідачем 09.09.2008 року, що підтверджується підписом на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Згідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи заміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до пп. 2.1, 2.2 Інструкції про порядок ведення оперативно-бухгалтерського обліку податків та неподаткових платежів, затверджений наказом ДПА України від 12.05.94 р. N 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.94 р. за N 114/323 (із змінами та доповненнями з набранням чинності Закону України N 2181), органи податкової служби для ведення оперативного обліку платежів отримують відповідні документи від платників податків, у відповідності яких інформація про податкові зобов'язання заноситься у базу даних. Такими документами за податковими зобов'язаннями, самостійно нарахованими платниками податків, є податкова декларація (розрахунки) як первинна, так і уточнена, розрахунки та інші документи, подані платником податків за формою та в строки, встановлені відповідними нормативно-правовими актами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення про результати розгляду первинної скарги від 08.12.2008 року № 16403/10/25-013, за результатами розгляду якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2008 року № 0002481500/1/17853 та, в процесі подальшого апеляційного узгодження, за результатами якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.02.2009 року № 0002481500/2/1045, Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька до уваги не взяті надані позивачем документи, зокрема, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2008 року, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2008 року.

З наведеного виходить, що відповідачем порушені вимоги пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якої прийняття податкової декларації (У тому числі уточнюючого розрахунку) є обов'язком контролюючого органу.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд приходить до переконання, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи наведене, суд вважає визначення відповідачем суми податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 11156015,41 грн. безпідставним.

Безпідставність визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням у сумі 557800,77 грн. на підставі підпункту 17.1.4 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем не доведено заниження позивачем суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму у розмірі 11156015,41 грн., не надано суду доказів щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕНПРОМ» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо складання акту про результати невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 02.09.2008 року № 3209/15/35794740 протиправними.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька № 0002481500/2/1045 від 03 лютого 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕНПРОМ» судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кошкош О.О.